Перші американські танки вже прибули в Україну, у Німеччині розповіли про труднощі передачі Україні далекобійних ракет Taurus, а у невизнаному Придністров'ї впали уламки ракети. 

США наклали обмеження на 11 китайських і п'ять російських компаній, а спецслужби Латвії перевіряють можливий експорт мікросхем для військових заводів в РФ.

На тлі сьогоднішніх новин складається враження, що між Україною та Польщею дійсно вщухли емоції. Це відчувалося вже у минулу п’ятницю.

У Єревані заявили про "історичну нагоду" угоди про мир з Азербайджаном, хоча Макрон вбачає загрози для територіальної цілісності Вірменії. 

Всі важливі і цікаві новини понеділка 25 вересня – у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Перші Abrams в Україні

Почнемо з важливого – новин про допомогу Україні. 

Перші американські танки Abrams вже доставлені в Україну – на кілька місяців раніше від початкових оцінок. Спочатку про це повідомили джерела виданню New York Times, а потім це підтвердив український президент. 

"Abrams вже в Україні й готуються підсилити наші бригади. Вдячний союзникам за виконання домовленостей! Шукаємо нові контракти, розширюємо географію постачання", – повідомив Володимир Зеленський. 

Крім того, Україна і США підписали меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці для забезпечення стійкості енергосистеми України.

"За умови наявності коштів, уряд США має намір надати Україні допомогу на загальну суму 522 млн доларів США, з яких 422 мільйони доларів США нової допомоги у сфері енергетики, та 100 млн доларів – за умови виконання відповідними органами державної влади України заходів, зазначених у параграфі 3 цього розділу", – йдеться у тексті посольства США в Україні. 

Нагадаємо, меморандум за своїм характером не є зобов’язуючою угодою. Хоча, хто-хто, а українці це напевно добре розуміють на прикладі Будапештського меморандуму. 

Тим часом ЗМІ дізналися, в чому проблеми передачі Україні ракет Taurus.

За даними видання Bild, проблемами для передачі Німеччиною далекобійних ракет Taurus Києву є тривале навчання українських військових, а також фахівці, які мають програмувати цілі ракет.

Як повідомили німецькі журналісти, виробник MBDA оцінює, що ознайомлення українських військових з цією системою озброєння займе близько трьох місяців.

Цікаво, а скільки українські військові навчалися для опанування ракет "Storm Shadow"? А може такими поясненнями німецьке керівництво прикриває свою нерішучість? Як ви думаєте?

До речі, щодо ракет. У невизнаному Придністров’ї після атаки РФ на Україну заявили про падіння уламків ракети. 

Так зване Міністерство внутрішніх справ невизнаного Придністров'я запевнило, що "ситуація під контролем".

А на території Росії міг упасти спостережний дрон з Латвії. Латвійське Міністерство оборони припускає, що інцидент стався минулої суботи під час військових навчань. 

Латвія розслідує інцидент.

Згідно з міжнародною практикою, безпілотник має бути повернуто Латвії, але міністр оборони Латвії Андріс Спрудс припускає, що цього не станеться, і Росія використовуватиме цей випадок у пропагандистських цілях.

 "Ми дуже добре розуміємо, з якою країною маємо справу", – додав він.

Небезпечна співпраця Росії і її вплив

Росія продовжує шукати шляхи посилення своєї військової машини і  здійснювати підривну діяльність у Європі. 

Війна і накладення санкцій зумовлює Кремль шукати обладнання, матеріали, технології у будь-яких країн, які на це погодяться. Відкрито оголошують про співпрацю, зазвичай, з країнами-ізгоями. Наприклад, з КНДР. 

Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив про зростання небезпеки через поглиблення співпраці між Росією і КНДР.

 Блінкен зазначив, що нещодавній візит північнокорейського лідера Кім Чен Ина до РФ стала демонстрацією "загроз для ширшої безпеки" з боку Північної Кореї.

"Ми працюємо пліч-о-пліч з іншими партнерами і союзниками, щоб висвітлити небезпечні прояви військового співробітництва Росії і Північної Кореї, які загрожують глобальному миру і безпеці", – додав Блінкен.

А от Китай, який не є ізгоєм, напряму і відкрито не допомагає Росії. 

Міністерство торгівлі США в понеділок оголосило про торговельні обмеження стосовно 11 китайських і п'яти російських компаній, звинувативши частину з них у постачанні компонентів для виробництва безпілотників для армії РФ.

"Ми без вагань вживатимемо швидких і значущих заходів проти тих, хто продовжує постачати і підтримувати незаконну і аморальну війну Путіна в Україні", – заявив керівник відділу експортного контролю Міністерства торгівлі США Алан Естевез.

