Минуло вже майже пів року, як Європейська комісія затвердила План національної реконструкції Польщі й виділила значну суму на відновлення її економіки від наслідків пандемії.

Однак ці кошти Варшава так і не отримала. Це вже мало негативні наслідки як для фінансової системи країни, так і для її внутрішньополітичного життя.

Ці наслідки можуть стати ще більшими за рік – якраз під парламентські вибори.

Політичний фактор додатково посилює кризу, що в перспективі може стати проблемою і для України, йдеться у статті кандидата політичних наук Станіслава Желіховського Суперечка ціною в 35 млрд євро: чи піде Польща на загострення конфлікту з ЄС.

Пандемія COVID-19, яка спалахнула у 2020 році, стала одним із найбільших викликів для Європейського Союзу. І щоб відшкодувати шкоду, завдану економікам держав-членів, та зробити їх більш стійкими до можливих майбутніх криз і непередбачуваних обставин, було створено Фонд реконструкції ЄС (EU Next Generation).

Бюджет Фонду реконструкції становить близько 750 млрд євро. А кошти доступні у формі безповоротних грантів і позик під низькі відсотки. 

Не стала винятком і Польща, уряд якої домовився про безповоротні кошти у розмірі 23,9 млрд євро, а також 11,5 млрд євро позик, взятих на пільгових умовах.

Головною умовою для отримання ЄСівських коштів стала підготовка кожною державою-членом власного Національного плану реконструкції. У Польщі за його підготовку відповідає Міністерство фондів розвитку та регіональної політики.

На початку червня 2022 року Єврокомісія затвердила План національної реконструкції Польщі. Для отримання грошей Варшава погодилася на реалізацію умов Брюсселя, найважливіші з яких стосувалися судоустрою та нормативно-правових актів щодо дисциплінарної відповідальності суддів.

Зокрема, серед цих умов фігурують нова незалежна і неупереджена Дисциплінарна палата (про неї мова піде далі), дозвіл надсилати запити суддів до Суду ЄС, можливість перевірки незалежності суддів, процесуальні гарантії для суддів, виправлення ситуації щодо покараних суддів.

Усе це – дуже великі поступки з боку польської влади.

Нагадаємо, що польська судова реформа, зокрема Дисциплінарної палати Верховного суду з повноваженнями звільняти суддів та прокурорів, стала чи найбільшим каменем спотикання для отримання Польщею європейських коштів.

Фактично у Брюсселі звинуватили орган у політизації, а отже, визнали таким, що не відповідає стандартам ЄС.

Представники правлячого табору, ліквідувавши токсичну Дисциплінарну палату, почали вважати, що Варшава реалізувала вимоги Брюсселя.

Проте, почали ширитися розмови про зміну "вивіски", а не віра у щирість Варшави щодо виконання необхідних умов Євросоюзу.

Над Польщею почали згущатися хмари невизначеності…

Схоже, що Єврокомісія, через недотримання стандартів верховенства права, найближчим часом утримуватиметься від перерахування коштів Польщі. А це серйозний виклик для держави, коли рекордна інфляція, енергетична криза та можлива криза в економіці загрожують її стабільному функціонуванню.

8 листопада на засіданні президії політичного комітету "Права і справедливості", очолюваного прем’єр-міністром Моравецьким та лідером партії Ярославом Качинським, було прийнято рішення знайти компроміс із Брюсселем.

Однак така ситуація влаштовує далеко не всіх політиків правлячої коаліції.

Зокрема, проти поступок Євросоюзу виступають члени молодшої партнерки "ПіС" — євроскептичної партії "Солідарна Польща" та її лідер, міністр юстиції Збігнев Зьобро. До речі, саме він вважається головним архітектором розкритикованої ЄС судової реформи.

Прем’єр-міністр Моравецький і його оточення своєю чергою усвідомлюють, що бюджетна ситуація у Польщі у рік виборів і в наступні роки обіцяє бути катастрофічною. А тому не втрачає надії на компроміс із Брюсселем.

Політична криза у Польщі, а разом із тим – конфлікт між Варшавою та Брюсселем, є вкрай небезпечним сценарієм для України.

Докладніше – у матеріалі Станіслава Желіховського Суперечка ціною в 35 млрд євро: чи піде Польща на загострення конфлікту з ЄС.