Хто забезпечить євроінтеграцію водної галузі України

Виконання Угоди про асоціації з ЄС означає, серед іншого, необхідність запровадження європейських стандартів та норм у сфері якості води та управління водними ресурсами.

Як цього досягти? Україна має імплементувати шість європейських водних директив.

Однією із них є Водна рамкова директива, імплементація якої спрямована на екологічне оздоровлення річкових басейнів і покращення якості води.

Згідно з положеннями цієї директиви, запроваджується європейська модель басейнового управління водними ресурсами, за якої одиницею управління виступає басейн річки в цілому, а не її окрема частина в межах однієї області, району тощо. Відповідно, здійснюватиметься управління всього басейну річки за однаковим підходом, незалежно від того, на території яких областей, районів знаходиться річка, що, безперечно, надасть можливість максимального захисту водних ресурсів.

Директива про питну воду спрямована на забезпечення захисту здоров’я людей від несприятливого впливу будь-якого забруднення води, призначеної для споживання людиною. Зазначена директива вміщує 48 мікробіологічних та фізико-хімічних показників якості, радіологічні показники, що підлягають контролю у воді, а також встановлює вимоги щодо її моніторингу.

Імплементація Паводкової директиви має на меті запобігання, захист та зменшення негативного впливу повеней на здоров’я людей, довкілля, культурну спадщину тощо. Директива охоплює заходи протидії затопленню, які спричинені річками, гірськими потоками, морем у прибережних зонах.

Не менш важливим є запровадження європейських стандартів, передбачених Рамковою директивою про морську стратегію, Директивою про очистку міських стічних вод та Директивою про нітрати.

Але варто пам’ятати, що, за оцінками країн-кандидатів у члени Європейського Союзу,

імплементація водних директив є одним із найскладніших блоків у всьому євроінтеграційному пакеті.

Саме тому це питання вимагає дуже виваженого підходу. Україна ж поки не може визначити, який орган впроваджуватиме ці реформи.

Зважаючи на те, що реформування водної сфери спрямоване на вирішення питань щодо охорони та використання водних ресурсів, відповідальними за імплементацію зазначених директив є Міністерство екології та природних ресурсів України як центральний орган виконавчої влади, що формує державну політику у галузі управління, використання та відтворення водних ресурсів, та Державне агентство водних ресурсів України, що безпосередньо реалізує державну політику у даній сфері.

Надзвичайно важливим для реалізації євроінтеграційних процесів є спільна робота Мінприроди та Держводагентства, оскільки лише інституційний зв'язок органів державної влади, що формують та реалізовують завдання в галузі водних ресурсів, забезпечить дотримання екологічних принципів охорони та використання водних ресурсів.

Окрім того, не слід забувати і про інші міжнародні зобов’язання України у сфері водних ресурсів, виконання яких покладено на Мінприроди та Держводагентство, зокрема, Конвенцію з охорони і використання транскордонних водотоків і міжнародних озер ООН, на виконання якої Держводагентством від імені уряду укладені двосторонні угоди про співпрацю з питань водного господарства на транскордонних водах з усіма сусідніми країнами, та ін.

На цьому тлі особливу стурбованість викликає інформація щодо планів передачі Держводагентства до системи Мінагрополітики,

а також докорінної реформи на всіх рівнях системи управління Держводагентства та його децентралізації.

На нашу думку, таке перепідпорядкування призведе лише до неможливості впровадження європейських стандартів у сфері водних ресурсів і, як наслідок, порушення Україною своїх зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС та інших міжнародних зобов’язань, які є пріоритетними для нашої держави.

Більше того, підпорядкування Держводагентства Міністерству агрополітики суперечитиме і європейській практиці управління водними ресурсами, де питання управління водними ресурсами належить до компетенції саме "екологічних органів": міністерств екології, департаментів екології тощо, адже охорона водних ресурсів, водних екосистем, води, яку ми п’ємо і в якій купаємось, є пріоритетним завданням у сфері охорони навколишнього природного середовища Європи.

На противагу цьому, сфера діяльності Мінагрополітики охоплює лише сільське господарство та продовольчу безпеку держави, і передача Держводагентства в підпорядкування Мінагрополітики призведе до реалізації лише функції використання водних ресурсів з урахуванням інтересів зазначеної сфери діяльності. Це є абсолютно неприпустимим, адже інші важливі для держави функції, зокрема, охорони водних ресурсів, будуть втрачені.

Тому хочеться особливо наголосити на необхідності збереження існуючого підпорядкування Держводагентства саме Міністерству екології та природних ресурсів, що має забезпечити належне виконання та реалізацію Україною як Угоди про асоціацію з ЄС, так й інших міжнародних зобов’язань.

Автор: Ганна Вронська,

заступник міністра екології та природних ресурсів України
з питань євроінтеграції

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

"Європейська правда" готова оприлюднити позицію Мінагрополітики з цього питання