Коаліція з "друзями Путіна": як дострокові вибори можуть змінити зовнішню політику Італії
У неділю в Італії пройдуть позачергові парламентські вибори, що мають покласти край кризі, яку спричинила відставка уряду проєвропейського технократа Маріо Драгі.
Або навпаки – суттєво поглибити нинішню політичну кризу. Хоча вже два тижні в країні діє "день тиші" й результати соціологічних досліджень не публікуються, видається, що до влади прийде правоцентристська коаліція, серед якої є багато популістів та симпатиків РФ.
Натомість ліві на чолі з Демократичною партією не полишають надії, що в останню мить шалька терезів перехилиться на їхню користь. Адже італійська політика, як відомо, сповнена сюрпризів.
Отже, чого чекати від парламентських виборів в Італії 25 вересня і що це означає для Європи та України?
"Брати" йдуть у відрив
Які партії підійшли до парламентських виборів в Італії з найкращими шансами на перемогу?
На першому місці – черговий феномен італійської політики, ультраправі "Брати Італії". Політсила, яка ще у 2018 році набрала 4%, нині претендує на чверть голосів та очолює умовну праву коаліцію, до складу якої входять уже згадані "Ліга" та "Вперед, Італіє!"
Про феномен "Братів" та їхньої лідерки Джорджії Мелоні ЄвроПравда вже докладно писала. Але нагадати ключові тези варто. По-перше, "Брати Італії" не входили до урядової коаліції, тож їхня критика уряду Драгі є принаймні послідовною і не схожа на політичну гру.
А по-друге, Мелоні зробила все, щоб її партія, яка взагалі походить з фашистського руху на честь Муссоліні, несла більш м’яку риторику й була більш дружньо налаштованою до ЄС і НАТО.
Є в цьому й прагматичний інтерес: Рим ще має домовитися з Брюсселем про отримання виплат із фонду на відновлення економіки після пандемії COVID-19, і псувати відносини "з порогу" не випадає. Хоча більш жорсткий підхід у переговорах із Єврокомісією Мелоні вже пообіцяла.
Разом із "Лігою", яку очолює Маттео Сальвіні, та "Вперед, Італіє!" на чолі із Сільвіо Берлусконі
правоцентристи на чолі з "Братами" здобувають десь 45% голосів.
Одразу за "Братами Італії" із 20-21% підтримки в рейтингах розміщується Демократична партія на чолі з 56-річним Енріко Леттою. Це – продемократична і проєвропейська сила, яка активно підтримувала уряд Драгі й намагалася об’єднати довкола себе ліві й лівоцентристські партії на противагу правому блоку.
Ключове слово – намагалася.
Коаліція по факту не проіснувала й кількох тижнів. А все тому, що Летта заручився підтримкою "Лівих" і "Зелених", які, хай ідеологічно й близькі, але не підтримували уряд Драгі й навіть голосували проти вступу Фінляндії та Швеції до НАТО.
У результаті від співпраці з "демократами" відмовилась лівоцентристська "Дія", яка разом із рухом "Італія Віва" колишнього прем’єра Маттео Ренці утворила "Третій полюс" – тобто альтернативу лівим і правим. Їм прогнозують 6,5% голосів на виборах.
Лишається вже згаданий "Рух 5 зірок", який з 2018 року втратив понад половину рейтингу і з 14-15% перебуває на третьому місці. Від "Руху" відкололися незгодні з участю партії в розвалі коаліції – рух "Громадянський обов’язок" на чолі з міністром закордонних справ Луїджі ді Майо.
Натомість лівоцентристи у сумі мають близько 30%.
І хоча Летта раніше категорично відкидав співпрацю з лідером "Руху" Джузеппе Конте в парламенті (знову ж таки, через розвал уряду Драгі), ближче до дати виборів обидва табори почали давати обережні сигнали виборцям, що це може змінитися.
Ну і побіжно треба згадати євроскептичну дрібну партію Italexit, яка у 2020-му також відкололася від "Руху 5 зірок" і виступає за вихід з ЄС і НАТО – її рейтинг коливається в межах виборчого порогу в 3%.
Мігранти, "фашисти" та гроші Путіна
Якщо не згадувати про те, що старожил італійської політики Сільвіо Берлусконі, лідер "Вперед, Італіє!", завів TikTok, то під час виборчої кампанії в Італії домінували чотири теми: економічна криза, мігранти, фашистське минуле "Братів" і можливий вплив Росії.
Зростання цін на енергоносії та економічна криза, яка з цього випливає, – провідна тема в усій Європі. Тож і не дивно, що в Італії в передвиборчий період вона також буде домінувати і в заявах політиків, і на площах серед протестувальників.
