Сполучені Штати надіслали потужний сигнал сербській владі, яка ухиляється від введення санкцій проти РФ.

Цим сигналом стало введення санкцій проти найбільш проросійського політика у нинішній владі – керівника Агентства безпеки й інформації Александара Вуліна.

У Сербії не виключають, що незабаром санкційний список буде розширений. Звичайно, якщо сербська влада не зробить із цього висновки.

Попри те, що президент Александар Вучич поки не поспішає звільняти Вуліна, в його риториці знову з’явилися натяки на можливість приєднання до санкцій проти РФ, йдеться у статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка США посилюють тиск: які наслідки матимуть санкції проти головного агента впливу РФ у Сербії.

Керівник сербських спецслужб "використовує свої повноваження для підтримки Росії, "сприяючи її зловмисній діяльності, яка підриває безпеку і стабільність на Західних Балканах, і надаючи Росії можливості для подальшого посилення свого впливу в регіоні".

Саме з таким формулюванням Міністерство фінансів США 11 липня оголосило про запровадження санкцій проти керівника Агентства безпеки й інформації Сербії Александара Вуліна.

Також Вуліна звинуватили в тому, що він "підтримує взаємовигідні стосунки із сербським торговцем зброєю Слободаном Тешичем, який перебуває під санкціями США, допомагаючи йому забезпечувати вільне переміщення нелегальних поставок зброї через кордон Сербії".

Варто пояснити: Александар Вулін вважається проросійським політиком навіть на тлі решти сербської влади (традиційно близької до Кремля).

"Санкції проти Александара Вуліна не були введені через якийсь злочин, корупцію чи щось інше, санкції були введені проти нього через його ставлення до Російської Федерації", – оперативно прокоментував топ-новину президент Александар Вучич.

Рішення Мінфіну США стало потужним ударом для сербського президента – Вулін, як вважається, входить до його найближчого кола довірених осіб.

А відповідно, звільнення його з посади очільника Агентства безпеки й інформації здатне реально ослабити Вучича.

Проте і проігнорувати попередження з Вашингтона для Вучича також виглядає більш ніж небезпечно.

Навіть санкцій лише від США буде достатньо, щоб суттєво погіршити становище сербського президента. Останнього разу Сполучені Штати вводили санкції проти режиму Слободана Мілошевіча – і Вучич чудово знає, чим це завершилося.

Наразі Сербія є єдиною з країн-кандидатів у члени ЄС (окрім Туреччини, яку в цьому статусі вже де-факто не сприймають), яка досі не приєдналася до західних санкцій проти Росії.

Щоб остаточно не посваритися ані із Кремлем, ані із Заходом, Вучич намагається створювати інфоприводи, що відвертають увагу Заходу від питання санкцій, а також часто робить протилежні заяви.

Ще на початку року здавалося, що Вучич, який погодився на інший болючий компроміс – франко-німецький план владнання суперечок із Косовом, – буде вимушений піти на поступки й щодо санкцій.

Проте, як тільки компроміс щодо Косова був вдало торпедований Вучичем, риторика Белграда змінилася й щодо санкцій. Останнім сигналом стало звільнення міністра економіки Раде Башти, єдиного з сербських топ-урядовців, який закликав долучитися до санкцій проти РФ.

За іронією долі голосування у Скупщині щодо відставки Башти відбулося в один день з оприлюдненням рішення Мінфіну США про санкції проти Вуліна.

Цілком ймовірно, що це не випадковість, і у Вашингтоні тим самим надіслали однозначний сигнал Белграду: з іграми у "багатовекторність" пора завершувати та нарешті визначатися, на чиєму ти боці.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка США посилюють тиск: які наслідки матимуть санкції проти головного агента впливу РФ у Сербії.