Угорщина блокує 18 млрд Україні, результати виборів у США, бронемашини з Німеччини: новини дня

Дайджест
Середа, 9 листопада 2022, 21:37

Головні теми дня – вибори в США, 18 млрд євро Україні, відступ окупантів з правого берега та пропозиції переговорів.

Результати виборів до Сенату будуть відомі у грудні, а тим часом Республіканська партія перебуває на шляху до встановлення контролю над Палатою представників Конгресу.

Ще одна тема дня – доля 18 млрд євро на підтримку України наступного року (по 1,5 млрд євро щомісяця). 

Сьогодні Єврокомісія офіційно запропонувала надати Україні зазначений пільговий кредит. Разом з тим, Угорщина має намір блокувати цю допомогу. 

В Єврокомісії обіцяють працювати з Будапештом з цього приводу. 

На Заході відзначають пом’якшення позиції Зеленського щодо переговорів з Росією. Разом з тим, в Україні називають "димовою завісою" загальні фрази окупантів про те, що Москва "відкрита до перемовин"

Всі важливі і цікаві новини 9 листопада – у нашому дайджесті.

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Вибори в США  

У Сполучених Штатах підраховують голоси на проміжних виборах до Конгресу, які проходили 8 листопада. 

Переобирається увесь склад Палати представників (435 депутатів) і 35 зі 100 членів Сенату (результати виборів до Сенату США стануть відомі в грудні).

Республіканська партія перебуває на шляху до встановлення контролю над Палатою представників Конгресу. За старого складу законодавчого органу США саме в Палаті представників більша кількість законотворців виступала проти попередніх пакетів допомоги України.

Крім того, в 36 штатах із 50 переобирають губернаторів, а в 46 – повністю або частково законодавчі органи (вони привертають менше уваги за кордоном, бо більше стосуються внутрішнього порядку денного США).

Зміни у складі Конгресу – це питання, яке турбує не лише чинну адміністрацію президента Байдена, а й Україну. Американські законодавці, серед іншого, схвалюють фінансову допомогу іншим країнам.

Ці вибори мали стати підґрунтям для реваншу у 2024 році експрезидента-республіканця Дональда Трампа, чиї прихильники почали критикувати чинну адміністрацію за надміру щедру підтримку України.

Про те, що ж змінили ці вибори та чи справдилися сподівання прихильників Трампа (спойлер: не дуже) читайте в статті журналіста ЄвроПравди Олега Павлюка Трамп не виграв, Байден не програв: що показали проміжні вибори у США

Також сьогодні стало відомо, що республіканець Пол, який гальмував багатомільярдну допомогу Україні, переобрався у Сенат, а також переобралася вже відома в Україні республіканка Вікторія Спартц. 

Слід нагадати, що найбільше допомоги Україні надають саме Сполучені Штати. 

Щодо відступу окупантів та переговорів

Новий командувач російськими окупаційними військами в Україні Сергій Суровікін заявив, що на Херсонщині РФ перекидає окупантів на лівий берег Дніпра, тобто залишає Херсон.

Генсек НАТО прокоментував заяви РФ про відступ.

"Ми бачили оголошення, але поки зачекаємо і подивимося, що буде там відбуватися. Але що нам відомо – що Росію спершу витіснили з-під Києва Києва, далі – на сході довкола Харкова, і зараз ми бачимо, що українці спроможні відтісняти російські війська також на півдні довкола Херсона. Це надихаюче – бачити, що хоробрі українські військові спроможні звільняти нові й нові території", – зазначив Столтенберг. 

Вдень 9 листопада офіційна представниця МЗС РФ Захарова заявила, що Росія готова до перемовин з Україною "з рахуванням тих реалій, які складаються на поточний момент".

В міністерстві закордонних справ України, звісно ж, не вірять заявам окупантів. 

Україна вважає чергові спроби Росії запросити її до переговорів про завершення війни "димовою завісою" для того, щоб виграти час і змінити ситуацію на свою користь.

Речник МЗС України Олег Ніколенко зауважив, що поки у заявах з Росії зовсім не йдеться про виведення військ з території України, а лунають лише загальні фрази про те, що Москва "відкрита до перемовин".

Разом з тим, як зазначає Politico, президент України Володимир Зеленський пом’якшив позицію щодо переговорів з РФ після підштовхувань США.

Йдеться тільки про вимогу щодо переговорів саме з Владіміром Путіним. 

У понеділок Зеленський вказав на п'ять умов для переговорів, у тому числі озвучені раніше. Серед них – відновлення територіальної цілісності України, покарання за воєнні злочини та репарації. На відміну від минулих заяв, Зеленський не сказав про те, що Путін має піти з посади, перш ніж такі переговори можуть відбутися.

До речі, Литва сподівається відсвяткувати перемогу України на саміті НАТО влітку наступного року.

Слід також додати, що, за даними Bloomberg, Путін вирішив не їхати на саміт G20. Проте, приїде у Вірменію перед самітом ОДКБ наприкінці листопада.

Щодо партнерів Росії 

Сьогодні секретар Радбезу Росії прибув в Іран.

Під час візиту Патрушев мав провести переговори з високопоставленими політичними та економічними діячами Ірану "з питань розвитку двосторонніх відносин і співробітництва між Москвою і Тегераном на міжнародній арені".

За даними ЗМІ та української розвідки, Іран пообіцяв надати Росії ракети класу "земля-земля", проти яких в України наразі немає ефективного захисту.

Офіційний Тегеран продовжує наполягати, що не передавав Росії зброї. Нещодавно, однак, Іран визнав, що постачав певну кількість безпілотників перед початком повномасштабного вторгнення РФ.

