Україна десятиріччями була залежною від допомоги західних партнерів – донорів та кредиторів. З початком повномасштабної агресії РФ потреба у зовнішній допомозі зросла до небачених обсягів.

За звітом міністерства фінансів, за минулий рік видатки державного бюджету склали 2704 млрд грн, з яких зовнішня допомога (гранти та кредити) покрила 1045 млрд, тобто 38,6%. Це – рахуючи лише грошову невійськову допомогу.

Щоби допомогти Києву виграти війну, західна підтримка має зберігатися – як військова, так і фінансова. Україна наполягала, що це кошти для виживання, і вони мають надаватися безумовно. Утім, у 2023 році Євросоюз вирішив використати фінансову підтримку як важіль для лобіювання реформ. Це завершило період, коли Київ міг говорити, що війна – не час для системних змін.

Про те, на яких умовах ЄС надасть Києву 18 млрд євро та як надходитиме фінансування від США у новому році, читайте в статті редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка Порятунок в обмін на реформи: за яких умов Київ отримає гроші ЄС та США у 2023 році.

Повномасштабна війна змінила ставлення західних донорів до допомоги Україні. Навесні 2022 року країни G7 на запит України ухвалили рішення про спільну та безумовну фінансову допомогу Києву, що дозволила би втримати стабільність економіки. США та ЄС пообіцяли взяти на себе основну частину витрат та надавати по 1,5 млрд доларів/євро на місяць для погашення дефіциту бюджету.

Причому у донорів є розуміння, що у 2023 році обсяги допомоги, які отримає Україна та українці, будуть ще вищими. Дослідження, проведене у рамках проєкту "Антикрихкість" Центру економічних стратегій (ЦЕС), дійшло висновку, що сумарна вартість допомоги від усіх донорів та джерел (включаючи негрошову та ту, що надходить без участі держави) у 2023 році може сягнути позначки у $100 млрд.

У травні керівництво Єврокомісії анонсувало велику програму макрофінансової допомоги Україні. Брюссель запропонував виділити Києву 9 млрд євро – на додаток до 1,2 млрд євро, вже перерахованих від початку повномасштабної війни. До того ЄС ще ніколи не надавав іншій державі "макрофін" на таку велику суму – але безпрецедентні обставини вимагають безпрецедентних рішень.

Ще однією безпрецедентною особливістю цієї допомоги стало те, що Єврокомісія була готова надати її Україні без політичних передумов.

З обіцяних 9 млрд євро Київ отримав до кінця року лише 6 млрд.

Між тим недофінансування викликало роздратування не лише Києва, а й партнерів по G7, передусім Сполучених Штатів, які виконували свою частину домовленостей без затримок.

Євросоюз пообіцяв виправитися у 2023 році.

Схвалення нового пакета допомоги в обсязі 18 млрд євро на рік перетворилося для Брюсселя на справу честі – і справді, ціною важких політичних поступок Угорщині український пакет допомоги був юридично узгоджений. Але з’явилася інша проблема.

"ЄС почав висувати умови, за яких надасть обіцяні гроші", – поскаржилися у грудні відразу кілька джерел ЄвроПравди.

Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина пояснила, що у перелік увійшли не "хотілки" Єврокомісії, а пункти, які забезпечать належне використання цих коштів українським урядом.

"Євросоюзу потрібна впевненість, що 18 млрд євро будуть належно використані Україною. Для цього ЄС традиційно приділяє увагу питанням верховенства права та антикорупції, тому ці індикатори також увійшли до переліку", – сказала віцепрем’єрка.

Лідери ЄС також узгодили гранично пільгові умови, які гарантують, що після отримання 18 млрд євро Україна не опиниться у "борговій ямі". Серед пільгових умов: термін погашення позики складає 35 років; у найближчі 10 років Україна не повинна платити (безпрецедентно довгий пільговий період); Україна не платитиме відсотки та інші платежі за обслуговування цього кредиту.

Щоб уникнути побічних наслідків "макрофіну" для Києва Брюссель придумав механізм "відсоткової субсидії": відсотки замість нас гаситимуть країни ЄС.

Однак в умовах 18-мільярдного кредиту, описаних в узгодженому меморандумі між Україною та Єврокомісією, є важлива відмінність: субсидія активується в обмін на здійснення реформ, або, говорячи мовою документа, "у разі дотримання політичних передумов". 

Перелік реформ, узгоджених між Україною та ЄС і зафіксованих у меморандумі, включає блоки: "Верховенство права", "Енергетика", "Структурні реформи та ефективне врядування" та "Макрофінансова стабільність". 

Фінансування від США цього року заплановане у сумі $1,1 млрд на місяць (замість $1,5 млрд торік). Воно буде надходити до України через механізми Світового банку у вигляді грантів. Наявність у США цього інструменту прибирає всі ті проблеми, які доводиться вирішувати ЄС (на кшталт обнуління відсотків, перспективи списання цього боргу тощо). При цьому кошти США не зв’язані з жодними вимогами щодо реформ.

Утім, в обмін на таке безумовне фінансування Світовий банк та Держказначейство США отримують доступ до інформації про витрати українського бюджету, щоби мати змогу оцінити реальні потреби, дефіцит бюджету та переконатися у цільовому використанні коштів. Така вимога є цілком логічною, особливо зважаючи на те, що США висувають категоричну вимогу: їхні кошти можна пускати лише на соціалку і категорично не можна пускати на воєнні витрати.

Докладніше про те, що Україна зобов’язалася виконати в обмін на гроші від ЄС і про фінансування від США, читайте у матеріалі Сергія Сидоренка Порятунок в обмін на реформи: за яких умов Київ отримає гроші ЄС та США у 2023 році.