ЄС здобуває вкрай важливу перемогу на Балканах.

18 березня у курортному містечку Охрид у Північній Македонії президент Сербії Александар Вучич та прем'єр-міністр частково визнаної держави Косово Альбін Курті узгодили дорожню карту імплементації угоди, що має покласти край одному з найгостріших конфліктів на Балканах.

Показово, що обидва лідери гостро критикують розроблену Євросоюзом угоду і до останнього заявляли, що не мають наміру її підписувати. Ба більше, Вучич і далі продовжує заявляти, що нічого не підписував в Охриді й не збирається виконувати усі пункти розробленого ЄС плану.

Навіть за таких умов зустріч в Охриді стала тріумфом європейської дипломатії – ЄС отримав усі необхідні гарантії виконання угоди і Белградом, і Приштиною.

Виконання цієї угоди суттєво послабить вплив РФ на регіон – і саме тому можна очікувати, що всі зусилля сербських "друзів Путіна" будуть кинуті на створення політичної кризи та відмову від угоди.

ЄС та його робота над помилками

Між Сербією та Косовом от-от розпочнеться війна – такі новини регулярно з’являлися у світових ЗМІ увесь минулий рік.

І хоча перманентний  конфлікт – нормальний стан відносин між Белградом та Приштиною, на тлі російської агресії проти України ризики появи ще однієї війни в Європі стали видаватися як ніколи високими.

Тож раз за разом європейським дипломатам доводилося вирішувати чергову кризу (а коли в них це не виходило, на допомогу їм приходили колеги зі Сполучених Штатів).

Зрештою, це і змусило ЄС повернути свою увагу до подій на Балканах і спробувати добитися глобальної мирної угоди, що вирішить більшість конфліктів між Сербією та Косовом.

Відповідний план розробили Франція та Німеччина, він базувався на німецькому досвіді існування з соціалістичною НДР (принцип "не визнаємо, але взаємодіємо").

Згідно з цим планом Сербії пропонувалося, не визнаючи де-юре незалежність Косова, зробити це де-факто.

Тобто – обмінятися представництвами, відмовитися від практики говорити від імені жителів території Косова, а головне, дати "зелене світло" на вступ Косова до міжнародних організацій, в першу чергу ООН та Ради Європи.

Поступка з боку Косова полягала у згоді на створення Асоціації сербських громад – об’єднання муніципалітетів, де етнічні серби становлять більшість, із можливістю цієї асоціації отримувати фінансування з Белграда.

Створення такої асоціації прописано у Брюссельській угоді 2013 року, проте цей пункт так і не був реалізований. У тому числі – через негативний вердикт Конституційного суду Косова. До речі, чинний прем’єр Альбін Курті у 2013 році активно критикував тодішню владу за таку поступку й обіцяв не допустити її реалізації.

Попри критику з обох боків, ЄС все ж вдалося добитися свого – 27 лютого Курті та Вучич схвалили розроблену Францією і Німеччиною Угоду про нормалізацію відносин між країнами.

Попри те, що угода містила замало конкретики (вона мала з’явитися згодом у додатках), це стало першим кроком до нормалізації відносин.

І попри опір сторін, ЄС демонструє, що цього разу планує довести справу до кінця.

Угода без підписів

"Я нічого не підписував, тому що в мене болить рука. І цей біль триватиме ще чотири з половиною роки (тобто до кінця президентської каденції)", – заявив згодом сербським журналістам Александар Вучич.

Така поведінка виглядає трохи дивно, але насправді все дуже просто: розворот зовнішньої політики Белграда створює чималі ризики особисто для Вучича.

В цьому питанні його косовському опоненту пощастило набагато більше – нинішня опозиція складається з тих партій, які у 2013 році взяли зобов’язання створити Асоціацію сербських громад. Тож їм не дуже зручно критикувати Курті за згоду реалізувати це рішення.

Натомість Вучич потрапив під нищівну критику як радикальної опозиції, так і союзників по коаліції.

Їх непокоїть прописана в тексті угоди норма, згідно з якою "Сербія не буде проти членства Косова в будь-якій міжнародній організації". Цю норму опоненти Вучича тлумачать як гібридне визнання незалежності Косова.

Тож опозиція вимагає не лише дострокових виборів, але й проведення загальнонаціонального референдуму щодо угоди з Косовом (звичайно, що за такого сценарію угода буде відхилена), а також погрожує Вучичу кримінальною відповідальністю за угоду, що суперечить конституції і де чітко вказано, що Косово є невід’ємною частиною Сербії.