Також Росію в повномасштабній війні в Україні підтримує Північна Корея: вона визнала правосуб'єктність терористичних утворень "ЛДНР" та анексію українських територій, а також голосувала проти резолюцій із засудженням російської агресії.

На початку листопада стало відомо, що Сполучені Штати звинувачують Північну Корею у таємному постачанні Росії значної кількості артилерійських снарядів для використання у війні в Україні і намаганні приховати ці поставки.

Однак, сьогодні офіційна представниця міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова на брифінгу в середу назвала "брехнею від початку до кінця" твердження США про постачання Північною Кореєю артилерійських снарядів Москві.

18 млрд Україні

Ще одна тема дня – доля 18 млрд євро на підтримку України наступного року (по 1,5 млрд євро щомісяця). 

Сьогодні Єврокомісія офіційно запропонувала надати Україні зазначений пільговий кредит.

Завдяки цим коштам Україна зможе продовжувати виплачувати заробітні плати та пенсії, а також підтримувати роботу основних державних служб, таких як лікарні, школи та житло для переселенців. Це також дозволить Україні забезпечити макроекономічну стабільність та відновити критично важливу інфраструктуру, зруйновану Росією.

Європейському Союзу потрібно буде внести зміни до законодавства для того, щоб технічно було можливо надати Україні перші кошти з запропонованого пакета допомоги. 

Угорщина заявила міністрам фінансів країн ЄС на зустрічі в Брюсселі, що не підтримає необхідних змін для підготовки пакета допомоги Україні в розмірі 18 мільярдів євро наступного року.

В Єврокомісії обіцяють працювати з Угорщиною, щоб вона підтримала рішення.

Бронемашини, ракети, зимовий одяг

17 країн ЄС відправили Україні 500 електрогенераторів. Зокрема, й Фінляндія передала Україні генератори та засоби індивідуального захисту.

Німеччина прозвітувала про ще одну партію допомоги для України, включно з бронемашинами Dingo. Серед іншого, пакет включає ракети для ППО Iris-T та  чотири датчики для виявлення і перешкоджання роботі дронів (на додачу до 14 станом на минулий тиждень). 

Нідерланди відправлять до 100 інструкторів для навчання українських військових у межах місії ЄС.

Британія планує доставити для ЗСУ понад 25 000 комплектів одягу для екстремально холодної погоди.

"Ми повинні продовжувати підтримувати український народ у його опорі жорстокості Путіна. Я радий, що передане Британією обмундирування забезпечить теплом і безпекою українських військовослужбовців, які зіткнулися з небезпечною зимою в боротьбі за свою країну", - сказав прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак.

А міністр оборони країни Бен Воллес заявив, що Британія посилить свою підтримку українських військ взимку на тлі наближення ключової битви за Херсон.

Президент Зеленський поговорив з прем’єром Нідерландів про "захист у небі" та відновлення інфраструктури.

У США призначили координатора допомоги Україні у сфері енергетики.

А генсек НАТО їде в Італію – можливо, обговорювати допомогу Україні.

Молдова

У Молдові порушили кримінальну справу через російські ракети, які порушили повітряний простір.

Як відомо, під час масованого ракетного обстрілу України 10 жовтня щонайменше три ракети пролетіли над територією сусідньої Молдови, у зв’язку з чим молдовське МЗС викликало російського посла.

А 31 жовтня на територію Молдови впали фрагменти ракети, збитої українською зенітною системою після атаки безпілотника на Дністровську ГЕС на українській території. У зв’язку з цим МЗС Молдови оголосило про вислання одного російського дипломата після інциденту; у відповідь РФ вислала одного молдовського дипломата.

А міністерство закордонних справ Росії сьогодні оголосило про вислання співробітника посольств Молдови у Москві.

Росія зачіпає Молдову не тільки своїми ракетами, а й агентурою, яку використовую проти діючої прозахідної влади. 

Партія "Шор" за останні місяці провела багато антиурядових акцій протесту та особливо активізувала їх останніми тижнями. Останній великий мітинг у Кишиневі відбувся у неділю.  

Правоохоронці провели серію обшуків в офісах партії та вилучили гроші, що могли призначатися для "зарплати" учасникам. Лідер партії Ілан Шор, який давно перебуває за кордоном через кримінальні провадження проти нього, в одному випадку прямо визнав це.

ЄвроПравда детально розповідала про це у відеоблозі та у статті Атака на Молдову. Як газ та гроші Кремля стали зброєю війни з прозахідною владою.

Тим часом, Кабмін Молдови на засіданні 9 листопада підтримав пропозицію міністра юстиції про звернення до Конституційного суду щодо визнання партії "Шор" незаконною. 

За словами міністра юстиції, партія порушує принципи верховенства права і ставить під загрозу суверенітет і незалежність Молдови. 

Також сьогодні стало відомо, що хакери зламали офіційні Telegram-канали Маї Санду та віцепрем’єра.

Страйки в Європі

У Греції через загальний страйк зупинився майже весь транспорт, а у Бельгії проходив національний страйк через зростання вартості життя.

У Британії медсестри проведуть перший в історії страйк.

Інше: потяг до Румунії 

Сейм Литви закликав притягнути до відповідальності росіян за сексуальне насильство в Україні.

Ірландія підтримує якнайшвидший вступ України до ЄС - глава МЗС.

У латвійському місті Резекне попри опозицію місцевої влади демонтували пам'ятник радянським солдатам.

Україна та Румунія запускають залізничне сполучення прикордонних регіонів.

Кримський міст не запрацює повністю до вересня 2023 року - розвідка Британії.

Франція не готова до війни високої інтенсивності - колишній начальник Генштабу.

В Угорщині встановили верхню межу цін на яйця і картоплю, а також запевнила Фінляндію та Швецію у підтримці країн в питанні вступу до НАТО

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: