Спроби делегітимізувати виборчий процес, заклики до паралельного громадського спостереження на виборчих дільницях, інформаційна операція Китаю й активність так званих "ботів з Ольгіно" — такі виклики постали перед суспільством США напередодні проміжних виборів.

Громадянська мережа ОПОРА розібралася, що відбувалося в американському онлайн-просторі напередодні проміжних виборів та чи вдалося соціальним мережам придушити поширення маніпулятивного контенту.

Докладніше – у статті фахівчині з моніторингу соціальних мереж Громадянської мережі ОПОРА Анастасії Романюк Соціальні мережі та проміжні вибори в США: як зупинили потік дезінформації. А далі – коротко, про що вона пише. 

Перш за все, наративи про підробку результатів виборів на користь демократів активно поширювали кандидати від Республіканської партії.

Для розуміння масштабів проблеми: згідно з аналізом Washington Post, близько половини кандидатів-республіканців у 41 штаті, де ця партія проводила праймеріз, підтримують та поширюють твердження Дональда Трампа про те, що демократи сфальсифікували результати голосування.

Попри всі додаткові заходи, введені техгігантами для підготовки до передвиборчої кампанії, американське громадянське суспільство все ж фіксувало хвилі місінформації в соціальних мережах. Зокрема, дослідження американської громадської організації Advance Democracy показало, що влітку цього року кожен восьмий твіт та кожен дванадцятий пост у Facebook на тему виборів містили дезінформацію про підробку результатів виборів. 

Своєю чергою, дослідники Інституту стратегічного діалогу (Institute for Strategic Dialogue) звернули увагу на те, що автоматичні алгоритми перевірки контенту в YouTube суттєво гірше працюють для формату Shorts.

Дослідники Інституту доволі простим методом — через пошук за ключовими словами — виявили десятки коротких відео без маркування про маніпулятивний контент, які відсилають до конспірологічного "документального" фільму "2000 Mules", у якому "доведено", що Трамп програв вибори 2020 року через фальсифікації. 

Журналісти неприбуткової організації ProPublica також виявили у Facebook, Instagram і Twitter десятки публікацій, де з посиланням на вже згаданий псевдодокументальний фільм "2000 Mules" були вміщені фотографії людей, які буцімто брали участь у процесі викрадення бюлетенів.

Ці дезінформаційні дописи видалили тільки після того, як журналісти ProPublica повідомили соціальні мережі про свої знахідки. 

Ще влітку цього року компанію Meta почали критикувати за те, що вона не приділяє достатньо уваги підготовці до цьогорічних виборів.

У відповідь на численну критику щодо поширення місінформації на платформі прессекретар Meta Корі Чембліс заявив, що цьогоріч компанія справді змінила підхід і тепер блокує значно менше такого контенту.

Частково це реакція на критику щодо надмірного обмеження свободи слова політиками компанії.

Так, більшість дописів компанія позначає попередженнями про маніпулятивність контенту і додає посилання на надійну інформацію. Блокуванню підлягає тільки небезпечний контент — той, що містить заклики до насильства та мову ненависті.

Наприкінці передвиборчої кампанії дослідники проєкту Integrity Institute опублікували оптимістичні результати дослідження, що під час передвиборчої кампанії рівень місінформації на платформах Facebook, Instagram та Twitter суттєво не відрізняється, а для Twitter навіть зменшилася кількість маніпулятивного контенту.

У вересні 2022 року Meta прозвітувала, що виявила інформаційну операцію з Китаю з використанням координованих мереж сторінок, які, зокрема, намагалися впливати й на американських виборців. 

Китайська мережа складається з 81 акаунта у Facebook та двох акаунтів в Instagram, восьми публічних сторінок та однієї групи.

Китайські фейки намагалися впливати на прихильників і Демократичної, і Республіканської партій.

Meta називає китайську інформаційну операцію невдалою, адже їй не вдалося досягти високого рівня залучення користувачів.

Дослідники також виявили активність так званих "ботів з Ольгіно" — ботоферми російського Агентства інтернет-досліджень, яке пов’язують із керівником ПВК "Вагнер" російським бізнесменом Євгенієм Пригожиним.

Сам Пригожин не лише не спростовує своєї причетності до втручання в американські вибори, а й заявляє про це з гордістю.

Разом з тим, як показують результати виборів цьогорічних виборів в США і відсутність активних протестних рухів, дезінформаційні конспірологічні наративи в американському суспільстві не масштабувалися.

Докладніше – у матеріалі Анастасії Романюк Соціальні мережі та проміжні вибори в США: як зупинили потік дезінформації.