Тібор Томпа, очільник угорської громади Києва та Київщини – активіст, про якого добре знає угорська влада і який для цієї влади дуже незручний. Після початку повномасштабного вторгнення РФ та після того, як Будапешт почав підігрувати російській владі, Томпа став відкритим критиком Орбана та його команди, нерідко розкриваючи та пояснюючи неправду в заявах угорської влади.

Але зараз і від нього можна почути нотки оптимізму щодо відносин України з Угорщиною. Схоже, що Угорщина справді почала готуватися до змін.

Про це, а також про депопуляцію угорських сіл Закарпаття та катастрофічну ситуацію у школах дивіться у редакційній розмові. А виклад основних тез, куди ми додали цитати угорського заступника міністра, – у текстовому матеріалі "У наступні пів року ми побачимо рух у вирішенні конфлікту з Угорщиною".

Угорщина відновлює візити своїх посадовців до України. Цього тижня до Києва приїхав Левенте Мадяр – заступник глави МЗС. Він побував у Київській області, де у селі Загальці відкрили модульний дитячий садок, побудований коштом угорського уряду. Це та частина Бучанського району, яка дуже сильно постраждала від рашистської навали.

І це позитивно, бо це привід знайти спільну мову між угорським і українським урядом – тому відбулися також офіційні зустрічі.

Насправді є враження, що угорську владу спонукають до цього.

Вона отримує багато сигналів від партнерів на дуже високому рівні і просто не має іншого виходу. Є і внутрішній чинник – критика Орбана через ставлення до України, яка постійно лунає від опозиції фактично на всіх парламентських засіданнях.

Крім того, угорська блокада в НАТО частково подолана.

Звісно, доки Угорщина не зніме зауваження до закону про освіту, конфлікт не буде владнаний повністю – але й у цьому напрямку є певні рухи.

Левенте Мадяр навіть прямо сказав: "Я бачу вихід".

Звісно, це ще не завершення роботи. Від Орбана можна чекати всього. Але я сподіваюся, що здоровий глузд візьме гору, адже насправді іншого виходу немає.

Я думаю, що протягом наступних пів року – принаймні, я на це сподіваюся – ми побачимо рух у вирішенні освітнього питання.

Важливо наголосити, що для владнання конфлікту не потрібно жодних змін до чинного закону про освіту.

Діти з угорської меншини мають знати обидві мови, і угорську, і, звісно ж, державну, українську. А закон, який є зараз, жодним чином не позбавляє угорську меншину такої можливості.

Тому угорська меншина має повідомити про підтримку тих розробок і навчальних планів, які є на сьогодні і за якими частина викладання ведеться угорською мовою, а частина – українською.

Багато що залежить від позицій угорських українських партій, які є на Закарпатті, та від керівників Угорського інституту в Берегові. І якщо вони підтвердять, що дітям з угорськомовних родин потрібне майбутнє та кращі перспективи, то Орбан поступиться.

Українських угорців на Закарпатті, на жаль, вже мало залишилося.

Ми завжди апелювали до даних перепису, що там живе 152 тисячі угорців. Але зараз – і ця тенденція почалася ще до великої війни – там залишилось максимум 70 тисяч угорців. Це разом із літніми людьми. А молодь виїхала до Європейського Союзу.

Основна причина цієї міграції – це відсутність інтегрованості в українське суспільство. Молоді угорці не змогли знайти себе в Україні, бо опинилися, даруйте, у "мовному гетто".

А як інакше назвати ситуацію в Берегівському районі, де у деяких селах молоді, але вже дорослі громадяни взагалі не володіють українською мовою?

На жаль, сьогодні ми маємо так зване "втрачене покоління" українських угорців.

Докладніше – у матеріалі "У наступні пів року ми побачимо рух у вирішенні конфлікту з Угорщиною".