Вільнюський районний суд припинив розгляд цивільної справи проти колишнього президента Радянського Союзу Міхаїла Ґорбачова щодо його відповідальності за штурм телевежі в січні 1991 року ("справа 13 січня") у зв’язку зі смертю відповідача.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Delfi.

"Позов був поданий проти конкретної особи, колишнього президента Радянського Союзу, після його смерті правонаступництво неможливе", – заявив представник Вільнюського районного суду Аурім Жукаускас у четвер.

У статті Цивільного процесуального кодексу Литви, яка передбачає можливості правонаступництва, сказано, що у випадках, коли одна зі сторін правовідносин виходить із справи (однією з таких причин є смерть фізичної особи), суд замінює цю сторону правонаступником її прав, крім випадків, коли перехід матеріальних прав неможливий.

Нагадаємо, в ніч проти 13 січня 1991 року під час штурму радянськими військовими частинами Вільнюської телевежі та будівлі Комітету з радіо та телемовлення загинуло 14 осіб.

Родичі загиблих у січневих подіях 1991 року в Литві домагалися відповідальності Ґорбачова до його смерті. Четверо з них цього року подали до суду цивільний позов проти колишнього президента СРСР.

Вони прагнули довести, що Горбачов, який на той час був головнокомандувачем збройними силами СРСР, мав контроль над армією, але не вжив заходів для запобігання агресії в Литві та тим самим не припинив виконання міжнародного злочину.

У травні Вільнюський міськрайонний суд направив документи цього позову до МЗС Росії для передачі їх Ґорбачову. Прокуратура, яка розслідувала "справу 13 січня", відмовилася перевіряти відповідальність пана Горбачова та допитувати його.

Міхаїл Ґорбачов помер 30 серпня на 92-му році життя внаслідок тяжкої хвороби. Він був Генеральним секретарем Комуністичної партії Радянського Союзу з 1985 до 1991 року. На Заході його згадують як людину, яка сприяла потеплінню відносин між СРСР і США, його заслугою вважаються і розпочаті демократичні реформи.

Однак він не зробив більш рішучої модернізації застійної державної економіки і зберігав суворий контроль над політичним ладом, і в Литві його пам'ятатимуть як того, хто силою пригнічував прагнення країни до незалежності.