Серед головних тем дня – засідання у форматі "Рамштайн", шлях України до НАТО, аграрна криза.

Загалом на "Рамштайні" сьогодні не лунало сенсаційних заяв на кшталт передачі Україні західних винищувачів або далекобійних ракет. 

Проте, генеральний секретар НАТО у кулуарах засідання висловив впевненість, що тепер "українці будуть в змозі звільнити ще більше землі". 

Генсек Альянсу Єнс Столтенберг, який вчора заявляв, що майбутнє України – у НАТО, сьогодні повідомив, що президент Володимир Зеленський прийняв запрошення та візьме участь у саміті НАТО у Вільнюсі.

Офіс президента підтвердив, що Зеленський прийняв запрошення, але остаточне рішення буде залежати від ситуації в Україні.

Ну а прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан очікувано обурився через заяву генсека НАТО про майбутнє України в Альянсі. 

Але і це ще далеко не всі новини!

Все важливе і цікаве за 21 квітня читайте у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Ювілейний "Рамштайн"

21 квітня 2023 року на німецькій авіабазі "Рамштайн" пройшло 11 засідання Контактної групи з питань оборони України. 

Сьогодні – майже річниця формату "Рамштайн". Перше засідання відбулося 26 квітня минулого року.

Засідання стартувало вранці. Перед початком заходу глава Пентагону Ллойд Остін провів переговори з міністром оборони України Олексієм Резніковим. 

"За останній рік члени Контактної групи з питань оборони України надали Україні величезні можливості. Ми будемо підтримувати їх стільки, скільки буде потрібно", – наголосив Остін.

Міністр оборони України Олексій Резніков повідомив, що на порядку денному – аналіз того, що вже зроблено, стратегія на 2023 рік, поточні потреби Збройних сил та розподіл програм підтримки між усіма силами оборони України. 

"Ми відчуваємо підтримку партнерів і продовжимо працювати на перемогу", – зазначив Резніков. 

Засідання традиційно відкрив глава Пентагону Ллойд Остін. 

"Загалом члени цієї Контактної групи надали Україні понад 55 мільярдів доларів безпекової допомоги. Це вдесятеро більше, ніж з моменту нашої першої зустрічі.

Лише за останні кілька місяців ми надали обладнання та провели навчання для підтримки ще дев'яти бронетанкових бригад України. Це вже зміцнило позиції України на полі бою", – сказав Остін. 

Він також згадав, що Естонія і Латвія, пожертвували більше одного відсотка свого ВВП на допомогу Україні.

"Сьогодні на засіданні Контактної групи ми зосередимось на трьох ключових сферах: протиповітряна оборона, боєприпаси і допоміжні засоби", – оголосив очільник Пентагону.  

Також на засіданні Олексій Резніков і його команда мають поінформувати союзників про стан справ на полі бою і про найнагальніші потреби.

Сама зустріч була недоступною для журналістів, проте, згодом, почали з’являтися подробиці щодо її змісту. 

Наприклад, за словами міністра оборони України, на зустрічі підписали протокол про наміри щодо створення в Польщі Центру технічного обслуговування основних бойових танків Leopard 2, поставлених раніше до України. 

Він подякував своїм німецьким і польським колегам Борису Пісторіусу та Маріушу Блащаку за непохитну підтримку України.

А от щодо західних винищувачів, то міністр оборони Німеччини заявив, що їхні винищувачі не підійдуть Україні.

За словами голови Міноборони ФРН Бориса Пісторіуса, німецькі винищувачі Tornado і Eurofighter мають зовсім інші можливості, "ніж ті, які зараз потрібні в бойовій ситуації, що склалася в Україні".

На засіданні Контактної групи з питань оборони України в п’ятницю міністерка оборони Латвії Інара Мурнієце оголосила про рішення передати Києву всі наявні в латвійської сторони переносні зенітно-ракетні комплекси Stinger.

За підсумками 11-го засідання у форматі "Рамштайн" очільник Міністерства оборони США Ллойд Остін оголосив, що українські військові через кілька тижнів почнуть навчання в Німеччині на американських танках M1 Abrams, про що раніше повідомили ЗМІ.

