Данія виділить ще $2,6 млрд на військову допомогу Україні, а американський сенатор довів Кремль до істерики. 

ОБСЄ загрожує розпад через Росію і Білорусь, а Швеція сподівається на продовження переговорів з Туреччиною щодо вступу в НАТО.

Миротворці НАТО (KFOR) сьогодні сформували кордони безпеки навколо трьох мерій на півночі Косова. Відбулися сутички. Деталі – у нашому дайджесті.

Партія влади у Грузії образила президентку.

Чимало новин сьогодні було щодо виборів. Президентка Греції офіційно розпустила парламент і призначила вибори на 25 червня, а в Іспанії планують провести дострокові парламентські вибори 23 липня. 

Все важливе і цікаве за 29 травня читайте у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Війна з РФ 

Путін схвалив вихід Росії з договору про скорочення озброєнь в Європі.

Договір про звичайні збройні сили в Європі був підписаний 19 листопада 1990 року в Парижі 16 державами НАТО та шістьма державами організації Варшавського договору (Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, СРСР та Чехословаччина) і набув чинності 9 листопада 1992 року.

Угода встановлювала квоти на кількість військової техніки, яку могли мати країни-підписанти, включаючи танки, артилерію, вертольоти і літаки.

Участь Росії в договорі було призупинено в липні 2007 року указом президента Владіміра Путіна, а 29 листопада 2007 року було ухвалено відповідний закон.

Високий представник ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель прогнозує новий військовий наступ Росії в найближчі місяці.

"Я не налаштований оптимістично щодо того, що станеться в Україні цього літа", – сказав Боррель.

На його думку, Москва не сяде за стіл переговорів, не спробувавши спочатку виграти війну в Україні.

Начальник Генштабу Чехії допустив ймовірність війни НАТО проти Росії, глава МЗС країни заявив, що Євросоюз має бути готовий до холодної конфронтації з РФ у майбутньому.

Сенатор США довів росіян до істерики

Сенатор США Ліндсі Грем у неділю відкинув критику Росії щодо його підтримки України і звинуватив роспропаганду після того, як у РФ істерично відреагували на нібито заяву американського посадовця про те, що смерть росіян – "найвдаліша трата грошей США".

У п’ятницю Грем зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським у Києві. На відео, оприлюдненому Офісом президента, Грем прийняв похвалу Зеленського за військову допомогу США на суму 38 мільярдів доларів з початку повномасштабного вторгнення РФ в лютому 2022 року. 

Грем назвав американську допомогу "найкращими грошима, які ми коли-небудь витрачали".

"Тепер ви вільні, – відповів на це Зеленський під час зустрічі. – І ми будемо". На що Грем відказав: "А росіяни вмирають". Зеленський додав: "Так, але вони прийшли на нашу територію. Ми не воюємо на їхній території".

Речник Кремля Дмитрій Пєсков та інші російські посадовці пов'язали похвалу Грема щодо переваг американської допомоги з його коментарями про загибель росіян у війні. Початкові витяги з розмови, опубліковані ОПУ, не давали чітко зрозуміти, що ці два зауваження були зроблені в різних частинах розмови.

Пєсков розкритикував сенатора США, сказавши, що "важко уявити більшу ганьбу для країни, ніж мати таких сенаторів".

Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитрій Медведєв назвав 67-річного республіканця Грема "старим дурнем".

У коментарі Reuters Грем відповів на критику, зауваживши, що "як завжди, російська пропагандистська машина наполегливо працює".

"Це була хороша інвестиція Сполучених Штатів, щоб допомогти звільнити Україну від російських воєнних злочинців", – зауважив сенатор.

"Пане Медведєв, якщо ви хочете, щоб росіяни перестали вмирати в Україні, виведіть війська. Зупиніть вторгнення. Зупиніть воєнні злочини. Правда в тому, що вам і (президенту Владіміру) Путіну начхати на російських солдатів", – додав Грем.

РФ оголосила у розшук сенатора Грема за слова про смерті російських військових в Україні.

