Європейські країни почали активно вкладати в наземні системи ППО.

А лідерство у цьому плані вирішила взяти на себе Німеччина, оголосивши минулого року про створення ініціативи "Небесний щит" (Sky Shield).

Про створення ініціативи Sky Shield і розбіжностях через неї – у статті журналіста "Європейської правди" Олега Павлюка Щит для Європи: чому ініціатива спільної системи ППО розколола союзників.

Після провалу наземних наступальних дій на самому початку повномасштабного вторгнення Росія вирішила застосовувати проти України масовані ракетні обстріли. За цим з тривогою спостерігали і в Європі.

Поки Україна просила НАТО і країни Європи "закрити небо", сама Європа виявила, що і з її протиповітряною обороною (тут ми говоримо про засоби наземного базування) теж не все гаразд.

Європейці визнали, що треба багато надолужити в плані оборони від повітряних і космічних загроз.

"Ми в Німеччині будемо дуже багато вкладати в нашу протиповітряну оборону в наступні роки. Усі ці засоби зможуть розгортатись у межах НАТО", – оголосив у серпні 2022 року канцлер Німеччини Олаф Шольц.

Він додав, що Німеччина від самого початку розробить майбутню ППО таким чином, "аби наші європейські сусіди – як-от поляки, балтійці, нідерландці, чехи, словаки або наші скандинавські партнери – за бажання могли долучитись до неї".

В жовтні 2022 року на зустрічі міністрів оборони країн НАТО представники 14 країн підписали декларацію про намір створити "Європейську ініціативу "Небесний щит" (Sky Shield). За повідомленням НАТО, вона "має на меті створити європейську систему протиповітряної та протиракетної оборони шляхом спільної закупівлі європейськими державами відповідного обладнання".

В рамках Sky Shield засоби ППО й ПРО для кращої ефективності мають бути інтегровані в єдину систему, аби системи різного виробництва могли взаємодіяти між собою.

Наразі до "Небесного щита" приєдналися загалом 17 держав – усі вони є членами НАТО, включаючи Швецію, яка вже без п'яти хвилин є членом Альянсу. Проте про наміри долучитись уже заявили нейтральні Австрія та Швейцарія. 

З публічних заяв випливає, що проєкт зосередиться на розбудові засобів ППО малої, середньої дальності та дальньої дії: конкретно Німеччина пропонує купувати власні системи малої дальності IRIS-T; для систем середньої дальності пропонуються американські Patriot; засоби дальньої дії, для протидії балістичним ракетам, пропонується закрити ізраїльсько-американськими системами Arrow 3.

Оголошуючи ініціативу "Небесний щит" Берлін міг переслідувати кілька цілей: посилення власної системи протиповітряної оборони; допомога німецькій оборонній індустрії отримувати замовлення не лише від держави; показати свою лідерську роль у Європі й згуртувати довкола себе інші держави.

Поки що це вдається з перемінним успіхом.

Уже від самого початку Німеччина з "Небесним щитом" увійшла в конфлікт інтересів з іншим претендентом на європейське лідерство – Францією.

Берлін і Париж уже тривалий час сповідують відмінні підходи до питань оборони.

Критику зі сторони Франції добре підсумовують слова Макрона, сказані ним в одному з виступів раніше цього року: "Коли я бачу, що деякі країни збільшують витрати на оборону, аби масово купувати неєвропейські системи (оборони), я їм просто кажу: "Ви готуєте проблеми на завтрашній день!"

Зі схожих на французькі міркувань у "Небесному щиті" не бере участі й Італія, яка разом із Францією виробляє SAMP/T, нині працює над його модернізацією і теж поділяє бажання менше покладатись на американські технології. 

Вони ж побоюються, що "Щит" завадить реалізації оборонного проєкту TWISTER – проєкт для розробки засобів протидії балістичним ракетами під керівництвом Франції.

Хоча з моменту проголошення "Небесного щита" минуло багато місяців, ініціативі досі бракує політичної підтримки й конкретики.

І попри це, потенційно "Небесний щит" є також чудовою нагодою для України.

Докладніше – у матеріалі Олега Павлюка Щит для Європи: чому ініціатива спільної системи ППО розколола союзників.