А топ-генерал США за підсумками зустрічі заявив, що російські війська в Україні потерпають від нікудишніх дисципліни й бойового духу.

"На відміну від українських військ, які мають високу мотивацію боротися за свою країну, боротися за свою свободу, свою демократію і свій спосіб життя, росіянам бракує лідерства, їм бракує волі, їхній моральний дух низький, а дисципліна погіршується", – сказав він.

Загалом на "Рамштайні" сьогодні не лунало сенсаційних заяв на кшталт передачі Україні західних винищувачів або далекобійних ракет. 

Проте, генеральний секретар НАТО у кулуарах засідання висловив впевненість, що Україна готова відвоювати більше території на тлі підготовки до очікуваного контрнаступу проти російських сил.

"Я впевнений, що тепер вони будуть в змозі звільнити ще більше землі", – сказав Столтенберг журналістам в кулуарах зустрічі на авіабазі Рамштайн у Німеччині.

Шлях до НАТО

Єнс Столтенберг прибув на німецьку авіабазу "Рамштайн" після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, яка відбулась вчора. 

На ній генеральний секретар Альянсу особисто запросив главу української держави на саміт НАТО у Вільнюсі, який запланований на липень цього року. 

"Президент Зеленський і я обговорили підготовку до майбутнього саміту НАТО у Вільнюсі в липні. Я запросив його взяти участь у зустрічі, і я радий, що він прийняв запрошення та візьме участь у саміті НАТО у Вільнюсі", – сказав Столтенберг.

Генсек НАТО також прокоментував зауваження журналістів про те, що Україна висунула умовою участі президента Зеленського у саміті конкретні кроки щодо її членства.

"Як я сказав вчора у Києві, майбутнє України – у євроатлантичній родині. Усі союзники НАТО погодилися, що Україна стане членом НАТО. Але головний фокус зараз, звісно, на тому, як гарантувати, щоб Україна здобула перевагу (у війні. – Ред.). Наша підтримка допомагає Україні рухатися до євроатлантичної інтеграції, наша допомога дозволяє їм зробити це можливим", – додав генсек.

Офіс президента підтвердив, що Володимир Зеленський прийняв запрошення на саміт НАТО у Вільнюсі в липні, але остаточне рішення буде залежати від ситуації в Україні.

Вчора на спільній зі Столтенбергом пресконференції Зеленський заявив, що Київ очікує від саміту НАТО у Вільнюсі ухвалення пакета гарантій безпеки для України на шляху до членства в Альянсі.

Читайте також: Без ПДЧ та Бухареста. Чому українські політики мають забути про минуле у питанні вступу до НАТО.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус у ефірі німецького телебачення заявив, що зараз не найкращий час для НАТО ухвалювати рішення щодо членства України. 

"Двері прочинені на трішки, але зараз не час вирішувати це питання", – сказав Борис Пісторіус. 

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан лаконічно висловив обурення заявою генерального секретаря НАТО про те, що Україна у майбутньому має стати членом Альянсу.

Угорський прем’єр прокоментував цю заяву емоційним "Що?!".

До речі, у Європарламенті закликають зупинити постійне зловживання вето Угорщиною.

Щодо НАТО слід додати, що Швеція та Ісландія перемогли в найбільших у світі навчаннях Альянсу з кібербезпеки. А от у нового члена НАТО – Фінляндії – фіксують все більше російських кібератак.

Щодо підтримки України 

Канада оголосила новий пакет військової підтримки України майже на $29 млн. Він включатиме 40 снайперських гвинтівок, 16 радіостанцій і внесок до фонду НАТО для допомоги Києву.

Фінляндія передасть оборонні матеріали для навчання українських військових в рамках спільної місії країн ЄС EUMAM Ukraine.

Загалом, за словами високого представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозепа Борреля, понад 16 тисяч українських військових вже пройшли підготовку в рамках місії ЄС.

Цікаво, що за даними Le Monde, Україна просила у Франції дані для польотів літаків і дронів над Білоруссю.

За інформацією видання, українська влада попросила в Парижа цифрову карту білоруської території – DTED (Digital Terrain Elevation Data), яка є необхідною для здійснення повітряних місій на низькій висоті.

