Що пріоритетніше – захист споживача чи вітчизняного виробництва? В Україні це протистояння вийшло за рамки "класики жанру", перейшовши на абсолютно новий рівень.

Про дилему між Антимонопольним комітетом (АМКУ) та Мінекономіки щодо пріоритетів читайте в статті партнерки юридичної фірми "Ілляшев та Партнери", керівниці практики міжнародної торгівлі Олени Омельченко та юристки антимонопольної практики юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" Ольги Самойленко Війна регуляторів: чому Україна втратила баланс між захистом ринку та споживача.

За своєю природою "цінове змагання" між учасниками, в результаті якого формується ціна на товар, виглядає як цілком природне явище для ринку. Але чи можна назвати чесним змагання, в якому ціна імпортного товару нижча від собівартості товару національного виробника?

У такому випадку заходи проти демпінгу є не тільки способом торговельного захисту місцевого виробника, а й інструментом вирівнювання конкуренції на ринку.

Захисні заходи застосовуються у вигляді антидемпінгового мита на товар – що, по суті, є формою тарифного регулювання. Тобто вирівнювання ціни на товар імпортера відбувається до того моменту, як товар потрапляє на внутрішній ринок.

Здавалося б, які ще можуть виникнути проблеми після того, як баланс між ціною національного виробника та імпортера відновлений, і де ще криється конфлікт між двома сферами регулювання?

Але в українських умовах цього недостатньо.

В українських товаровиробників, у зв’язку із встановленням мита на іноземний товар, з’являється бажання ще більше підвищувати ціни на свою продукцію. 

Підвищення ціни національним товаровиробником є логічним наслідком введення антидемпінгових заходів.

Тобто національний товаровиробник, зазнавши протягом тривалого періоду збитків через недобросовісний імпорт, розраховує їх компенсувати за допомогою підвищення ціни після застосування антидемпінгового мита. При цьому величина, на яку нацвиробник планує підвищувати ціну, як правило, відповідає або маржі збитку, або демпінговій маржі, встановленій міністерством.

Водночас те, наскільки "економічно обґрунтованим" є таке підвищення, залишається неясним, оскільки практика Антимонопольного комітету і законодавство не регулюють це питання. Тому національний виробник, підвищуючи ціну, завжди бере на себе антиконкурентні ризики.

Чому національний виробник в Україні часто потрапляє в замкнене коло і що з цим робити, читайте в матеріалі Олени Омельченко та Ольги Самойленко Війна регуляторів: чому Україна втратила баланс між захистом ринку та споживача.