Коментуючи оголошення себе в розшук, Грем заявив, що "носитиме ордер на арешт, виданий корумпованим і аморальним урядом Путіна, як знак пошани".

"Усвідомлення того, що моя прихильність до України викликає гнів путінського режиму, приносить мені величезну радість. Я продовжуватиму підтримувати Україну та її свободу, поки кожен російський солдат не буде вигнаний з української території", – зазначив сенатор.

Він окремо запропонував росіянам, які хочуть затримати його, здати себе Міжнародному кримінальному суду в Гаазі й пообіцяв у цьому разі зробити те саме.

Польща: санкції і закриття кордону для фур

Польща запровадила санкції щодо 365 громадян Білорусі через вирок журналісту міжнародного каналу Polonia, активісту Спілки поляків Білорусі Анджею Почобуту.

Серед осіб, щодо яких запроваджені санкції, – 159 депутатів, 76 суддів, сім прокурорів, 32 представники місцевої адміністрації, 28 офіцерів і працівників силових структур, 23 представники білоруських державних ЗМІ, 24 спортсмени і спортивні чиновники, вісім працівників білоруських державних органів, установ і підприємств, а також вісім діячів культури і науки.

Окрім того, до списку увійшли підприємці, пов'язані з російським капіталом, зокрема, 15 громадян РФ та один білорус. Під санкції також потрапили 20 суб'єктів господарювання: 19 пов'язаних із Росією та один пов'язаний із Білоруссю.

Крім того, Польща закриває кордон для російських і білоруських фур із 1 червня.

Зауважимо що ключові автомобільні шляхи сполучення Росії з Західною Європою і навпаки проходять через територію Польщі.

Вибори у Туреччині 

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, переобравшись у неділю на новий президентський термін з 52% голосів виборців, пообіцяв об’єднання на підтримку національних цінностей.

Суперник Ердогана назвав вибори у Туреччині "найбільш несправедливими за останні роки".

Після перемоги Реджепа Таїпа Ердогана в Туреччині ослабла ліра.

У німецькому Штутгарті вночі після перемоги Реджепа Таїпа Ердогана на президентських виборах у Туреччині сталися сутички між його прихильниками і противниками. Троє осіб серйозно поранені. 

Тим часом, у Швеції, яка сподівається стати членом НАТО, після виборів у Туреччині очікують прогресу щодо свого вступу до Альянсу.

Дискусії між двома країнами щодо НАТО призупинилися під час виборів.

Як відомо, Швеція і Фінляндія після багатьох десятиліть позаблоковості спільно подали заявку на членство в НАТО в травні 2022 року на тлі вторгнення Росії в Україну.

У квітні Фінляндія стала 31-ю країною-членом Альянсу, проте вступ Швеції досі заблокований через спротив Туреччини й Угорщини.

Туреччина заявляє, що Швеція переховує членів бойових угруповань, яких вона вважає терористами, і не виконала свою частину угоди, укладеної в Мадриді в червні минулого року, щоб заспокоїти занепокоєння Анкари з приводу безпеки.

В МЗС Швеції анонсували незабаром дискусії з Туреччиною щодо НАТО.

Серби в Косово

На півночі Косова у понеділок миротворці НАТО (KFOR) сформували кордони безпеки навколо трьох мерій, щоб стримати сербів, які протестують проти приходу до влади мерів – етнічних албанців у населеному здебільшого сербами районі.

Серби, які становлять більшість на півночі Косова, відмовились брати участь у регіональних виборах у квітні та визнавати їхні результати. Вони вимагають, щоб уряд Косова усунув мерів-албанців і дозволив місцевим адміністраціям, які фінансує Белград, повернутися до виконання обов'язків.

Надвечір стало відомо, що щонайменше двоє сербів зазнали поранень під час сутичок на півночі частково визнаного Косова в понеділок після того, як миротворчі сили НАТО KFOR і косовська поліція застосували світло-шумові гранати та, можливо, вогнепальну зброю.

Президент Сербії заявив, що прем’єр Косова мріє бути Зеленським.