Хоча тут підхід італійських політсил доволі передбачуваний: праві пропонують скоротити податки і знизити пенсійний вік, ліві – гарантувати соціальні виплати людям із низькими доходами.
Боротьба з міграцією – давня "фішка" ультраправих.
Мабуть, показовим тут є лідер "Ліги" Сальвіні, проти якого досі триває суд через звинувачення в незаконному затриманні мігрантів, які прямували через Середземне море. Не змінилася ситуація й зараз: "Брати Італії" взагалі пропонують організувати морську блокаду Північної Африки, аби жоден біженець не зміг потрапити до країни морем.
Така риторика не обходилась без скандалів. Приміром, Джорджія Мелоні використала відео зґвалтування українки мігрантом у своїй агітації, а критику опонентів списувала на їхнє бажання нібито відволікти від проблеми нелегальної міграції. Член "Ліги" Алессіо Ді Гільйо опублікував не менш скандальний ролик із жінкою-ромкою, у якому каже, що вона "зникне" в разі перемоги правих на виборах.
Тож не дивно, що "Братам" доводилося постійно відбиватися від звинувачень у неофашизмі. Згадаймо, що партія виникла з "Італійського соціального руху", який після Другої світової війни створили прихильники Муссоліні, а її прапор символізує вогонь на могилі "дуче".
Власне, лівоцентристи всіляко намагаються експлуатувати цей факт. Вони прямо казали, що голосування за Мелоні небезпечне через неофашистське коріння її партії, а також тісні зв’язки з іншими європейськими автократами на кшталт Віктора Орбана (якого лідерка "Братів" назвала "демократичним лідером", бо його обрали на виборах).
Сама Мелоні стверджує, що "Брати Італії" – це мейнстримна консервативна сила, яка відійшла від свого радикального минулого: приміром, відмовилася від закликів виходу з Європейського Союзу. А партійця, якого викрили на вихвалянні Гітлера, там швидко відсторонили від виборів.
Та водночас Мелоні намагається не відлякати своїх більш радикальних виборців, просуваючи гасло "Бог, батьківщина і сім’я".
Не менш палкі обговорення викликала й одвічна тема впливу Італії на Росію.
Буквально за лічені дні після відставки Драгі італійські ЗМІ повідомили про зустріч представника "Ліги" зі співробітником посольства Росії Олегом Костюковим, де вони нібито обговорювали… розвал урядової коаліції. Цікаво, що саме Костюков був відповідальний за зірвану поїздку лідера "Ліги" Сальвіні до Москви, де той нібито мав домовлятися про мир.
Хай там як, але цей епізод розвитку так і не набув: Сальвіні не заперечував факту зустрічей, але наполягав, що про втручання РФ у вибори не йдеться; а Мелоні, знову ж таки, наголосила, що Італія залишається вірним членом ЄС і НАТО.
Більше шансів збурити італійський політикум мала новина про те, що Росія витратила понад 300 мільйонів доларів з 2014 року для впливу на іноземні держави. Оскільки їхній перелік публічно оголошено не було, виникло питання: а чи нема в ньому Італії?
Марно згадувати про проросійськість "Ліги", чий лідер Сальвіні мало того що планував поїхати в Москву в розпал повномасштабної війни України та Росії – він раніше бував в окупованому Криму й прямо захоплювався Путіним. А його партнер у правоцентристському блоці Сільвіо Берлусконі відомий багаторічною дружбою з Путіним (хоча й висловив розчарування рішенням президента РФ почати війну).
А втім, прем’єр Драгі заявив, що особисто поговорив із держсекретарем США – і той запевнив, що Італії немає серед країн, на які Росія намагалася вплинути, а італійська демократія є сильною і стійкою до іноземних впливів.
Вибори за новими правилами
На нинішніх виборах до парламенту італійці вперше голосуватимуть за новою системою, яку за іменем автора закону демократа Етторе Росато назвали Rosatellum.
По-перше, скоротиться кількість депутатів: у нижній палаті – із 630 до 400, а у верхній – із 315 до 200. По-друге, обирати сенаторів тепер можуть усі повнолітні італійці, тоді як раніше віковий ценз становив 25 років. По-третє, виборча система в Італії – змішана. 37% місць обираються за мажоритарною системою, де країна розділена на 27 округів, 61% розподіляється за пропорційною системою, а решту 2% обирають італійці за кордоном (теж за пропорційною системою).
Саме завдяки поєднанню мажоритарної та пропорційної системи правий блок, якому прогнозують 45% голосів, насправді може отримати близько 60% місць у парламенті. А це вже зовсім близько до конституційної більшості у дві третини, яка розв’яже "Братам Італії" з партнерами руки на втілення найбільш радикальних реформ – наприклад, обрання президента країни шляхом прямого голосування.
