Чому дії Угорщини і Польщі могли зірвати 18 млрд для України

Плановий грудневий саміт Євросоюзу став одним з найдраматичніших за останній час – щонайменше, для України. Критично важливі для нашої держави рішення кілька разів блокувалися, і аж до останнього моменту у їх ухваленні не було певності.

І якщо угорська блокада була цілком очікуваною, то польські погрози ветувати пакет рішень саміту, що рикошетом вдарило би по нашій державі, – стали несподіваними для усіх, навіть для чільних європейських політиків.

Чому Польща блокувала пакет із рішеннями, потрібними Україні? Як вдалося подолати її вето? Чому поступилася Угорщина? 

Відповіді на ці запитання – у тексті редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка Шантаж ціною України: як сварка Польщі та Угорщини з ЄС могла коштувати Києву 18 млрд євро. Його "польська" частина базується на статті партнера "ЄвроПравди", брюссельського видання EURACTIV, що висвітлює процеси у інституціях ЄС.

Для тих, хто віддає перевагу відео - пропонуємо відеоверсію пояснень.

Ця історія почалася декілька тижнів тому і відразу стала публічною: уряд Угорщини, відомий схильністю до голосувань всупереч позиції ЄС, оголосив, що не підтримає виділення Україні макрофінансової допомоги на суму 18 млрд євро.

Мотивація цього рішення звучала не надто щиро. Угорщина нагадала, що сама вона не отримала "постковідну" допомогу на суму 5,8 млрд євро (виділених через механізм, де один з елементів фінансування подібний до українського), і раз так – то вона не довіряє цим механізмам і не підтримуватиме їх.

Раніше Євросоюз заморозив дві програми виплати коштів для Угорщини через проблеми з верховенством права у цій країні та через підозри у пов’язаній з цим корупції.

Всі розуміли, що Угорщина по суті висунула ультиматум: мовляв, ми будемо блокувати допомогу Україні, доки ви не дасте нам грошей. І хоча у публічних заявах Будапешт заперечував таке трактування, розвиток подій його підтвердив.

ЄС погодився перерахувати до угорського бюджету 1,2 млрд євро із регулярних європейських фондів, які раніше планував заморозити, а також продовжив термін переговорів про "ковідні" 5,8 млрд і дав прем’єру Орбану надію на їх отримання (в іншому разі гроші "згоріли" би після Нового року).

У обмін на це Віктор Орбан зняв вето з виділення 18 млрд для України та з ще одного рішення, яке Угорщина, виявляється, також блокувала.

Це – рішення про так званий мінімальний податок. І воно стало ключовим у подальшій "драмі" на саміті ЄС.

ЄС домовився про подолання угорського шантажу, об’єднавши у один пакет три рішення: про допомогу Україні, про мінімальний податок (потрібне передусім західним державам ЄС, де генерується прибуток транснаціональних компаній) та про кошти для Угорщини. Голосувати за них теж мали спільно, "у пакеті".

Однак у середу на арену вийшов польський уряд. Він перехопив естафету угорців та оголосив, що має застереження щодо директиви про мінімальний податок – а отже поставив під загрозу весь пакет рішень, включно з допомогою Україні.

Чому зараз Польща, яка пів року не мала заперечень, тепер почала погрожувати повернути своє вето?

Чіткої відповіді не мають навіть учасники переговорів.

У будь-якому випадку, протистояння тривало недовго. У четвер у другій половині дня польський уряд, так нічого і не досягнувши, зняв погрозу вето та відкрив шлях для схвалення директиви ЄС про мінімальний податок, рішення про макрофінансову допомогу для України, а також про часткове заморожування коштів для Угорщини – на 1,2 млрд євро менше, ніж планувала Єврокомісія.

Ця історія до певної міри є корисною для того, щоби зрозуміти процеси, які відбуваються в ЄС. На жаль, ухвалення рішень там відбувається не так просто, як хотілося б; дорогою доводиться шукати компроміси; а до того ж навіть дії друзів можуть мати небажані наслідки. Однак цінність ЄС у тому, що зрештою, за наявності аргументів, ключові рішенням там все ж вдається протискати.  

Докладніше – у матеріалі Сергія Сидоренка Шантаж ціною України: як сварка Польщі та Угорщини з ЄС могла коштувати Києву 18 млрд євро.