15 вересня 2022 року Європейський парламент більшістю голосів проголосував за "проміжну" доповідь та закликав Раду ЄС визначити "наявність реального ризику серйозного порушення Угорщиною цінностей, на яких заснований Євросоюз", згідно зі статтею 7 Договору про ЄС.

Іншими словами, Європарламент звернувся до керівництва Євросоюзу з вимогою нарешті запровадити проти уряду Віктора Орбана суворі санкції за порушення базових цінностей Європейського Союзу. Бо насправді це порушення вже є і ситуація лише погіршується.

Про те, як обговорювали покарання угорської влади, зі Страсбурга для "Європейської правди" розповіла Тетяна Висоцька у статті Угорщина – більше не демократія. Але чи матиме це наслідки для Орбана?.

"Антиугорську" доповідь Європейський парламент ухвалив абсолютною більшістю голосів: 433 – "за", 123 – "проти" та 28 утрималися.

Ця доповідь офіційно називається проміжною (interim), тому що майже аналогічний документ вже був затверджений Європарламентом рівно чотири роки тому, 12 вересня 2018 року. 

Тоді Європарламент чітко визначив 12 сфер, за якими Будапешт не відповідає європейським цінностям та нормам. 

По суті, йдеться про те, що Угорщина Орбана порушує усі основоположні цінності ЄС.

За чотири роки Угорщина стала ще далі від демократії.

І справді, якщо порівняти стару та нову доповіді, структура і опис проблем лишаються однаковими, але за кожною європейською цінністю, якій, на думку Європарламенту, суперечить політика Орбана, додалися нові приклади порушень та посилання на затверджені документи європейських інституцій, які критикують дії офіційного Будапешта. 

Тобто все це – не новина для Брюсселя. Сповзання Орбана геть від демократії увесь ЄС спостерігав усі ці роки.

Від 12 вересня 2018 року офіційно вважається, що Європейський парламент запустив проти Угорщини процедуру згідно зі статтею 7 Договору про Європейський Союз. 

Ця стаття стверджує: у разі наявності чітко визначеного ризику серйозних порушень державою-членом ЄС основоположних цінностей вказана держава може бути позбавлена певних прав у ЄС – аж до позбавлення права голосу в європейських інституціях (у Раді ЄС та Європейській раді).

Рішення про запровадження санкцій та навіть про початок імплементації механізму ст. 7 має прийняти Рада ЄС, тобто усі держави Євросоюзу разом. 

Перший крок – визнання небезпеки порушення або факту порушення цінностей ЄС в Угорщині однією третиною голосів. Далі потрібне майже одностайне голосування у Раді ЄС,  26 з 27 голосів (усі держави, крім Угорщини, мають дати принципову згоду на санкції). А вже після того  – у разі, якщо держава-порушник не виправляється, – обираються санкції, і на цьому етапі одностайність вже не потрібна.

Тому Орбану достатньо залучити принаймні одну державу на свій бік – і процедуру не можна буде розпочати у принципі.

Через складну процедуру і потребу в одностайності результативне голосування вважають непевним чи й взагалі малореальним.

Але Європарламент наполягає: Рада ЄС все одно повинна принаймні розпочати процедуру і довести до визнання того, що Угорщина є державою-порушником європейських цінностей. 

Проблема в тому, що у липні-грудні 2024 року Угорщина має почати головування у Європейському Союзі. З того моменту – і про це також говорять вголос у Європейському парламенті – Угорщина та уряд Орбана, якщо він ще буде при владі, отримають реальні інструменти для стримування та створення перешкод будь-яким розслідуванням своїх порушень європейських цінностей.

І крім того, головування у Раді ЄС держави, що точно не є демократією – це нонсенс.

Докладніше – у матеріалі Тетяни Висоцької Угорщина – більше не демократія. Але чи матиме це наслідки для Орбана?.