Україні час до Інституту. Як зробити ефективним новий орган промоції країни у світі

Рішення про створення Українського інституту, про яке розповів глава МЗС Павло Клімкін, навряд чи стане променем світла у царстві темряви. На стадії обговорення варто звернути увагу на кілька важливих аспектів.

По-перше, ідея не нова, і наявність низки аналогічних інституцій, створених державами, які мають набагато більше ресурсів для просування власного іміджу за кордоном, це лише підтверджує.

Конкурувати з "Гьоте-Інститутом" або "Россотрудничеством" з його різноманітними інструментами Україні буде складно – це варто розуміти від початку.

По-друге, просування іміджу пов’язане з людьми.

Добре, що культурною політикою України у Парижі опікується Ірена Карпа, проте не факт, що інші широко відомі митці (Андрій Курков, Юрій Андрухович, Сергій Жадан та інші) кинуть усі свої справи та зосередяться на просуванні національних інтересів у гуманітарній сфері. Швидше їх варто використовувати як послів з надзвичайних доручень, не прив’язаних до конкретної країни.

По-третє, нам потрібні сучасні технології оповідання про Україну.

Мова не лише про формат донесення (з цим могли б впоратися, наприклад, розробники Prometeus), але й про світоглядні основи. Нашій державі потрібно продукувати та поширювати позитивні новини про Україну, звісно, не в стилістиці кондового агітпропу. Вони мають підкріплюватися демонстрацією економічних переваг нашої країни, за можливості – предметних та зрозумілих партнерам.

В комплексі Україна має через свої культурні осередки відправляти простий меседж: я – надійний партнер, який вам буде цікавий та корисний.

По-четверте,

варто зробити певну градацію зусиль, спрямованих на просування іміджу України за кордоном.

У прикордонних країнах можна запровадити агітаційні автобуси, що розповідають про Україну та її особливості місцевим мешканцям. Не секрет, що інформація про життя в більшості сусідніх країн до нас надходить погано, як і до них – про українські реалії.

Стратегічним партнерам (перелік яких варто чітко визначити) можна запропонувати цікаві спільні проекти. Країнам третього світу – інформацію про Україну та її місце на карті їхніх економічних та політичних інтересів.

Зовнішньополітична ситуація не дає права на помилку в питанні створення Українського інституту, тому він має стати ефективним інструментом просування національних інтересів, які потрібно чітко сформулювати до того, як відкриє свої двері перша філія Інституту. 

Автор: Євген Магда,

політолог, доцент НТУУ КПІ імені Ігоря Сікорського

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора