Міністерка закордонних справ Німеччини вчетверте з початку повномасштабної війни відвідала Київ. Зустрілася з представниками уряду і президентом України. Говорили про зміцнення енергосистеми країни, а також євроінтеграцію, "формулу миру", військову допомогу, тощо.

Якихось сенсаційних заяв в рамках візиту оголошено не було, але деякі приємні новини він приніс.

На Заході стали на захист декларації "Групи двадцяти", щодо якої офіційний Київ висловив розчарування.

ЄС заявив про невизнання російських фейкових "виборів" на окупованих територіях України і наголосив, що керівництво РФ відповідатиме за наслідки цих незаконних дій.

А більшість європейців продовжують виступати за підтримку України, у тому числі зброєю. 

Всі важливі і цікаві новини понеділка 11 вересня – у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Ракети Taurus і 40 БМП Marder

Сьогодні Київ відвідала міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок. Вже вчетверте з початку повномасштабної війни.

За тиждень до Генасамблеї ООН у Нью-Йорку візит розглядають як жест на знак солідарності.

Вона заявила, що Київ може розраховувати на підтримку Берліна на шляху до Європейського Союзу, оскільки Німеччина переконана, що "розширення ЄС є необхідним геополітичним наслідком війни Росії".

У центрі уваги візиту Бербок, серед іншого, були заходи щодо забезпечення та захисту постачання електроенергії, води та тепла для населення.

Федеральний міністр закордонних справ Німеччини відвідала електропідстанцію в Київській області, де їй розповіли про зусилля українського уряду, спрямовані на забезпечення енергопостачання країни перед наближенням зими.

Віцепрем'єр, відповідальний за реконструкцію, Олександр Кубраков показав Бербок ділянку площею близько 40 гектарів. Розташована тут електропідстанція потужністю близько 2 тисяч мегават відповідає за значну частину електропостачання регіону. Вона кілька разів була уражена російськими ракетами і безпілотниками-камікадзе. Частина об'єктів на майданчику була зруйнована і відтоді відбудована заново, а навколо підстанції встановили високі сітки для перехоплення низьколітаючих дронів.

Також Бербок зустрілася зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою. 

Під час зустрічі Кулеба і Бербок обговорили розвиток двосторонніх відносин, збільшення коаліції на підтримку "формули миру", нові шляхи експорту зерна та надання додаткових озброєнь, зокрема посилення протиповітряної оборони та передачу далекобійних ракет Taurus.

"За підсумками переговорів можу сказати, що опція надання цих ракет залишається відкритою, а процес ухвалення рішення всередині Німеччини просувається вперед", – зазначив український міністр закордонних справ.

Кулеба висловив впевненість у тому, що Берлін рано чи пізно ухвалить рішення надати Україні далекобійні ракети Taurus.

Слід додати, що Київ також сподівається отримати від США далекобійні ракети ATACMS. Президент України Володимир Зеленський сподівається переконати президента Сполучених Штатів Джо Байдена дати зазначені ракети вже цієї осені.

Та повернімося до візиту Бербок. Глава українського МЗС підкреслив, що на переговорах йшлося про додаткове посилення протиповітряної оборони України напередодні нового зимового сезону та ймовірних атак проти енергетичної системи з боку РФ.

Ввечері стало відомо, що німецька міністерка провела зустріч з президентом України Володимиром Зеленським. 

Глава держави у розмові з Анналеною Бербок наголосив, що зміцнення стійкості енергетичної сфери є одним із пріоритетів для України напередодні зимового періоду.

Президент докладно зупинився на нагальних потребах сил оборони України на полі бою. Окрему увагу було приділено подальшому зміцненню ППО, зокрема для захисту півдня країни та "зернового коридору".

Також відбувся обмін думками щодо європейської інтеграції України та прогресу, досягнутого державою у виконанні рекомендацій Європейської комісії щодо статусу кандидата на вступ до ЄС.

На тлі візиту німецької міністерки до України компанія Rheinmetall оголосила, що федеральний уряд Німеччини доручив їй поставити в Україну 40 бойових машин піхоти Marder. 

