Тільки спокій: що робити, якщо ваш вантаж затримали на європейській митниці

Усі держави, які не входять до складу Європейського Союзу, визначаються на зовнішньоекономічному ринку як треті країни. Тому товар, що ввозять на територію Німеччини (а отже, і на територію ЄС), набуває статусу Zollgut, що у вільному перекладі означає "товар зовнішнього походження".

Саме такі вантажі піддаються більш ретельному контролю, зокрема, спеціальним процедурам розмитнення – цілком стандартній перевірці сертифікатів і відповідностей.

Але навіть тих, хто ретельно вивчив умови транспортування і зібрав пакет необхідних документів, на кордоні можуть очікувати сюрпризи. Особливо якщо йдеться про німецьку митницю.

Як це було

Для нашої компанії з польською реєстрацією потрібно було доставити вантаж з Китаю до Польщі. Точкою розмитнення була обрана Німеччина, бо польські компанії, завозячи свою продукцію безпосередньо, зобов'язуються одразу сплатити VAT – податок у розмірі 21% від вартості всього товару.

У нашому випадку це був контейнер з продукцією на значну суму, тому транспортування через Німеччину видавалося більш розумним варіантом, адже згідно із законом, у цьому випадку оплата VAT відкладається до моменту продажу вантажу.

Саме тут, у Бремерхафені, виникли проблеми з проходженням контролю. Оглянувши наш вантаж, німецький митник віддав наказ: у прийманні товару відмовити, а вміст контейнера знищити.

З нашого боку були відсутні будь-які порушення, але одного ми не врахували – німецькі контролери дуже відрізняються від інших своїх європейських колег.

Здавалося б, повний пакет документів і досить безпечний тип вантажу не мали викликати запитань, але відсутність додаткового сертифіката TÜV (Союзу німецької нагляду) зіграло проти нас.

Аналогічний сертифікат безпеки, виданий французьким агентством, не переконав митника пропустити контейнер, і частину товару ми все ж таки втратили.

Конфронтація

Універсальної поради щодо вирішення проблем з представниками німецької митниці не існує. Місцеві контролери не шкодують часу на перевірку кожної дрібниці – вони ретельно вивчають всі складові вантажного контейнера, його призначення та комплектацію.

Виявивши найменше відхилення від норми, митник одразу ж ухвалює рішення позбавитися товару без необхідності зберігати його до з'ясування обставин.

Тільки оперативні дії, знання німецької мови та готовність витратити багато часу на пошук діалогу зможуть допомогти підприємцю зберегти свій вантаж.

Не варто одразу ж бігти до юристів – їхні послуги в Європі дуже недешеві. У кожного фахівця свої ціни, але середній чек за 10 днів роботи міститиме суму з чотирма нулями.

Спочатку важливо зрозуміти причину повернення вантажу – можливо, йдеться не про весь товар, а про його складову. Варто перевірити навіть такі дрібниці, як, наприклад, бренд кабелю, який може виявитися захищеним місцевим патентом і тому забороненим до ввезення.

Застосувавши увесь свій ораторський талант, власник вантажу зможе вберегти хоча б його частину, знищивши тільки контрафактний провід.

І тільки якщо через півтора-два місяці переговорів обидві сторони так і не дійшли консенсусу, настає час йти до фахівців.

Якщо всі документи в порядку і вантаж дійсно законний, німці здаються раніше. З ними, як і в будь-якій іншій ситуації, можна знайти спільну мову і вирішити ситуацію полюбовно.

Але в жодному разі не варто пропонувати хабар чи іншу винагороду – тут працюють лише за інструкцією i за будь-які неоднозначні дії можна отримати як мінімум серйозне попередження.

Завжди готовий

Щоб уникнути проблем з німецькою митницею, слід підготувати повний пакет документів, а саме:

- заяву на митне оформлення товару (письмово або в електронній формі через систему ATLAS), в якій зазначається точний опис товару та його вартість, а також інші характеристики;

- додатково заяву про вартість товару, якщо вона перевищує 10 тис. євро;

- торговельні рахунки, зовнішньоторговельний договір, транспортні накладні, дозвіл на ввезення, ліцензії, сертифікати якості й походження товару, документи контролю тощо;

- сертифікат TÜV, який може і не знадобитися, але краще не ризикувати.

Затримка вантажу на митниці – не найприємніша процедура, але й не привід для паніки і необдуманих дій. Побудова комунікацій, спокійна реакція і готовність до діалогу з представниками контролю принесе набагато більше користі, ніж спроба влаштувати скандал.

Існує думка, що німецька митниця – одна з найскладніших для контролю вантажів, що прибувають до ЄС, але якщо дотримуватися правил і не порушувати домовленості, проблем не виникне.

Автор: Андрій Бичковський,

засновник компаній "Ленточка" і Cintapunto

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора