Серед головних тем дня – реакція США на удар по Кремлю, саміт Нордичних країн, стрілянина в Белграді. 

Євросоюз нарешті погодив схему спільної закупівлі боєприпасів для України.

Міністерство оборони США в середу оголосило про виділення Україні чергового пакета військової допомоги на суму 300 мільйонів доларів.

Він містить, серед іншого, керовані ракети TOW, протитанкові ракетні комплекси AT-4 та Carl Gustaf і вперше – некеровані авіаційні ракети Hydra-70.

Разом з тим, в Сенаті США звинуватили Байдена у "нерішучості" в питанні постачання зброї Україні.

Все важливе і цікаве за 3 травня читайте у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Контрнаступ і удар по Кремлю

Україна приховує від союзників деталі контрнаступу. Як повідомляє Politico, Київ засекречує деталі свого весняного контрнаступу, намагаючись запобігти витоку конфіденційної інформації, яка може скомпрометувати українські позиції на полі бою.

Хоча Україна, ймовірно, все ще ділиться деякими базовими розвідувальними даними зі США та іншими європейськими країнами, які підтримували її зброєю протягом минулого року, посадовці всередині країни працюють над тим, щоб запобігти широкому розповсюдженню деталей, пов'язаних з плануванням бойових дій, кажуть європейські посадовці.

Голова Комітету начальників штабів Збройних сил США Марк Міллі вважає, що Україні і Росії буде непросто досягти своїх політичних цілей військовим шляхом.

За словами американського генерала, рано чи пізно російська сторона зрозуміє, що втрати перевищують вигоди, і це може стати початком переговорів.

Тим часом, за даними CNN, США з'ясовують деталі ймовірної атаки безпілотника на Кремль.

За словами співрозмовника телеканалу, Сполучені Штати не були попереджені про ймовірну атаку безпілотника на Кремль.

"Що б не сталося, завчасного попередження не було", – сказав чиновник, додавши, що влада все ще намагається з'ясувати, що саме сталося.

Згодом Держсекретар США Ентоні Блінкен прокоментував твердження російських офіційних осіб щодо нібито атаки безпілотника на Кремль.

Блінкен заявив, що не може підтвердити повідомлення про ймовірну атаку на Кремль.

"Я сприймав би все, що виходить з Кремля, з дуже великою обережністю", – сказав держсекретар.

Коли його запитали про позицію США щодо будь-яких можливих атак України на Росію, він відповів: "Це справа України, які рішення вона приймає, щоб захищати себе".

Речниця Білого дому Карін Жан-П'єр заявила в середу, що Сполучені Штати наразі не можуть підтвердити достовірність повідомлень про атаку дронів по Кремлю.

Речниця підкреслила, що США від початку війни не заохочували Україну вдаватись до атак за межами своїх кордонів.

У той же час вона підкреслила, що Росія "має історію" проведення операцій під чужим прапором. 

Саміт Нордичних країн

Сьогодні президент України Володимир Зеленський несподівано приїхав до Фінляндії.

Близько 13:20 за Києвом Зеленського зустрів його фінський колега Саулі Нііністьо у президентському палаці у Гельсінкі. Про те, як його зустрічали, дивіться на нашому Telegram-каналі (обов’язково підписуйтеся).

На спільній пресконференції президент України розповів, що приїхав з візитом до Фінляндії тому, що, "по-перше, ми партнери, а, по-друге, у нас сьогодні буде дуже потужний саміт Нордичних країн".

За його словами, під час саміту обговорюватимуть посилення безпеки в регіоні, безпеки на території України, а також "посилення нас на полі бою".

Зеленський також висловив впевненість у тому, що Україна отримає літаки після успішних наступальних дій і заявив, що очікує отримання запрошення в НАТО для України.

Фінський президент Саулі Нііністьо повідомив, що Фінляндія не зможе передати Україні свої винищувачі Hornet, поки не отримає їм заміну, оскільки потребує захисту своєї території від РФ.

Крім того, Нііністьо заявив, що Гельсінкі продовжить підтримувати Україну у боротьбі з російською агресією, та висловив впевненість, що за вже анонсованим пакетом допомоги буде наступний.