Саме тому, щоб хоч трохи заспокоїти сербів, Вучич запевняє, що насправді нічого не підписував, а відповідно, не має зобов’язань виконувати всі пункти угоди.

Схоже, що Вучич дійсно зумів уникнути підписання документів у Охриді – як згодом стало відомо, робочий план схвалили усно. Тим самим ЄС пішов назустріч Вучичу, проте навряд чи він дозволить ігнорувати виконання угоди чи її окремих частин.

"Косово і Сербія повинні нормалізувати відносини, іншого шляху немає… Сьогодні було узгоджено те, як буде виконуватися угода, тобто узгоджені практичні кроки щодо того, що має бути зроблено, в які терміни, хто має це зробити і яким чином... Ми часто говоримо, що диявол ховається в деталях, але іноді він ховається в розкладі та календарі", – прокоментував досягнуту угоду високий представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель.

Отже, про що вдалося домовитися в Охриді?

І Сербії, і Косову довелося визнати, що раніше схвалена Угода стає невід’ємною частиною процесу їхнього вступу в ЄС. А відповідно, невиконання угоди або її окремих положень "може мати прямі негативні наслідки для процесів їхнього вступу до Європейського Союзу та фінансової допомоги, яку вони отримують від ЄС".

Своєю чергою Косово має негайно розпочати переговори з ЄС щодо "встановлення конкретних домовленостей і гарантій для забезпечення належного рівня самоврядування для сербської громади". Йдеться про створення Асоціації сербських громад – статут цієї організації вже майже узгоджений.

Раніше ЄвроПравді вже вдалося ознайомитися з фінальним драфтом цього документа – в нього вписані численні запобіжники від сепаратизму, що мають заспокоїти владу Косова.

Роботу над створенням асоціації планується завершити протягом 150 днів.

Саме в цей період ЄС планує провести донорську конференцію, "щоб забезпечити пакет інвестицій та фінансової допомоги для Косова та Сербії". Проте уточнюється, що розподіл коштів відбудеться лише після виконання всіх положень угоди.

Стежити за виконанням буде спеціальний моніторинговий комітет, куди увійдуть представники всіх сторін за головування ЄС.

Отже, за відсутності підписів гарантіями виконання угоди будуть як "батіг" (погроза заморозити вступ до ЄС), так і "пряники" (фінансова допомога від Євросоюзу).

Та чи буде цього достатньо в ситуації, коли проти цієї угоди – значна частина сербського суспільства, а також РФ?

Спека у Белграді  

"Зрадник!" Із таким гаслом, адресованим президенту Вучичу, сербська опозиція провела протестний мітинг у Белграді.

Це – лише спроба сил, тоді як великий мітинг проти підписання угоди з Косовом анонсовано на 24 березня.

Та протести опозиції – це лише маленька частина проблем Вучича.

Незадоволення угодою не приховують і коаліційні партнери його партії.

"Вучич постійно повторює, що не підписував угоду. Наші громадяни повинні знати, що цю угоду навіть не потрібно підписувати, оскільки вона вже була прийнята як платформа для переговорів, у яких Вучич бере активну участь. Такого обману громадян наша історія не пам’ятає", – заявив колишній президент Сербії та лідер соціал-демократів Борис Тадич.

Ще небезпечнішою є позиція соціалістів, адже їхній вихід із коаліції позбавить її більшості. Напередодні укладення угоди Вучичу довелося докласти чимало сил, щоб уникнути демаршу соціалістів.

Втім, ситуацію ускладнює той факт, що найбільш суперечливі пункти угоди доведеться підписувати міністру іноземних справ та лідеру соціалістів Івиці Дачичу. А це явно виглядає як спроба Вучича перекласти відповідальність за вкрай непопулярні рішення.

Мітинг 24 березня має дати відповідь, наскільки потужною є опозиція угоді з Косовом.

За інформацією сербських медіа, якщо ситуація виглядатиме як така, що виходить з-під контролю, у Вучича не виключають оголошення дострокових парламентських виборів, однак наразі сподіваються обійтися без них.

На додачу досягнутий Євросоюзом прорив у діалозі Сербії та Косова становить виклик для російського впливу в регіоні.

Продовження конфлікту гарантує збереження Сербії в орбіті впливу РФ, а це гарантуватиме і збереження російського впливу в регіоні.

Тож найближчі тижні будуть дуже спекотними для Сербії. Проросійська радикальна опозиція за підтримки Кремля зробить усе можливе, щоб зірвати угоду з Косовом.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"