"І все через провокаційні дії і страшенно безвідповідальну поведінку Альбіна Курті (прем’єр-міністра Косова. – Ред.). Я боюся загальної незахищеності, нестабільності, я боюся навіть великих конфліктів, тому що я знаю, що серби цього не толеруватимуть, і я знаю, що цей інший, який все спричинив, не хоче йти у відставку, тому що він прагне і мріє бути якимось Зеленським", – сказав президент Сербії Александар Вучич.

Ситуація у Косові виглядає вдалою для президента Сербії. Чому? Про це читайте в статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Сербія міряється мітингами: що загрожує владі проросійського президента Вучича.

Вибори у Іспанії

Партія прем’єра Іспанії зазнала важких втрат на регіональних та муніципальних виборах. Їх розглядають як "лакмус" за кілька місяців до парламентських виборів, що пройдуть наприкінці року.

Цікаво, що в одному з іспанських сіл виборці проголосували за 30 секунд. Вся справа в тому, що в ньому зареєстровано всього семеро виборців.

Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес оголосив про наміри провести дострокові парламентські вибори 23 липня.

Як повідомляє La Vanguardia, Брюссель занепокоєний дочасними виборами в Іспанії під час її головування в ЄС.

"Це дуже сміливий крок", – кажуть європейські дипломатичні джерела La Vanguardia.

Образа президентки Грузії

Спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі заявив, що Тбілісі не планує відновлювати дипломатичні відносини з Росією, а останні кроки назустріч РФ пояснив "стратегічною політикою терпіння". 

"Ми стараємося уникати провокацій та різних погроз, у тому числі тих, що лунають з Росії. Ми нікому нічого не віддаємо, ні за що не торгуємося… Наша головна мета – об’єднання країни і євроінтеграція. Для цього потрібний мир та економічний прогрес… Бідна та ослаблена країна не цікава ані абхазам та осетинам, ані західним партнерам", – додав Шалва Папуашвілі.  

Політрада правлячої партії Грузії "Грузинська мрія" заявила, що президентка країни Саломе Зурабішвілі "пішла не тим шляхом", але вони не хотіли б поглиблювати протистояння з нею.

"Вони образили президента, що неприпустимо. Що вони мають на увазі під захистом інституту президента – не розумію, оскільки на ділі ми бачимо інші дії. "Грузинська мрія" болісно сприймає критику президента. Якщо критика президента є несправедливою, тоді в них мають з'явитися певні аргументи. Якщо критика слушна, тоді вони повинні приймати її природно і не повинні відповідати їй так, як це зробили 26 травня", – сказав парламентський секретар президента Георгій Мсхіладзе.

Тим часом, посол Європейського Союзу в Грузії Павел Герчинський у понеділок передав грузинському віцепрем’єр-міністру, міністру економіки Левану Давіташвілі демарш у зв’язку з відновленням прямого авіасполучення між Тбілісі та Москвою.

Разом із Герчинським з грузинським віцепрем’єром зустрілись посли усіх 27 держав Європейського Союзу.

Решта новин дня 

Данія виділить ще $2,6 млрд на військову допомогу Україні.

Президентка Греції офіційно розпустила парламент і призначила вибори на 25 червня.

ОБСЄ загрожує розпад через Росію і Білорусь – МЗС Фінляндії. Естонія не буде поступатись Росії у зв’язку з майбутнім головуванням в ОБСЄ.

У Латвії – позачерговий вихідний через призове місце на чемпіонаті світу з хокею.

Російського білугу-шпигуна Хвалдіміра помітили біля берегів Швеції.

Румунія обурилась через заяви президентки Угорщини про Трансильванію.

Литва попросила зупинити роботу Білоруської АЕС.

Молдова створює державний центр протидії російській дезінформації.

Президент Польщі схвалив закон про вплив Росії, спрямований проти опозиції. В ЄС його планують проаналізувати.

Під російським консульством на Аландських островах влаштували новий протест.

У Венеції з'ясували, чому позеленіла вода у Гранд-каналі.