Грузинський парламент від 18 квітня не може провести жодного засідання.

Іронія долі полягає в тому, що засідання зриває не опозиція, а правляча партія "Грузинська мрія". Маючи більшість, ця партія вимушено ігнорує парламентські засідання, щоб не дати опозиції створити слідчу комісію щодо суддів, що днями потрапили під санкції США.

Про те, що відбувається у Грузії, і які шанси уникнути її розвороту від Заходу, читайте в статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Тбілісі йде на загострення: як санкції та конфлікт із США визначають майбутнє Грузії. А на додаток, у відео ми аналізуємо "батоги" та "пряники", за допомогою яких США та ЄС намагаються врятувати Грузію від потрапляння в орбіту впливу РФ.

5 квітня вперше в історії грузино-американських відносин Вашингтон пішов на дуже різкий та символічний крок: запровадив санкції проти представників Грузії.

Під обмеження потрапили троє чинних суддів Вищого апеляційного суду Тбілісі, включаючи заступника голови цього суду.

Самі по собі обмеження мають номінальний характер: суддям та членам їхніх родин заборонений в'їзд до Сполучених Штатів, навіть без заморожування їхніх потенційних активів.

Проте значення цього кроку є просто вибуховим.

Згадані судді, за оцінками грузинських громадських організації та опозиції, є керівниками так званого "судового клану", який фактично монополізував контроль за судовою гілкою влади.

У США погоджуються, що без усунення їхнього впливу годі чекати на успішну судову реформу, хай якою перспективною вона виглядає на папері, і саме цей сигнал вони надіслали Тбілісі.

Реакція влади та опозиції на ці санкції виявилася геть протилежною.

46 депутатів від опозиційних партій звернулися до президентки Саломе Зурабішвілі із проханням скликання позачергового засідання парламенту для створення спеціальної слідчої комісії з розслідування можливих фактів судової корупції.

Натомість прем'єр Грузії Іраклі Гарібашвілі, зачекавши кілька днів, зустрівся із судовим корпусом, де по суті став на захист підсанкційних суддів.

Опозиція, не зумівши добитися скликання позачергового засідання парламенту, анонсувала створення слідчої комісії вже на першому плановому засіданні – голосів опозиції для цього є цілком достатньо.

Проте, 18 квітня планове засідання так і не розпочалося через брак кворуму. Правляча партія використала інструмент, який зазвичай використовує парламентська опозиція – зрив засідання. Так само парламентське засідання не розпочалося і в наступні дні.

Керівництво правлячої партії не приховує, робить це, щоб унеможливити створення комісії.

Складно сказати, як довго може протриматися така блокада, адже країні потрібен працюючий парламент.

Поступка з боку влади буде виглядати як їхня поразка, а тому не виключено, що там вважають кращим шляхом продовження парламентського блокування.

А отже – вони цілком можуть довести до дострокових виборів.

Такий сценарій може бути вигідним для владної партії "Грузинська мрія".

Для опозиції парламентська криза означає втрату можливості посунути нинішню владу навіть у той період, коли вона заграє з РФ і протистоїть Заходу. Як наслідок, опозиція каже, що йдеться про остаточну узурпацію влади.

Загострення політичної кризи у Грузії відбувається на тлі вкрай позитивних сигналів від Заходу.

Багато непрямих ознак свідчать про те, що Захід бажає уникнути сценарію, коли грузинська влада повністю підпаде під вплив Кремля.

А тому у ЄС та США готові йти на значні поступки.

В такій ситуації санкції проти суддів виглядають як перевірка, чи готова грузинська влада співпрацювати із Заходом.

І схоже, "Грузинська мрія" цю перевірку провалила.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Тбілісі йде на загострення: як санкції та конфлікт із США визначають майбутнє Грузії.