У середу президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступила у Європарламенті зі щорічною промовою "Про становище Союзу".

Виступ, який пролунав 14 вересня, був особливим. Урсула офіційно проголосила те, що є в реальності – але те, що чимало європейських громадян відмовлялися визнавати: Європейський Союз веде війну. І діяти має відповідно.

Україна була центральною темою доповіді, хоч і далеко не єдиною.

Редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко вибрав з її виступу найважливіше для України та Європи. Докладніше – у статті Час для війни, і не лише з Росією. Які пріоритети ЄС визначила Урсула фон дер Ляєн на 2023 рік.

В 2019 році новообрана очільниця Євросоюзу німкеня фон дер Ляєн оголосила, що змінить роль блоку у світі та керуватиму першою в історії Євросоюзу геополітичною Єврокомісією. Річ у тім, що досі Брюссель завжди показово уникав геополітичних рішень і намагався довести, що він – технічний, бюрократичний орган. Але Урсула вирішила, що вимоги часу змінилися.

У перші роки, утім, це красиве гасло залишалося декларативним, за рідкісними винятками.

Все змінило повномасштабне вторгнення РФ. Брюссель почав протидіяти.

Це змусило Урсулу згадати про її обіцянку та почати втілювати її. Рішення про статус кандидата для України (а разом із нею і для Молдови), забезпечене надзвичайно швидко, в обхід європейських правил та традицій, стало однією з багатьох ілюстрацій цього підходу.

У 2022 році ЄС справді (нарешті!) почав поводитися як геополітичний гравець, особливо у питаннях, що стосуються протидії російській агресії.

Євросоюз почав оплачувати мільярдні рахунки та постачання зброї до України (порушивши неписане табу), скасував торговельні обмеження тощо.

Та геополітичний погляд цьогорічного звернення не обмежився згадкою про минуле.

Урсула оприлюднила пріоритети та цілі у подальших відносинах з Україною, яка, на її думку, має повністю інтегруватися до ЄС. А ще підкреслила, що Росія – не єдиний противник, боротьба з яким потребує спільних зусиль. У своїй промові вона анонсувала: Євросоюз починає протистояння з Китаєм.

Питання протидії російській агресії та солідарності з Україною було, безмовно, основним і у промові, і у виступах європарламентарів.

Президентка Єврокомісії оголосила про те, що ЄС виділяє 100 млн євро на відновлення українських шкіл, зруйнованих або пошкоджених під час війни. 

За її словами, у короткостроковій перспективі Єврокомісія ставить за мету створення єдиного ринку України та ЄС.

Ще одна ініціатива президентки в рамках звернення – це обіцянка долучити Україну до зони безкоштовного мобільного роумінгу, яка діє між державами ЄС.

У цьогорічному зверненні президентка ЄК чи не вперше комплексно заявила, що Європа має бути готовою до іншої гібридної війни – з Китаєм.

Тут, урахувавши "російські" помилки, ЄС буде діяти на випередження.

У той час як Росія за багато років змогла поставити Європу в залежність від постачань викопних енергоносіїв, нафти і газу, Китай має схожі переваги у питаннях, пов’язаних з відновлюваною енергетикою.

У Брюсселі всерйоз занепокоєні домінуванням Китаю на світовому ринку сировини для літієвих акумуляторів та у видобуванні рідкоземельних металів, які виявилися критично важливими у XXI сторіччі, бо є незамінними для виробництва багатьох найменувань хайтек-продукції, а передусім для товарів, пов’язаних з зеленою енергетикою.

"Літій та рідкоземельні елементи замінюють у нашій економіці нафту і газ. Погана новина у тому, що тут знову на ринку домінує одна країна, і ця країна – не демократія", – констатувала президентка ЄК.

Якщо брати за обсягом, то більша частина промови все ж були присвячена становищу всередині ЄС (яке виникло через зовнішні фактори, як-от російську агресію) та реформам, які ЄС змушений або планує проводити. І саме цей блок очікувано залишив задоволеними не всіх у Євросоюзі.

Бо знайти формулу, що пасувала би всім у період кризи, напевно, неможливо.

Більше – у матеріалі Сергія Сидоренка Час для війни, і не лише з Росією. Які пріоритети ЄС визначила Урсула фон дер Ляєн на 2023 рік.