3 листопада 2022 року Верховна рада прийняла нарешті "Закон про поштовий зв’язок".

Втім, прийняття закону супроводжувалося скандалом − поштовий оператор "Нова пошта" розкритикував закон і заявив, що він не відповідає європейським директивам. Компанія направила відкритий лист комітету Верховної ради з питань транспорту та інфраструктури, де виклала свої зауваження.

Про те, чи дійсно він суперечить євродирективам і чи немає там інших проблем, читайте в колонці старшого наукового співробітника Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ірини Коссе Євроінтеграція поштою: чи відповідає директивам ЄС закон про поштовий зв'язок.

Положення Директиви 97/67/ЄС мали бути запроваджені в Україні ще на початку 2019 року (на це відводилося два роки). Відповідний законопроєкт розроблявся Мінінфраструктури ще з 2015 року.

Авторка колонки зазначає, що законопроєкт пройшов кілька кіл обговорень із гравцями ринку, пропозиції поштових операторів були значною мірою враховані.

"Серед іншого, законопроєкт визначав, які послуги належать до універсальних. До універсальних послуг, зокрема, були віднесені поштові відправлення вагою до 2 кг, посилки вагою до 10 кг, секограми (друковані видання для незрячих) вагою до 7 кг, а також реєстровані та з оголошеною цінністю поштові відправлення", – пише Ірина Коссе. 

За її словами, 16 грудня 2021 року Верховна Рада України прийняла проєкт Закону "Про поштовий зв’язок", відповідно до якого запроваджувались деякі положення Директиви 97/67/ЄС, а вже 3 листопада цього року були прийняті чергові зміни до закону.

Ці зміни і стали об’єктом критики з боку "Нової пошти", зауважує експертка.

На думку компанії, надання Нацкомісії з держрегулювання у сферах електрокомунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКРЗІ) повноважень контролю над усіма послугами та всіма операторами поштового зв’язку (а не лише того, що стосується надання універсальних послуг) є необґрунтованим.

"Нова пошта" справедливо зазначає, пише авторка колонки, що Директива 97/67/ЄС визначає необхідність контролю лише за діяльністю надавача універсальних поштових послуг.

Наступне зауваження "Нової пошти": закон визначає, що міжнародний поштовий обмін можуть здійснювати поштові оператори, які мають код оператора у Всесвітньому поштовому союзі (ВПС). Наразі такий код має лише "Укрпошта".

А оскільки Україна не впливає на видачу кодів ВПС, то поштові оператори опиняться у нерівних умовах. "Нова пошта" пропонує вимогу щодо необхідності коду Всесвітнього поштового союзу прибрати, а натомість поставити вимогу отримувати погодження в НКРЗІ та Митній службі.

"Дійсно, від України зареєстровано у ВПС лише "Укрпошту", і додати туди інших операторів дуже складно, якщо й взагалі можливо.

Тому тут можна погодитися з "Новою поштою", що вимога членства у ВПС може вважатися встановленням нерівних умов. Проте сам Всесвітній поштовий союз також розуміє, що ринок поштових послуг розвивається і потрібно включати нових членів", – вважає старша наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. 

Рішення щодо розширення членства у ВПС на ширше коло організацій обіцяють ухвалити вже наступного року.

Разом з тим можна сказати, що прийнятий закон, навпаки, надто ліберальний, зазначає авторка колонки. 

Адже він мав вимагати ліцензування "Укрпошти" та інших операторів, які захочуть надавати універсальні поштові послуги, але цього не робить.

Крім того, якщо вже слідувати букві закону, додає Ірина Коссе, то в законі "Про поштовий зв’язок" не вистачає ще деяких визначень, які є в Директиві 97/67/ЄС: "провайдер поштових послуг", "одиниця кореспонденції", "рекомендоване відправлення", "відправлення з оголошеною вартістю", "провайдер загального обслуговування", "загальний дозвіл" тощо.

Якщо підсумувати, то новоприйнятий закон "Про поштовий зв’язок" прямо не суперечить Директиві 97/67/ЄС, хоча й не враховує всіх її положень, резюмує експертка. 

Натомість український закон надає регулятору (НКРЗІ) більше повноважень, ніж передбачено європейськими директивами. Це не є порушенням Угоди про асоціацію, але є відходом від політики зменшення регулювання на ринках та більшої лібералізації послуг.

Докладніше – у колонці Ірини Коссе Євроінтеграція поштою: чи відповідає директивам ЄС закон про поштовий зв'язок.