Які небезпеки для Києва несе рішення ЄС із розвʼязання аграрної кризи

Аналітика коротко
Середа, 3 травня 2023, 14:00

Увечері 2 травня Єврокомісія опублікувала рішення про тимчасову заборону на імпорт чотирьох сільськогосподарських продуктів, походженням з України: пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику. Заборона діятиме на поставки лише до п'яти країн ЄС: Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. До решти території ЄС продавати цю продукцію можна, у тому числі згадана "п'ятірка" має дозволяти транзит української агропродукції своєю територією.

Головний позитив у тому, що тепер Україна буде домовлятися з Єврокомісією, що набагато простіше за одночасні переговори з урядами окремих країн. А переговори попереду непрості: Київ буде доводити незаконність таких обмежень та вимагати якщо не скасування, то гарантій непродовження їхньої дії. 

Про те, наскільки це реально та які аргументи має у розпорядженні Київ, читайте в статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Мала аграрна блокада. Пояснюємо наслідки рішення ЄС, яке послабило польську заборону.

Не є таємницею, що нинішня криза навколо української агропродукції була створена польским урядом. І саме він був її головним "двигуном". Польща першою запровадила заборону – і це створила ефект доміно, підштовхнувши інші столиці також обмежити імпорт і транзит товарів з України. 

Польське та інші національні рішення підривають повноваження Брюсселя, який визначає торговельну політику Євросоюзу. Окремі держави не мають такого права. Саме тому позиція Єврокомісії від початку була досить критичною до дій Варшави та інших столиць.

Згодом це перетворилося на протистояння Єврокомісії та "коаліції" з п'яти східноєвропейських держав, що запровадили обмеження – це Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія та Болгарія. 

28 квітня, після тижня торгів (у яких Польща була найменш поступливою) сторони досягли згоди. Згадані п'ять держав пообіцяли зняти свої обмеження.

У Єврокомісії звітують про спільну перемогу.

"Сьогоднішні заходи є частиною пакета, який підтверджує нашу тверду прихильність до України, одночасно вирішуючи проблеми логістики та торгівлі в сусідніх країнах-членах ЄС... Ми продовжуємо дотримуватись єдиного підходу ЄС, а не односторонніх заходів, які ставлять під загрозу нормальне функціонування нашого єдиного ринку", – йдеться у заяві віцепрезидента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса.

Проте офіційна позиція Києва – геть протилежна. 

Україна і далі наполягає, що ЄС діє проти правил. Логіка офіційного Києва проста: Угода про асоціацію (УА), яка досі регламентує торгові відносини України та ЄС, не передбачає необґрунтованого погіршення умов торгівлі, запровадженого довільно, без консультацій з Україною і без спільно пошуку альтернативних шляхів. 

Неофіційно в уряді кажуть, що рішення Єврокомісії враховує інтереси України – максимально, наскільки це можливо за нинішніх обставин. 

Перш за все, обмеження стосуються лише чотирьох товарних груп, тоді як окремі країни "п'ятірки" вимагали заборонити імпорт ширшої групи українських товарів. Також чітко фіксується дата завершення цих обмежень – 5 червня.

Насправді у Брюсселі, попри оптимістичні заяви, розуміють, що діють усупереч міжнародного права і законодавства самого ЄС. 

Рішення Єврокомісії взагалі не пояснює, чому обмеження стосуються лише цих чотирьох товарних груп і лише ринків п'яти країн ЄС. Причому ця заборона повністю суперечить принципам функціонування Євросоюзу, який розглядає всі країни-члени як спільний ринок. А рішення, яке покликане владнати "зернову кризу", цей ринок, по суті, руйнує. 

Зараз головне завдання і головний виклик для Києва – довести, що продовження дії обмежень можливе лише на підставі торгових розслідувань з чіткими обгрунтуваннями. 

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Мала аграрна блокада. Пояснюємо наслідки рішення ЄС, яке послабило польську заборону.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: