РФ здійснює реальну ескалацію на енергетичному фронті. Це серйозна небезпека для незалежності України та єдності ЄС. Однак цього разу у нас є союзники.

Не використовуючи потужності українського маршруту, Росія свідомо створює дефіцит газу в Європі. Це тисне на ціни та загрожує енергетичній безпеці регіону.

Серйозність ситуації на газовому ринку не означає неминучість програшу. Україна може зберегти транзит, завантажити ГТС і при цьому значно знизити ціни.  

Росія почала газовий шантаж, не чекаючи завершення будівництва "Північного потоку-2". Проте вікно можливостей для України все ще відкрите.

В інтересах України є тільки припинення побудови "Північного потоку-2". І це можна зробити тільки санкціями США.

Завдяки новим санкціям, навіть якщо Nord Stream 2 й буде добудовано, він лежатиме на балтійському дні пам’ятником трубі вартістю майже $10 млрд.

"Єдина мова, яку розуміє Путін – це мова природного газу". Донедавна було складно уявити таку заяву від німецького топ-політика...

Україна сама має прагнути наближення до законодавства ЄС, утримуючись від лобістських рішень. Проте для "нових" профільних керівників це виглядає як обмеження суверенітету держави.

Чи зможе рішення німецького регулятора повністю заблокувати "Північний потік-2"? Рішення ускладнює роботу російського газогону, проте збереження транзитної ролі України все ще під питанням.

Замість того, щоб відповідати на аргументи України про порушення норм морського права, Росія намагається переформатувати спір. 

Кожен додатковий день утримання, кожна нова слідча дія чи допит, будь-яке судове засідання лише загострюють спір між сторонами...

Так, ми ще не можемо говорити про остаточну перемогу України. Політика ЄС щодо російського "потоку" лише набуває обрисів. Але останні зміни означають, що наша позиція стає сильнішою...

Позиція РФ – простіть "Газпрому" його борг, визначений Стокгольмським арбітражем, і тоді він готовий продовжити дію чинного контракту. Але ці часи минули. Тому такі російські заяви просто неактуальні.

Україна шукатиме шляхів мирного врегулювання спору, як це передбачено статтею 33 Статуту ООН, і зберігає за собою можливість застосування права на самозахист, визначеного статтею 51 Статуту.

Від 2014 року на території України незаконні збройні формування вчинили низку терористичних актів. Росія постачала зброю та координувала вчинення цих актів, що являє собою фінансування тероризму.