Але, звісно, є нюанси. Не дарма італійська політика знана своєю непередбачуваністю.
Один із них – це електорат на півдні Італії, яка більше залежить від дотацій уряду. У 2019 році "Рух 5 зірок" запровадив місячну виплату в розмірі 780 євро на місяць для людей із низькими доходами. І оскільки "Брати Італії" та "Ліга" пропонують скасувати їх, замінивши альтернативними новими заходами, не дивно, що лідер "Руху" Конте звинувачує їх у "веденні війни проти бідних".
За відсутності соцопитувань можна лише припускати, але існує шанс, що ліві популісти відберуть у правих частину голосів на півдні й не дадуть їм сформувати одноосібну коаліцію. Тим паче, що за меншої кількості депутатів парламенту Італії більшість і меншість можуть визначатися буквально ліченими парламентарями.
Лідер "Дії" Карло Календа взагалі вважає, що його "Третій полюс" зможе обійти "Лігу" за кількістю голосів, а "Вперед, Італіє!" Берлусконі може ледь пройти виборчий поріг – хоча тут радше йдеться про політичну риторику.
Ще один нюанс – відсутність єдності серед самої правоцентристської коаліції.
І розбіжності стосуються не лише ставлення до РФ та України.
Можна згадати нещодавню суперечку Сальвіні, який виступає за збільшення дефіциту бюджету на 30 мільярдів євро, щоб профінансувати соціальні виплати – і Мелоні, яка в умовах майбутніх переговорів із Єврокомісією закликає бути обережнішою із запозиченнями.
Йдемо далі: партія Берлусконі в Європарламенті підтримала резолюцію про визнання Угорщини недемократичною державою, а "Ліга" і "Брати Італії" – ні. Натомість Сальвіні лишається в "меншості", коли йдеться про оцінку російських санкцій – решта його партнерів по коаліції виступають за їхнє продовження.
Навіть зі згаданими соцвиплатами праві не дійшли згоди: "Ліга" хоче залишити їх для тих, хто не може працювати; "Брати Італії" воліють узагалі скасувати виплати й замінити їх програмами працевлаштування.
І третій важливий нюанс: за оцінками, понад 40% італійців (передусім молоді) не планують узагалі брати участі у виборах 25 вересня. А отже, якщо якійсь із партій вдасться залучити частину цього електорату на свій бік, це може докорінно змінити політичні розклади.
Тепер вас не дивує, що Берлусконі вирішив завести TikTok?
Виклики для України
Якщо відштовхуватися від найбільш імовірного на сьогодні сценарію, то вже 13 жовтня парламент Італії збереться в новому складі, де домінуватимуть праві партії.
45-річна Джорджія Мелоні матиме високі шанси стати першою жінкою – прем’єр-міністром. Але й тут не все просто.
По-перше, главу уряду в Італії призначає президент після консультацій із лідерами парламентських партій. А італійська конституція не визначає строку цих консультацій – приміром, після виборів 2018-го вони тривали майже три місяці.
По-друге, все залежить від того, наскільки переконливою буде перемога "Братів", які досі не перебували при владі – а отже, політично залежні від більш досвідчених "Ліги" і "Вперед, Італіє!" За несприятливих для себе умов уряд Мелоні взагалі може розвалитися. А в італійській політиці зовсім нещодавно, 2019 року, був подібний прецедент, коли розпалась коаліція іншого новачка парламентської політики, "Руху 5 зірок", і "Ліги".
Та навіть якщо відійти від такого крайнього сценарію, ризики все одно залишаються.
Саме тому, що "Брати Італії" визначатимуть урядову політику Риму вперше, в європейських столицях і Брюсселі до них ставляться насторожено – зважаючи на публічну підтримку Орбана в Угорщині й популістського "Голосу" в Іспанії, який вимагає депортувати тисячі мігрантів.
Для України головним, по суті, є те, з якими позиціями в парламент зайде проросійська "Ліга". Саме їхня риторика є найбільш небезпечною під кутом зору підтримки Києва у війні з Росією.
Якщо партія Сальвіні покаже хороший результат, то зможе більш упевнено говорити про необхідність "переглянути" санкції проти Росії. Тим паче, що за даними одного з останніх соцопитувань 51% італійців підтримують скасування обмежень – і, ймовірно, ближче до зими цей відсоток зміниться.
Тож якщо лідерка "Братів Італії" щира у своїх заявах про підтримку України, їй належить здійснити важку роботу – приструнити радикальніших партнерів по коаліції та водночас пояснити італійцям, чому високі ціни на електроенергію – це прийнятна ціна для забезпечення безпеки Європи в довгостроковій перспективі.
Автор: Олег Павлюк,
журналіст "Європейської правди"