28 вересня несподівано, відразу після візиту до Сочі на зустріч із Владіміром Путіним, самопроголошений президент Білорусі Александр Лукашенко здійснив бліцвізит до Абхазії.

Очевидно, що цей візит не є особистою ініціативою Лукашенка, а робився за вказівкою Путіна. Проте який меседж від нього Лукашенко привіз у Сухумі?

Про те, навіщо ж Лукашенко відвідав Абхазію читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Атака на Грузію: навіщо Путін відправив Лукашенка до окупованої Абхазії.

Показово, що офіційне повідомлення про цей візит оформлено так, що не містить жодних натяків на визнання. Ніби йдеться не про візит у самопроголошену державу, а просто про туристичну поїздку.

Хоча є й, наприклад, таке речення: "Глава білоруської держави обговорив економічні проєкти, перспективні питання співпраці Білорусі та Абхазії".

Це не перший випадок, коли у Мінську роблять кроки, які можуть тлумачитись як визнання анексованої території, проте не повної мірою.

Так само неоднозначною була позиція білоруської влади щодо недавніх псевдореферендумів у чотирьох українських областях.

В усіх цих випадках чітко помітне бажання Лукашенка так виконати зобов’язання перед Путіним, щоб не порвати остаточно відносини і з протилежною стороною – Україною чи Грузією.

Тож не дивно, що в Тбілісі відреагували на цей візит досить стримано – до МЗС викликали білоруського посла, проте в провину Лукашенку було поставлено лише незаконний перетин грузинського кордону.

Немає сумнівів, що візит до Сухумі не був особистою ініціативою Лукашенка.

Виглядає так, що його було здійснено лише тому, що самопроголошений президент Білорусі отримав таку пропозицію від Путіна, від якої просто не міг відмовитися.

Та який меседж Лукашенко привіз до Сухумі?

Слід нагадати, що в Абхазії ідея приєднання до РФ не викликала ентузіазму. Єдиний варіант інтеграції, який там готові розглядати – це приєднання третім членом до Союзної держави РФ та Білорусі. І навіть ця ідея не має однозначної підтримки в Абхазії.

Можна припустити, що у Кремлі воліють вирішити питання окупованих грузинських територій лише комплексно. А для цього потрібна формальна згода Білорусі на таке розширення.

Тож не виключено, що, обговоривши ці питання з Путіним (і виторгувавши для себе преференції в обмін на згоду), Лукашенко поїхав обговорювати це й із владою самопроголошеної Абхазії.

Цей сценарій, втім, має одну вагому ваду: в умовах війни проти України та конфлікту із Заходом РФ явно невигідно псувати відносини з країнами, які дотримуються нейтралітету. А саме таку позицію зараз займає Грузія.

Грузія досі ухиляється від введення санкцій проти Росії, а низка провладних грузинських депутатів зараз активно критикують США та ЄС, звинувачуючи їх у прагненні змусити Тбілісі відкрити "другий фронт" проти РФ.

Звичайно, що Росія таку політику Тбілісі подавала як конструктивну, яку протиставляють "русофобії" більшості європейських країн.

Такою відлигою у відносинах часто пояснювали відмову від проведення референдуму про приєднання до РФ окупованої Південної Осетії.

Тож візит Лукашенка до Абхазії може свідчити про завершення цієї відлиги.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Атака на Грузію: навіщо Путін відправив Лукашенка до окупованої Абхазії.