Погрози Белграда, переміщення сербських військових підрозділів до кордонів Косова робить все більш можливим створення нового фронту у Європі. Проте, наскільки такий сценарій є реалістичним?

Александар Оленік – один із небагатьох депутатів парламенту Сербії, що виступає на підтримку України та за санкції проти РФ.

Під час свого візиту до Києва він відповів на питання редактора ЄвроПравди Юрія Панченка щодо політичної ситуації в Сербії, підтримки сербами України та ризиків нової війни на Балканах.

Коротко, про що говорив Александар Оленік:

"Наратив про те, що Сербія збирається в ЄС, є лише політичним маркетинговим трюком, щоб отримати владу.

Відразу після того, як [президент Сербії] Александар Вучич 10 років тому захопив владу, він не зробив нічого конкретного, щоб просунутися до членства в ЄС. Навпаки, він робить усе, щоб не наближатися до ЄС, а просто імітувати цей рух завдяки маленьким крокам".

"Зараз настрої розділилися приблизно навпіл. Але коли Вучич лише прийшов до влади, цей розподіл складав 60-70% на користь ЄС. Проте через пропаганду та контроль влади над усіма найбільшими ЗМІ проєвропейські настрої падають".

"Обраний сербською владою шлях – публічно відсувати ЄС і просувати Росію та Китай".

"Така сама стратегія й щодо України. Зараз не прийнято згадувати, але у 90-х роках Росія приєдналася до санкцій США, а Україна – ні. Або що ми отримували допомогу від України, тоді як Росія продавала зброю Хорватії, з якою ми воювали".

"За офіційними даними, у нас біля 50% людей, які підтримують українців. Мова йде про підтримку територіальної цілісності, що можна назвати першим кроком у підтримці України. Проблема у тому, що ми ніколи не зробимо другий крок і не введемо санкцій проти РФ".

"Сербія обирає якийсь середній шлях, свідченням якого є наше голосування в ООН. А одночасно дії Белграда виглядають просто незрозумілими. Всі ці поїздки до Москви, домовленості про газ – така позиція вже зараз приносить нам негативні наслідки".

"Я думаю, що навіть якщо питання й дійде до санкцій [Сербії проти РФ], то це буде скоріш димова завіса. Для ЄС буде демонструватися готовість діяти, проте на якомусь етапі питання буде буксувати".

Щодо конфлікту із Косовом

"Косово стало проблемою, тому що останні 30 років усі уряди, вся еліта, крім кількох партій, говорили, що Косово можливо повернути. Що ми готові чекати 5 чи 10 тисяч років, але все одно повернемо його.

Проте реальність полягає в тому, що Косово незалежне, і ми живемо у світі, де всі про це знають. І що можливостей змінити це у Сербії просто нема".

"Сербія не може воювати із Косово, тому що це стане війною з НАТО, адже альянс має військові бази у Косові. Ми вже один раз викликали війну з НАТО і знаємо, чим це завершилося. Безглуздо двічі робити одну і ту ж помилку".

"Навіщо надіслали запит [до НАТО на розміщення своєї армії на півночі Косова], якщо всі знають, що відповідь буде негативною? Просто для висвітлення у ЗМІ та для пропаганди.

Вучич хоче показати, що він проактивний, що у нього є м’язи, що він має силу і готовність зробити щось щодо Косово".

"Тому для мене це [франко-німецький план порозуміння Косово та Сербії без формального визнання] виглядає як одне з реальних рішень. Але тут є одна проблема – Росія.

Ви навіть не можете уявити, наскільки потужним є вплив Росії та її пропаганди у сербських ЗМІ".

"В Росії хочуть, щоб Балкани були їхніми. А для цього їм потрібні конфлікти не лише в Косово, але й в Чорногорії чи Боснії.

Гловна мета росіян – отримати точку входу в серце Європи. Створювати проблеми, а потім пропонувати домовлятися про умови їх вирішення. Це те, що вони роблять по всьому світу, нічого нового".

"[Серед агентів Росії в Сербії] я виділив би насамперед силові структури: армію та поліцію. Проросійські настрої там дуже потужні… По-друге, це наша нафтова промисловість. Ми продали її росіянам, і тепер вона використовується в тому числі для фінансування політичних оборудок та агентів впливу. І нарешті, це російський гуманітарний центр у місті Ніш".

Повна версія інтерв’ю – у матеріалі Юрія Панченка Сербський депутат про війну на Балканах, агентів впливу РФ та підтримку України.