Джерело припустило, що такі дані були потрібні Україні для заподіяння ударів по військових об'єктах у Білорусі, які використовуються для атаки на українську територію.

Франція відмовилась надавати Україні дані DTED щодо Білорусі, пише газета.

Виправдовуючи відмову, Париж заявив, що його підтримка буде непохитною доти, доки Київ захищатиме лише українську територію, але не може бути й мови про участь в операціях на іноземній території.

А от міністр оборони Німеччини, наприклад, вважає інакше. 

За словами Бориса Пісторіуса, ситуація, за якої військові країни, на яку напали, під час бойових дій проникають на територію противника, наприклад, щоби відрізати йому шляхи постачання – абсолютно нормальна.

"Доти, доки атакам не піддаються міста, цивільні особи, цивільні об'єкти, з цим доведеться вимушено змиритися. Неохоче, але так має відбуватися, наприклад, щоб відрізати шляхи постачання", – зазначив німецький міністр.

Дружня до Путіна Сербія хоче викуповувати всю свою зброю для власної армії, "щоб не потрапила в Україну".

Аграрна криза

П'ять країн ЄС просять Єврокомісію заборонити імпорт ще більшої кількості продуктів з України.

Зокрема, міністри сільського господарства Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини в п’ятницю скерували свої пропозиції Європейській комісії щодо вирішення проблеми імпорту української аграрної продукції з України.

"Ми пропонуємо розширити сферу застосування також на соняшникову олію, борошно, мед, цукор, м'які фрукти, яйця, м'ясо, молоко та молочні продукти", – йдеться в листі до Європейської комісії.

Тим часом, Єврокомісія поки не ухвалила остаточне рішення щодо обмежень на українську агропродукцію.

Київ готовий заплющити очі на порушення Євросоюзом Угоди про асоціацію, яке полягає в очікуваному обмеженні щодо української агропродукції, але у відповідь розраховує на поступки Єврокомісії.

Єврокомісія пропонує до червня ввести заборону на чотири позиції українського агроекспорту (пшеницю, кукурудзу, ріпак та соняшник), дозволивши натомість їхній транзит.

Схвалення цієї пропозиції здатне поставити Україну у більш виграшну позицію, оскільки домовитися з Єврокомісією було б простіше, ніж з п'ятьма країнами, які вже заборонили імпорт.

Нагадаємо, 16 квітня польський уряд оголосив про введення заборони на весь український аграрний експорт, а також на його транзит (транзит пізніше розблокували). Фактично відразу про схожі заборони оголосили й інші сусіди України: спочатку Угорщина, потім – Словаччина, а потім – Болгарія та Румунія, яка почала перевірки українських агротоварів на кордоні.

Разом з тим, Румунія все таки не заборонятиме імпорт українського зерна і чекає на рішення ЄС.

Тим часом, Польща, яка дозволила транзит сільськогосподарської продукції з України, вже відкрила кордон для транзиту і встановила правила: супровід і ніяких зупинок на АЗС.

Більше читайте у статті: Зерновий компроміс: як Брюссель хоче владнати кризу з українським експортом в ЄС. Детальний аналіз причин цієї кризи можна знайти у нашому відео про те, чому дружня Польща вдарила по українському експорту та хто допоможе Україні.

Решта новин дня 

У Німеччині запрацював другий паспортний сервіс ДП "Документ" для українців.

Британія ввела санкції проти росіян, причетних до отруєння і арешту опозиціонера Кара-Мурзи.

Албанія скасувала безвіз для громадян РФ.

Посол Росії в Болгарії порушила Віденську конвенцію, заявивши про підтримку проросійського кандидата.

Ердоган перед виборами пообіцяв безкоштовний газ, відкривши перші поставки з Чорного моря.

Суд ЄС скоротив до 500 тисяч євро щоденний штраф Польщі у суперечці з Єврокомісією.

Молодий данець вчинив самопідпал під посольством США у Копенгагені.

Кремль хоче сформувати антиукраїнську коаліцію з ультралівих і ультраправих у Німеччині – WP.

Литва вперше відключиться від енергомережі РФ у тестовому режимі.