Менше ніж два тижні лишається до зустрічі лідерів НАТО у Вільнюсі, яка має стати вирішальною у питанні членства України в Альянсі. Принаймні, офіційний Київ переконаний у цьому.

Утім, попри оптимізм Банкової, питання щодо запрошення України до членства досі не вирішене. І головна перепона цьому – позиція особисто президента США Джо Байдена.

Звісно, проблеми саміту не вичерпуються цим питанням. Докладніше – у статті редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка Байден у ролі Меркель. Чого хоче Україна на саміті НАТО та де досі лишаються перепони.

Описуючи очікування Банкової, дипрадник президента України Ігор Жовква визначив два паралельні результати, яких прагне досягти Київ на зустрічі лідерів НАТО у Вільнюсі: політичне рішення про початок процедури запрошення України до членства і рішення щодо отримання гарантій безпеки.

Про загальні обриси документу з вимогами України щодо рішень саміту НАТО, читайте у повній версії статті. Тут слід додати, що в цих питаннях Київ не готовий до компромісів.

В Офісі президента визнають, що попри "позитивні очікування" в Альянсі ще немає консенсусу на підтримку пропозицій України, але не йдуть у деталі.

Між тим, численні українські джерела "Європейської правди" розповідають, що наша головна проблема у питанні НАТО – це президент США Джо Байден та його команда, де досі бракує усвідомлення, що якнайшвидший вступ України до Альянсу є геополітичним кроком, який потрібен передусім самому Альянсові.

Певні запитання є також до позиції німецького канцлера Олафа Шольца, але це питання – другорядне. Цікаво, що Франція під керівництвом Макрона перетворилася на лобіста членства України в НАТО.

Литовський дипломат, який був заступником глави МЗС у 2008 році та брав участь у саміті держав-членів НАТО у Бухаресті, пригадує ті часи та з сумом констатує: зараз США виконують ту роль, яку 15 років тому мали французи з німцями. Тоді, нагадаємо, євроатлантичне майбутнє України заблокували Берлін і Париж, у той час як республіканський президент США Буш був прибічником надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО.

Утім, переговори з США тривають.

Ігор Жовква, зокрема, нагадав, що минулими вихідними відбулися чергові переговори президентів Зеленського і Байдена, які додають Україні оптимізму.

Є ще позитивна новина. Жоден зі співрозмовників ЄП не бачить небезпеки угорського вето – звісно, у  разі, якщо Угорщина лишиться наодинці. "Якщо Байден скаже так, то ніхто не буде проти, і Угорщина не буде проти", – запевнив, зокрема, литовський депутат та дипломат Жигімантас Павіліоніс.

Імовірні та очікувані здобутки України на саміті НАТО, утім, лишаються під питанням також через те, що наразі дуже складно уявити їхню практичну реалізацію в деталях.

А саме у цих деталях може бути "захований диявол".

Єдине в чому наразі можна бути впевненим – це в тому, що Київ зараз не припускає думок про "часткове звільнення" окупованих територій. 

"Однозначною вимогою суспільства та позицією влади є відновлення територіальної цілісності, включно з Кримом і Донбасом. З точки зору військової науки це можливо зробити ще у 2023 році, і залежить лише від обсягу військової допомоги, яку ми отримаємо", – визнала Аліна Фролова, колишня заступниця міністра оборони, яка зараз представляє українську аналітичну організацію Центр оборонних стратегій.

Разом з тим, на її думку, повернення кордонів 1991 року не означає автоматичної перемоги. 

"Я не думаю, що Росія буде готова підписати капітуляцію, погодитися на виплату репарацій тощо відразу після того, як Україна відновить кордон на землі. Для цього мають відбутися довші процеси", – вважає експертка.

Докладніше – у матеріалі Сергія Сидоренка Байден у ролі Меркель. Чого хоче Україна на саміті НАТО та де досі лишаються перепони.