Україна б’ється з ворогом, набагато сильнішим за неї.

Та менше з тим, ми не самі у нашій битві. 

В наші найтемніші дні Україна отримала міжнародну фінансову допомогу на соціальні виплати. Країни Заходу надавали гуманітарну та військову допомогу. 

Про фінансові потреби України та роль європейського бюджету в цьому контексті читайте в колонці заступниці виконавчого директора "Центру економічної стратегії" Марії Репко Фінансова підтримка України під час та після війни: якою може бути стратегія ЄС.

Через війну Україна залишається із найбільшим дефіцитом бюджету та найбільшою потребою у фінансуванні у своїй історії, пише авторка колонки. 

За оцінками МВФ, після погашення боргів потреба у фінансуванні складе $42 млрд на 2023 рік або $124 млрд на п'ять років, з 2023 по 2027.

На щастя, потребу в бюджетному фінансуванні на 2023 рік покривають тверді зобов’язання наших партнерів (не включаючи витрати на швидке відновлення та реконструкцію). Але на наступні роки нам потрібно буде ще $82 млрд фінансування до 2027 року, застерігає експертка.

"Україна вдячна за декларовану готовність Євросоюзу та країн "Групи семи" покрити цей розрив. Але не менш важливим, щоб ця попередня готовність знайшла відображення в бюджетних рядках середньострокового бюджету ЄС", – вважає Марія Репко.

За її словами, це не лише забезпечить Україні потрібні кошти, але дасть людям відчуття стабільності та надійного якоря у світі, що проходить один із найбільших штормів.

"При цьому в України дуже скоро виникне проблема зі зростанням боргового навантаження. Одна з можливих опцій пом’якшити це – використання заморожених російських активів, включно з активами центрального банку", – пише авторка колонки.

Якщо виходити із суми в 300 млрд та ставки у 3,5% річних по казначейських зобов’язаннях США, це може стати суттєвим джерелом доходу та покрити приблизно чверть річних бюджетних потреб. Це знизить тиск як на українські публічні фінанси, так і на бюджет ЄС та інших країн-партнерів, що допомагають Україні.

Другий критичний аспект фінансування, в якому Україна потребує підтримки, – потреби фінансування швидкої реконструкції, впевнена заступниця виконавчого директора "Центру економічної стратегії". 

Марія Репко наводить три принципи, за якими така реконструкція має фінансуватися та відбуватися.

Кожен долар чи євро міжнародної допомоги, за її словами, мають приносити мультиплікативний ефект, не лише швидко допомагати в подоланні проблеми, але й сприяти тому, щоб Україна в середньостроковому горизонті стала самодостатньою, стабільно зростаючою економікою, яка зможе задовольнити Стокгольмським критеріям для членства в Євросоюзі.

Потреби у швидкому відновленні на 2023 рік зараз оцінюються в $14 млрд.

І тут, як і у випадку з бюджетними потребами, 2023 рік – не кінець історії.

"Важливо спланувати на майбутнє та мати впевненість у тому, що Україна отримає підтримку, яка їй потрібна. Крім того, ми знаємо, що ця війна – економічний виклик не лише для України, але й для країн Європи", – зазначає експертка.

Як ми вже бачили на прикладі програми NextGenerationEU, нагадує Марія Репко, Євросоюз вміє відповідати на виклики амбітними та ефективними програмами.

"Для того щоб відповісти на виклики нової реальності, можна запропонувати створити нову середньострокову програму ЄС, покликану фінансувати боротьбу з наслідками війни в Європі", – пропонує авторка колонки.

Докладніше про все це – у колонці Марії Репко Фінансова підтримка України під час та після війни: якою може бути стратегія ЄС.