Політика євроінтеграції у країнах-кандидатах на вступ до ЄС координується на кількох рівнях: на рівні керівництва уряду, МЗС очолює і координує переговорну делегацію про вступ в Євросоюз, також працює внутрішній центральний координуючий орган і може відбуватися координація на рівні цілих секторів.

Про те, яким має бути саме внутрішній центральний координуючий орган в уряді під час євроінтеграції країни, читайте в колонці директора Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження" Дмитра Шульги Відповідальність за євроінтеграцію: що важливо врахувати під час переформатування уряду.

Як правило, зауважує автор колонки, краще працює та модель, чий координаційний орган розміщений якомога ближче до "центру уряду".

"У переважній же більшості успішних країн-кандидатів цими координуючими органами були окремі департаменти/підрозділи/бюро/офіси у складі секретаріату/канцелярії уряду/офісу прем'єра. Або навіть виокремлене бюро/агентство, але у прямому підпорядкуванні прем'єра.

До речі, щодо ідеї про окреме міністерство євроінтеграції, про що колись теж багато дискутували – то це досить контроверсійна ідея", – пише директор Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження".

Адже на практиці, зазначає Дмитро Шульга, це може призвести не до посилення координації, а навпаки – до послаблення, бо, знову-таки, виносить євроінтеграцію від "центру уряду".

Приклади такі були і у країнах-членах, і у країнах-кандидатах – але всі вони були недовгими, нагадує експерт. 

"Якщо порівняти, то загалом нинішня наша система урядової координації європейської інтеграції, зі спеціалізованим віцепрем'єром та урядовим офісом у складі секретаріату Кабміну, у принципі відповідає загальним підходам та досвіду", – вважає автор колонки. 

Що ж буде після анонсованої реформи для нього незрозуміло.

Ключовим питанням буде доля Урядового офісу з європейської та євроатлантичної інтеграції. Існує інформація, що він все одно буде збережений у складі секретаріату КМУ, з підпорядкуванням віцепрем'єру.

Більше того, навіть без кадрових втрат (тобто на нього не поширюватиметься анонсоване скорочення штатів). Якщо це справді так – то це вже не так погано.

"Що ж до перейменування Мінкульту на Мін'єврокульт – щиро не розумію, у чому задум. Якщо це буде ще один центр євроінтеграції в уряді – то це дублювання. Якщо нове міністерство таким не буде – то нащо його називати Мін'єврокультом?" – дивується Дмитро Шульга. 

Були випадки, згадує директор Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження", коли питання координації євроінтеграції віддавали в МЗС. Були і є випадки у деяких країнах-членах (наприклад, Німеччина), де це віддано Мінекономіки. Але щоб у Мінкульт – це дійсно "креатив".

"Ну і last but not least: у цих дискусіях про координацію євроінтеграції треба не забувати, чим, власне, є координація і чим вона не є. Експерти координуючого органу не заміняють експертів у галузевих міністерствах. Саме вони готують політику і законодавство", – зазначає експерт.

Натомість головна функція координуючого органу, впевнений Шульга, – бути "фільтром", щоб усілякі дурниці, що не відповідає нормам ЄС, не виходила на рівень комунікації з Брюсселем, а гасилася всередині на ранніх етапах. Але це не замінює спроможності у галузевих міністерствах.

Тому якщо ми переживаємо за темпи нашої євроінтеграції, то треба ширше і глибше дивитися на всю анонсовану реформу уряду в комплексі.

Докладніше – у колонці Дмитра Шульги Відповідальність за євроінтеграцію: що важливо врахувати під час переформатування уряду.