Сигнал для Росії?

На Заході стали на захист декларації "Група двадцяти", щодо якої офіційний Київ висловив розчарування.

"Країни G20 у цій заяві відстоювали важливість територіальної цілісності, суверенітету — і це дуже зрозуміло", — сказав державний секретар США Ентоні Блінкен.

Він підкреслив важливість того, "що G20 виступила як єдине ціле".

Цьогорічна декларація групи не називала Росію як агресора, але стверджувала, що "всі країни повинні утримуватися від дій проти територіальної цілісності та суверенітету чи політичної незалежності будь-якої держави".

Президент США Джо Байден зазначив, що в залі була достатня згода щодо необхідності справедливого і тривалого миру, який підтримує принципи Статуту ООН і поважає суверенітет і територіальну цілісність.

Текст декларації дозволив її ухвалити одноголосно, у тому числі її підтримали Росія та Китай.

Коментуючі розмиті формулювання декларації G20 щодо України речниця Єврокомісії Дана Спінант заявила, що "інколи нам треба шукати шляхи як поміж 20 провідних економік згладити розбіжності з низки питань".

"Керівництво РФ відповість"

Фіктивні "вибори", які Росія провела 8-10 вересня 2023 року на тимчасово окупованих територіях України, є недійсними відповідно до міжнародного права.

Про це йдеться у спільній заяві глави Комітету міністрів Ради Європи Кріш’яніса Каріньша, президента Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокса та генерального секретаря Ради Європи Марії Пейчинович-Бурич.

Європейський Союз заявив про невизнання російських фейкових "виборів" на окупованих територіях України і наголосив, що керівництво РФ відповідатиме за наслідки цих незаконних дій.

Різне щодо України

Більшість європейців продовжують виступати за підтримку України, у тому числі зброєю.

Новий міністр оборони України та очільник Пентагону провели першу розмову.

Крім того, новий посол Британії Мартін Гарріс розпочинає роботу в Україні та вручив копії вірчих грамот в МЗС України. 

Економіка в ЄС

Європейська комісія спрогнозувала у понеділок, що цього та наступного року економіка єврозони зростатиме повільніше, ніж очікували.

А ще результати соцопитування "Євробарометр" продемонстрували, що європейці схвалюють реагування ЄС на енергетичну кризу.

82% підтримують ідею спільних закупівель газу країнами ЄС для більшої безпеки постачання.

81% виступають за розбудову партнерства в енергетичній сфері із дружніми державами, як Британія, США, Японія, Австралія.

80% підтримують скорочення торговельної залежності від таких держав як Росія та Китай.  

Не дивлячись на це, Чехія використовує все більше російської нафти – у першій половині цього року частка нафти, імпортованої з російського нафтопроводу "Дружба", становила близько 65%, в порівняння з 56% минулого року.

В Європейському Союзі заборона на імпорт нафти з Росії діє з минулого року. Однак Чехія домовилася про звільнення від санкцій на імпорт російської нафти, яка продається зі знижкою порівняно з нафтою марки Brent.

Спочатку передбачалося, що звільнення від санкцій діятиме до кінця 2024 року. Однак операційний і технічний директор Mero Зденек Дундр нещодавно заявив виданню Práv, що Чехія зрештою зможе імпортувати російську нафту доти, доки не знайде їй заміну.

Решта новин дня 

В Угорщину не пустили пропагандистку з Білорусі, які хотіла зняти сюжет про Сороса.

У Вірменії стартують спільні зі США навчання, а НАТО готується до найбільших військових навчань з часів холодної війни.

Прем’єр Британії звинуватив Китай у втручанні в демократію після затримання шпигунів, але британський уряд не хоче називати Китай загрозою.

Швеція повертає більше друкованих книг і рукописного письма до шкіл.

У Греції міністр пішов у відставку після недоречного коментаря про трагічний випадок.

Литва видаватиме спецпаспорти білорусам, які легально проживають в країні.

Ультраправий кандидат виграв перший тур виборів мера у східній Німеччині.