17 березня Міжнародний кримінальний суд (МКС) ухвалив сенсаційне рішення видати ордер на арешт президента Росії Владіміра Путіна за незаконну депортацію та перевезення українських дітей на територію Росії.

Ймовірно, що в майбутньому перелік злочинів, в яких підозрюється Путін, буде розширений.

Про те, чи мають ордери на арешт, видані МКС, хоч якісь реальні наслідки для підозрюваних осіб читайте в статті старшого викладача кафедри міжнародного та європейського права НаУКМА Гаяне Нуріджанян Проблема для Путіна: які наслідки вже має ордер МКС на арешт президента РФ. 

Ордер на арешт Путіна є першим переконливим підтвердженням того, що чинний глава держави не має імунітету від кримінального провадження в МКС.

Держави-учасниці Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) зобов’язані арештувати та передати Путіна та уповноважену при президентові РФ з прав дитини Марію Львову-Бєлову до суду, якщо ті опиняться на території цих держав. 

Чи призводить це справді до ізоляції Росії та Путіна на міжнародній арені?

На сьогодні 123 держави є учасницями Римського статуту МКС, а отже, в більшості країн світу на Путіна та Львову-Бєлову може чекати арешт. І те, що ці держави не бажають бачити Путіна на своїх територіях, – очевидно.

Саме через ордер на арешт Міжнародного кримінального суду навіть традиційно дружня до Росії Південноафриканська Республіка уникнула його візиту на саміт БРІКС у серпні цього року.

До слова, ця позиція ПАР щодо Путіна відмінна від ситуації у 2015 році, коли країну відвідав президент Судану Омар Аль-Башир, щодо якого вже на той час існував ордер на арешт МКС. Це свідчить про те, що принаймні у контексті агресії РФ проти України держави не наважуються відкрито ігнорувати свої міжнародно-правові зобов’язання. 

А ще подібні рішення міжнародних судів можуть стати потужним інструментом руйнації путінських наративів, якими Росія виправдовує свою незаконну війну в Україні як і перед росіянами, так і на міжнародному рівні.

Після видачі ордерів на арешт природним є питання, коли ж Путін та Львова-Бєлова постануть перед судом у Гаазі?

МКС не може судити їх заочно, тому що статут суду вимагає присутності обвинувачених під час судового розгляду. Отже, вирок не буде винесено, допоки Путін та Львова-Бєлова не будуть передані до суду. Коли це станеться і чи станеться взагалі, залежить не від Міжнародного кримінального суду, а від держав.

Більшість держав світу зацікавлені у дотриманні своїх міжнародно-правових зобов’язань, тому що це також є запорукою поваги до їхніх прав та інтересів з боку інших держав.

Не треба також недооцінювати роль громадян та суспільства.

Тиск з боку громадянського суспільства, незалежних інституцій, правозахисних організацій може спонукати держави до забезпечення правосуддя за міжнародні злочини.

Судовий процес над колишнім президентом та диктатором Чаду Гіссеном Габре є одним з прикладів цього. Невпинна боротьба за справедливість правозахисників та потерпілих зрештою змусила Сенегал, державу, в якій він перебував, засудити та покарати Габре за тисячі вбивств та катувань.

На щастя, ми живемо в час, коли існують такі установи, як МКС, що готові здійснювати правосуддя над диктаторами.

Докладніше – у матеріалі Гаяне Нуріджанян Проблема для Путіна: які наслідки вже має ордер МКС на арешт президента РФ.