Коли українці подаватимуть позови до Росії до національних судів України чи інших держав, Москва заявлятиме, що іноземні суди не мають права розглядати такі позови, оскільки вона має абсолютний імунітет, навіть якщо дії армії РФ в Україні неправомірні. 

Та сама відповідь чекатиме, коли українці спробують арештувати іноземне майно Росії та здійснити примусовий продаж такого майна в Україні чи інших державах для виконання судових рішень проти Росії.

Про те, чому імунітети РФ не є абсолютними, а національні суди повинні відмовляти Росії в імунітетах за позовами про відшкодування шкоди, завданої збройною агресією в Україні, читайте в статті партнера Ulysses Олега Марченка Агресор з підірваним імунітетом: як суди спрямовують гроші Росії на компенсацію втрат від війни.

Для стягнення з Росії компенсацій за завдану шкоду необхідно подолати обидва імунітети: щодо юрисдикції та щодо виконання.

Це завдання складне, але досяжне. Така практика теж існує. Суди Італії, Греції та Південної Кореї вже відмовляли в імунітетах державам-агресорам: Німеччині та Японії. Суди цих держав мотивували свої рішення, серед іншого, тим, що держави не можуть зловживати суверенними правами та що визнання імунітету призвело би до несправедливості та відмови у правосудді. Україна вже пішла цим шляхом у позовах проти агресора Росії.

Найбільше рішень про відмову у суверенному імунітеті державі-агресору (Росії) прийняли суди України.

Наразі принаймні у 83 (!) рішеннях та ухвалах за позовами до Росії про компенсацію шкоди від збройної агресії в Україні українські суди наклали арешт на майно РФ, відмовивши їй в імунітетах.

Наприклад, Голосіївський районний суд міста Києва присудив українському громадянину компенсацію за шкоду, завдану незаконною окупацією Донбасу, та мотивував рішення тим, що Росія як держава-агресор не має права на судовий імунітет в Україні.

А віднедавна ця позиція підтверджена українським Верховним судом.

Утім, треба визнати, що такі рішення судів Італії, Греції, Південної Кореї та України наразі є радше винятком. Однак збройна агресія Росії проти України може змінити підходи держав та національних судів до суверенних імунітетів. Так само, як вона вже змінила надто багато.

Чи міг би хтось подумати, що США та десятки інших держав заблокують валютні резерви Центрального банку РФ? Адже, за рідкісними винятками, майно центробанків вважали абсолютно недоторканним за нормами міжнародного права! Та російська агресія змінює світ.

Держава може та має сприяти українським громадянам і підприємствам, постраждалим від збройної агресії, в отриманні компенсації від РФ в судовому порядку. Для цього варто ухвалити закон, що позбавить Росію імунітетів за позовами, пов'язаними зі збройною агресією.

Окрім того, Україні доцільно на законодавчому рівні запровадити нові механізми, що допоможуть позивачам більш ефективно отримувати компенсацію від Росії в судовому порядку.

Українське процесуальне законодавство має передбачати право судів приймати ухвали про арешт російського майна у всьому світі.

Також є сенс встановити тривалі строки давності (наприклад, 30 років) за позовами до Росії про відшкодування шкоди, завданої її збройною агресією проти України, та для примусового виконання рішень судів та інвестиційних арбітражів проти РФ (наприклад, 15 років).

Це, звісно, не повний перелік законодавчих змін, яких потребує українська правова система для ефективного переслідування РФ. Але дуже важливо, щоби одночасно своє законодавство змінили держави-союзники.

Крім того, у відповідь на збройну агресію Росії Україна, реалізуючи своє невід’ємне право на індивідуальну самооборону, може відмовити Росії в судовому імунітеті та імунітеті від виконання, а також можуть запровадити будь-які інші заходи для більш ефективного стягнення в судовому порядку збитків за шкоду.

Докладніше про те, як подолати імунітети РФ щодо юрисдикції та виконання - у матеріалі Олега Марченка Агресор з підірваним імунітетом: як суди спрямовують гроші Росії на компенсацію втрат від війни.