Енергетична політика України. Залежність чи безпека?
Загальновідомо, що рівень споживання енергії в Україні є надмірним. Тому найголовнішим пріоритетом має стати пропагування енергоефективності й розвиток відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Це не тільки сприятиме скороченню імпорту, але й забезпечить величезні заощадження, які сприятимуть розвитку економіки.
Для України запровадження обов’язкових цілей в енергетиці допоможе вирішити три основні завдання одразу – зниження залежності від імпорту викопних видів палива, зменшення викидів вуглекислого газу, а також стимулювання зростання економіки та створення нових робочих місць.
Після підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом Україна мусить ставити собі такі цілі, які співставні з цілями ЄС.
Енергоспоживання ЄС характеризується двома особливостями:
Завдяки послідовній політиці енергозбереження та енергоефективності рівень загального споживання енергії практично не змінюється протягом більш ніж 20 років.
ЄС приділяє велику увагу розвитку ВДЕ.
Для створення ефективного ринку в енергетичному секторі необхідно, щоб держава відійшла від практики адміністративного регулювання та керування і перетворилася на рушійну силу, яка забезпечує створення та гарантує функціонування справедливих правил, де визначальним параметром буде економіка, що стимулюватимуть підвищення конкуренції між суб’єктами енергетичного ринку та покращення якості послуг для споживачів.
Чи готові інвестори вкладати в енергетичну галузь? Певен, що так. Звичайно, в разі створення прозорих та конкурентних умов для енергетичних ринків на основі правил та стандартів ЄС, що передбачається положеннями Угоди про асоціацію.
Які заходи в цій сфері можна назвати невідкладними?
1) "Зелений" тариф в Україні
Перспективний ринок ВДЕ в Україні перебуває у стагнації, а всі програми кредитування (насамперед від ЄБРР, під назвою USELF) були зупинені у зв’язку з невизначеністю і очікуванням змін у законодавстві.
Разом з тим, необхідно визначити, що постійне невиконання у 2014-2015 роках органами виконавчої влади країни законодавства щодо тарифної політики у сфері альтернативних джерел енергії завдає непоправної шкоди інвестиційному іміджу України не тільки у "зеленій" енергетиці, а й в усіх сферах діяльності нашого суспільства.
Отже, на сьогодні основні питання до Закону стосуються:
По-перше, визначення коефіцієнту "зеленого" тарифу для ВДЕ.
Розуміючи неприпустимість ретроспективного зниження тарифу для об’єктів сонячної енергетики, введених в експлуатацію до 01.01.2015 року, ми закликаємо змінити існуючі суперечливі правила без шкоди для іміджу України.
По-друге, питання щодо норми про місцеву складову.
Вимога щодо місцевої складової, наявна у чинній редакції Закону, суперечить положенням Директиви Європейського парламенту та Ради 2009/28/ЄС та Договору про заснування Енергетичного співтовариства. Пропонується виключити дану норму й ввести преференції для кінцевого споживача (а не виробника), який використовує обладнання українського виробництва.
2) Ринкові тарифи на енергетичні ресурси
Необхідність підвищення в Україні цін на енергетичні ресурси є не тільки вимогою, а й нагальною потребою для формування дійсно ринкових механізмів функціонування даного сектору. Однак економічного ефекту буде досягнуто лише у тому разі, якщо приведення цін і тарифів до економічно обґрунтованого рівня стане одним з важливих кроків у реформуванні системи функціонування та управління у сфері ЖКГ за європейськими та світовими стандартами.
3) Заходи для стимулювання енергоефективності та використання ВДЕ
Немає жодних сумнівів, що рівень енергоспоживання в Україні є значно вищим, ніж він повинен бути, особливо порівняно із країнами ЄС.
Серед нагальних заходів, які, на наш погляд, необхідно терміново впроваджувати, визначаємо такі:
Заходи для стимулювання скорочення енергоспоживання в будівлях
Метою є скорочення споживання теплової енергії, що вимагає проведення робіт: з масовим примусовим, за рахунок постачальника, 100-відсотковим встановленням облікових приладів на всі енергетичні ресурси та з покращенням ізоляційних характеристик будівель.
Запровадження інституту енергоменеджерів, що дозволить здійснити введення повного моніторингу споживання енергетичних ресурсів у всіх будівлях (бюджетних, житлових та інших), у транспорті і в усіх секторах, запропонувати і здійснити заходи щодо скорочення енергоспоживання, тощо.
Створення Фонду енергоефективності, в який направляються кошти, передбачені для субсидування газового сектору (частково), гроші, виділені країнами ЄС та іншими партнерами під такі цілі, а також кошти з інших джерел.
Також пропонується ввести два нових податки: один – на скорочення шкідливих викидів в атмосферу, інший – на скорочення використання викопного палива, а частину цих доходів спрямувати на фінансування згаданого фонду.
Заходи для заміщення природного газу ВДЕ в тепловій енергетиці
За ініціативою Держенергоефективності у 2014 році КМУ було прийнято низку постанов революційного характеру. Однак треба зазначити, що необхідність включення чітко визначених критеріїв рівня енергоефективності та обмеження обсягів викидів, яких необхідно досягти претендентам на отримання передбачених пільг, є нагальною.
Заходи для підвищення енергетичної ефективності сільськогосподарських підприємств
Даний виклик для сільгоспвиробників має вплинути на споживання прямих (нафтопродукти, електроенергія) і непрямих (енергія для виробництва, обладнання та будівлі) енергій з метою зменшення споживання і, таким чином, енергетичних витрат, а також викидів парникових газів.
Формування ринкових умов для розвитку енергетичних мереж України
Для досягнення зазначених цілей з розвитку енергетичного сектору першочерговим завданням має бути план з реконструкції та розвитку енергетичних мереж України (електричних та теплових) через впровадження ринкових умов, які забезпечать вільний доступ для всіх гравців, що сприятиме створенню відкритих та конкурентних відносин, залученню інвестицій та покращенню рівня надання послуг.
Створення дієвої системи популяризації енергоефективності та відновлюваних джерел енергії
Підвищити роль Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України щодо реалізації завдань з популяризації цілей енергетичної політики держави.
Пропонується створити для населення нові теле- та радіопрограми на центральних і регіональних каналах, які б інформували кожного громадянина про конкретні дії щодо виконання енергоефективних заходів та отримані переваги.
Вкрай важливо задіяти всі інструменти, щоб змінити радянський енергозатратний менталітет громадян.
Автор: Мухуб Бенменні,
керівник відділу
Інституту відновлюваної енергетики НАН України