Під час візиту в Гельсінкі президент України зустрівся зі спікером парламенту Фінляндії Петтері Орпо та прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере.

За словами Зеленського, він подякував спікеру фінського парламенту за підтримку України у боротьбі з російською агресією.

В ході розмови із норвезьким прем’єром приділили ситуації на фронті й оборонній підтримці, яку Україна отримує від Норвегії, додав Зеленський.

Надвечір на спільному брифінгу з лідерами північноєвропейських країн у Гельсінкі український президент висловився, що Україна повинна стати наступним членом НАТО після того, як до Альянсу приєднається Швеція.

Також він наголосив, що Україні важлива позиція Туреччини й ООН у питанні Чорноморської зернової ініціативи, а не Росії, яка виступає проти її продовження на нинішніх умовах.

Прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре наголосив, що мир в Україні після завершення війни має бути створений на умовах Києва, а глава уряду Данії Метте Фредеріксен заявила, що союзники продовжують дискусії про можливість передачі Україні винищувачів F-16. 

Лідери Данії, Ісландії, Норвегії, України, Фінляндії та Швеції за підсумками саміту в Гельсінкі в середу оприлюднили спільну заяву, де підтримали європейську та євроатлантичну інтеграцію України.

Також сьогодні німецьке Bild повідомило, що Зеленський приїде з візитом до Німеччини 13 травня, але після "зливу" у ЗМІ візит можуть скасувати.

До речі, сайт парламенту Швеції зазнав DDoS-атаки.

Підтримка України 

Посли Європейського Союзу у середу погодили схему спільної закупівлі боєприпасів для України після тижнів суперечок, які глибоко розчаровували українських посадовців.

А ще в Брюсселі узгодили план нарощування виробництва зброї для допомоги Україні.

Інформагентство AP повідомляє, що США оголосять про новий пакет допомоги Україні на $300 млн з ракетами Hydra-70. Вже перед публікацією дайджесту стало відомо, що Пентагон оголосив про новий пакет допомоги Україні 

Він містить, серед іншого, керовані ракети TOW, протитанкові ракетні комплекси AT-4 та Carl Gustaf і вперше – некеровані авіаційні ракети Hydra-70.

Разом з тим, в Сенаті США звинуватили Байдена у "нерішучості" в питанні постачання зброї Україні. Зокрема, лідер республіканців у Сенаті США Мітч Макконнелл розкритикував адміністрацію президента Джо Байдена за "нерішучість" у питанні постачання зброї Україні.

Тим часом, Канада відправила в Україну обладнання для розмінування на $16,5 млн.

Стрілянина в Белграді

13-річний учень сьомого класу школи у Белграді в середу вранці застрелив вісьмох учнів і охоронця, а також важко поранив шістьох учнів та вчителя. 

Згодом стало відомо, що він не нестиме кримінальної відповідальності, оскільки не досяг 14-річного віку.

За розпорядженням прокуратури Белграда батька цього хлопчика було вирішено затримати на строк до 48 годин за підозрою у скоєнні кримінального злочину, передбаченого статтею "Серйозні злочини проти загальної безпеки".

Влада стверджує, що хлопець готував напад протягом тривалого часу. При ньому знайшли власноруч намальований план школи і список дітей, яких він хотів убити.

Хлопця затримали після нападу в нього знайшли два пістолети, які були зареєстровані на батька.

Решта новин дня 

Одна з найбільших газет Фінляндії поширює серед росіян правду про Україну через CounterStrike.

Белград і Приштина не змогли домовитися про зниження напруженості на півночі Косова.

Військові кораблі РФ бували поблизу місць вибухів на "Північному потоці" перед інцидентом – ЗМІ.

Туреччина заявила про закриття неба для вірменських літаків через суперечливий пам’ятник.

У Білорусі засудили ексредактора Nexta Протасевича до 8 років колонії посиленого режиму.

Парламент Угорщини схвалив закон щодо судів, необхідний для розблокування коштів ЄС, а також продовження надзвичайних повноважень Орбана через війну в Україні.

У Європі масштабний рейд проти мафії: затримали понад 100 осіб у шести країнах.

В Естонії у трьох регіонах заборонили напередодні 9 травня зібрання із символами агресора.