Тетяна Ковтун, представництво ЄС: "Певні реформи Україна не встигає провести до дедлайну"

"Європейська правда" вже публікувала серію матеріалів, які стосуються Контракту з розбудови держави

Згідно з цим документом ЄС виділяє 355 млн євро безповоротної допомоги на проведення реформ в Україні.

Перша частина цього фінансування вже надійшла в Україну. Щоби наша дежава отримала решту, Київ має виконати низку умов.

То чи можемо ми розраховувати на успіх? Чи виконує уряд вимоги ЄС?

Про це в інтерв'ю "Європейській правді" та Бюлетеню представництва ЄС розповіла Тетяна Ковтун, керівник сектору Представництва Європейського Союзу в Україні.

– Що саме передбачає антикорупційна складова Контракту із розбудови держави?

– Контрактом передбачено створення Антикорупційного бюро, яке відповідатиме усім стандартам незалежності. Має бути конкурсний відбір на посади керівника та усіх працівників бюро, належна оплата праці і, найважливіше, до середини 2015 року бюро повинно мати вже певну статистику розслідувань.

Це бюро має розслідувати корупцію високого рівня.

Зараз його "цільовою аудиторією" є керівництво уряду, міністри та їхні заступники, губернатори, судді, нардепи. Відтак, бюро повинно займатись не розслідуванням дрібних хабарів, а саме корупційними злочинами, вчиненими посадовцями високого рівня. Або ж випадками, коли розмір зловживання є дуже великим.

Інша вимога Контракту – це реформа системи декларування доходів та криміналізація незаконного збагачення.

У нас проблема в тому, що досить часто злочини корупції дуже складно довести. Наприклад, суспільство бачить, що у державного службовця, який багато років отримує фіксовану зарплату, раптом з’являється коштовне майно – машини, будинки, яхти.

Таке непояснене зростання статків є незаконним збагаченням.

Завдяки змінам до закону тепер це вважається злочином.

Згідно з новими змінами, чиновник повинен буде довести законність джерел доходів. Також усі чиновники мають подавати декларації про свої статки, майно, доходи в електронному вигляді на веб-порталі для того, щоб усі громадяни мали доступ до цієї інформації.

Очікується, що здійснюватиметься перевірка цих декларацій, і що буде відповідальність за неподання декларації або недостовірну інформацію.

Ті вимоги, які прописані у Контракті із розбудови держави, певною мірою реалізовані у законах про боротьбу з корупцією, ухвалених 14 жовтня. Ці закони передбачають і створення Антикорупційного бюро, і створення Агентства із попередження корупції, яке займатиметься запобіганням конфлікту інтересів, перевіркою декларацій державних службовців тощо.

– Як ЄС оцінює якість ухваленого пакету законів?

– Ми вважаємо, що антикорупційний пакет дійсно був революційним, а ухвалені закони вже дуже давно були на часі, але раніше на їх ухвалення не було політичної волі.

А ось зараз обставини склались так, що під тиском суспільства ці закони було ухвалено безпосередньо перед парламентськими виборами.

Але тепер виникає наступне питання – чи дійсно існує політична воля впроваджувати ці закони?

Це стане відомо до середини 2015 року, бо є певний графік набрання ними чинності. Наприклад, закон "Про антикорупційне бюро" вступає у силу 25 січня, закон "Про попередження корупції" - 25 квітня, і вони передбачають певний набір дій.

А вже зараз має відбутись конкурсний відбір на посаду директора Антикорупційного бюро, він має проходити відкрито, із залученням журналістів. За його перебігом і суспільство, і донори зможуть побачити, чи є політична воля впроваджувати передбачені реформи.

– Корупція у державних закупівлях є однією із найбільших проблем української економіки. Нещодавно було прийнято новий закон про держзакупівлі. Як ЄС оцінює його потенціал для скорочення корупції у цій сфері?

– Справді, у квітні 2014 року була прийнята нова редакція закону "Про державні закупівлі". Експерти ЄС неодноразово зазначали, що положення цього закону, порівняно з попередніми його версіями, максимально відповідають європейським стандартам.

Позитивом є те, що скоротилась кількість винятків із закону.

Але є велика проблема в тому що у Раді зареєстровано чимало законопроектів, спрямованих на виведення певної сфери закупівель з-під дії закону.

Тобто є намагання розширити винятки. Це - величезний ризик нівелювання досягнень у даній сфері.

Потребує уваги також практична реалізація закону. Зокрема, це стосується електронних закупівель, для чого потрібне впровадження інструментів електронного урядування.

– За Вашими оцінками, чи отримає Україна другий транш в рамках контракту? Адже існують конкретні вимоги до України, за якими буде можливим виплата допомоги.

– Сума другого траншу буде розділена за критеріями. ЄС встановив 8 критеріїв, які Україні потрібно виконати до червня 2015 року, щоб отримати ці кошти. Умовно, якщо уряд виконає один з восьми критеріїв, то сума становитиме 1/8 траншу; окрім того, для різних критеріїв встановлені свої коефіцієнти.

Якщо буде здійснено реформу декларування доходів, видатків і майнового стану держслужбовців - створено податковий веб-портал, всі службовці будуть заповнювати онлайн свої декларації, буде проведена їхня перевірка, і всі громадяни зможуть їх бачити; також буде реформовано систему врегулювання конфлікту інтересів на державній службі – сума другого траншу становитиме приблизно 13 млн євро.

Створення Антикорупційного бюро відповідно до стандартів чесності, професійності, конкурсного відбору також стане внеском в отримання коштів другого траншу.

Буде проведена оцінка спільно експертами ЄС і громадянським суспільством, чи дійсно є виконаною та чи інша вимога.

Є ризик, що повну суму траншу Україні не вдасться отримати. Певні реформи Україна вже не встигає провести до дедлайну.

Приміром, нова систему декларування (за законом "Про попередження корупції"), вступить в силу лише 25 квітня 2015 року, а держслужбовці мають подати декларації до 31 березня.

Тому в 2015 році декларування відбуватиметься за старою системою в паперовому вигляді без відкритого доступу для громадськості і без надійної системи перевірки цих декларацій.

Хоча може статися диво – величезна політична воля.

Коли депутати зрозуміють, що держава втрачає грантові кошти, можливо, вони введуть в силу цей закон раніше. Можливо, вже в лютому створять веб-портал, запровадять правила. Але такий сценарій малоймовірний.

– Чи може громадянське суспільство змінити ситуацію?

– Звичайно. Близько місяця тому громадянська ініціатива "Реанімаційний пакет реформ" надала представництву ЄС свою оцінку виконання контракту з розбудови держави. Це питання піару. Якщо ці проблеми висвітлюватимуть для широкого загалу, то ситуацію можна буде змінити. Але для цього залишилось дуже мало часу.

– На які сфери мають розподілятися кошти, що ЄС надає Україні в рамках гранту?

– ЄС не відслідковує, куди мають надходити ці кошти, за принципом нецільової бюджетної підтримки.

Український уряд, відповідно до своїх правил використання коштів, вносить отримані суми в дохідну частину бюджету, розподіляючи їх на найбільш критичні статті видатків. Це можуть бути видатки на фінансування пенсійного фонду, органів влади чи оборонної сфери.

Україна самостійно визначає, куди витрачати кошти, але повинна забезпечити виконання взятих зобов’язань.

Автори:

Олеся Мигаль, Віра Тубальцева