Як українці інтегруються у Польщі і чи збираються повертатися

Міграційна платформа EWL підготувала найбільш обширний на сьогодні звіт про транскордонну мобільність "Громадяни України на польському ринку праці. Нові виклики та перспективи".

Про типових громадян України в Польщі, їхнє місце проживання, роботу та плани на майбутнє читайте у статті Анатолія Зимніна Довоєнні мігранти і біженці з України в Польщі: чим вони відрізняються та хто з них повернеться.

Зауважимо, що українки та українці, які поїхали до ЄС через війну, офіційно не є "біженцями", бо механізм тимчасового захисту, що його надає ЄС, є іншим юридичним статусом. Однак цей термін став загальновживаним у Європі й стосовно українців. 

За даними дослідження (проводилося методом безпосередніх інтерв’ю 4–13 березня 2023 року), серед українців, які проживають у Польщі, найбільш типовий громадянин — це жінка, віком 36–45 років, з північно-східної України, зокрема Київської області. 

Якщо порівняти групу біженців та тих, хто приїхав до Польщі до повномасштабного вторгнення Росії, то перша група загалом — молодша, з перевагою жінок, де пропорційно більше людей з північних, південних і східних регіонів і менше — з західних та центральних. 

Крім того, після початку великої війни українців з дітьми приїхало до Польщі уп’ятеро більше, ніж до 24 лютого 2022 року. 

"Польща досить успішно працевлаштовує біженців з України, більшість із них уже знайшла свою першу роботу в цій країні", — говорить Анджей Коркус, голова правління Міграційної платформи EWL.  

Кількість людей непрацездатного (пенсійного) віку складає всього 4% громадян України, які перебувають у Польщі. 

78% громадян України, які проживають у Польщі, заявляють, що вони працевлаштувалися.

Самостійний пошук роботи в Польщі (31%) і вакансії за рекомендацією родичів чи друзів (31%) — це два найбільш поширені шляхи пошуку роботи в Польщі громадянами України.  

А ще, за словами операційного директора EWL Рафала Мруза, українські біженці, навіть попри наявність дітей, відзначаються високою мобільністю, що допомогло їм швидко втягнутися в польський ринок праці. 

З іншого боку, роботодавці в Польщі забезпечують українцям комунікацію українською мовою, досить часто забезпечують житло і проїзд на роботу (на цю відмінність Польщі на тлі інших держав ЄС, у тому числі Німеччини, вказують попередні дослідження EWL).

Спочатку більшість українських біженців приїхали до великих міст, натомість вакансій було більше у повітових (районних) центрах Польщі, де функціонує багато підприємств у вільних економічних зонах. Біженці не були так прив’язані до місця, як мігранти з попередньої хвилі, тому вони були схильні переїжджати, коли знайдуть кращі умови", – твердить Рафал Мруз.

Таким чином, можемо стверджувати, що для біженців переважно минув період непевності, ситуація стабілізувалася.

Абсолютна більшість українців, які зараз проживають у Польщі (83%), заявляють, що підтримують свою батьківщину.

Найчастіше ця підтримка має грошову форму — більше половини респондентів (54%) заявляють про перекази на Збройні сили України. Водночас майже половина (42%) надсилає гроші родичам.  

Усі ці чинники — висока мобільність, незнання польської мови, менші амбіції в пошуку вакансій в інших державах ЄС і грошові перекази в Україну — підкреслюють, що більшість біженців трактує Польщу як країну тимчасового перебування. 

"Більша частина біженців заявляє, що вони повернуться в Україну, як тільки буде така можливість. Утім, ми усвідомлюємо, що з плином часу це може змінюватися. Залежатиме від того, наскільки біженці інтегруватимуться в Польщі", — впевнений Рафал Мруз.

Більше аналітики – у матеріалі Анатолія Зимніна Довоєнні мігранти і біженці з України в Польщі: чим вони відрізняються та хто з них повернеться.