Цікаво, що і навіть країни Європи продовжують побічно фінансувати війну в Україні, вважає засновниця Razom We Stand Світлана Романко. За її словами, значна частка від загального обсягу закупівлі Євросоюзом скрапленого природного газу надходить з Росії. Про загрози, пов’язані з цим, – у її колонці Санкції проти російського скрапленого газу: чому це важливо і для перемоги, і для клімату.

З іншого боку, у Європі розуміють гібридні загрози від РФ, тому борються з ними всередині своїх країн. 

Контррозвідка Чехії викрила російського агента, а спецслужби Латвії перевіряють можливий експорт мікросхем для військових заводів в РФ.

До того ж у Латвії за виправдання воєнних злочинів засудили адміністратора російськомовної групи у Facebook, а в Естонії депутата оштрафували за прапор Естонської РСР в центрі Таллінна.

Міноборони Німеччини спростувало російський фейк про "німецькі танкові екіпажі" в Україні, а Болгарії зламали сайт, який бореться з російською дезінформацією.

До речі, Росія знову "рішуче" обурилась висланням священника РПЦ із Болгарії. Крім того, в РФ оголосили у розшук голову Міжнародного кримінального суду.

На "агента впливу" Путіна у Європі схожий і угорський прем’єр Віктор Орбан. Складається враження, що він підігрує Москві. Наприклад, він не бачить причин поспішати із схваленням заявки Швеції на вступ до НАТО. Крім того, він вкотре пригрозив Україні через права угорської меншини.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Будапешт не підтримуватиме членство України в НАТО, доки не будуть відновлені права угорців Закарпаття.

Передвиборча Польща

На тлі сьогоднішніх новин складається враження, що між Україною та Польщею дійсно вщухли емоції. Це відчувалося вже у минулу п’ятницю.

Нагадаємо, напруженість у відносинах Варшави та Києва пов'язана із односторонніми польськими обмеженнями на українську сільськогосподарську продукцію та діями України у відповідь.

Президент Польщі Анджей Дуда підтримав передачу Україні старого військового обладнання після того, як відбудеться його заміна на нове.

Дуда згадав заяву прем’єра Польщі Матеуша Моравецького про те, що його країна наразі не передає Україні озброєння.

"Я сприйняв заяву прем'єр-міністра зовсім інакше. Можливо, тому, що я сам нещодавно розмовляв з ним, серед іншого, про передачу техніки Україні. Ми обидва сказали, що не може бути й мови про передачу нової техніки, яку ми зараз купуємо, наприклад, гаубиць К2 або танків К9", – сказав він.

Через це, за його словами, не варто робити поспішних висновків.

"Потрібно взяти свої емоції під контроль, адже пам'ятаймо, хто найбільше виграє, якщо шляхи Польщі та України розійдуться. Наслідки можуть бути трагічними", – заявив Дуда.

Також стало відомо, що Україна спільно з Польщею створять великий військово-медичний хаб для обміну досвідом та надання практичної допомоги.

Нагадаємо, раніше президент Польщі Анджей Дуда заявив, що більше не має наміру балотуватись на жодних виборах.

Сьогодні стало відомо, що Дуда повернувся на першу сходинку рейтингу довіри до публічних осіб.

Тим часом вже у середині жовтні у Польщі – парламентські вибори. 

Там розслідують напад на ще одну опозиційну депутатку.

А ще офіційна Варшава обурилася заявами канцлера Німеччини Олафа Шольца, у яких він висловив очікування, що Польща належно відреагує на візовий скандал, та сказав про потребу додаткового контролю за міграцією. 

"Компетенції канцлера Німеччини явно не стосуються розгляду справи у Польщі. Заяви з цього приводу вказують на наміри втручання у внутрішні справи польської держави і виборчу кампанію у Польщі. В ім’я наших добрих двосторонніх відносин, закликаю канцлера Німеччини поважати суверенітет Польщі та утриматися від заяв, що шкодять нашим відносинам", – заявив глава МЗС. 

За даними ЗМІ, на тлі візового скандалу у Польщі Німеччина викликала польського посла.

Детальніше про візовий скандал у Польщі читайте у статті: "Чорний лебідь" для польської влади: як візова афера може змінити результати виборів.

До речі, проблема мігрантів у Європі стає все гучнішою. 

Польща має намір повернути контроль на кордоні зі Словаччиною через наплив мігрантів, а канцлер Німеччини Олаф Шольц хоче посилити контроль на кордоні з Польщею.

А Греція прагне продовження міграційної угоди між ЄС і Туреччиною.

Нагірний Карабах

У Єревані заявили про "історичну нагоду" угоди про мир з Азербайджаном.

26 вересня у Брюсселі запланована зустріч секретаря Радбезу Вірменії з радником президента, а також радниками президента Франції Емманюеля Макрона, канцлера Німеччини Олафа Шольца та президента Європейської ради Шарля Мішеля, щоб підготувати зустріч у Гранаді. 

Президент Франції Емманюель Макрон висловив занепокоєння територіальною цілісністю Вірменії після стрімкої військової операції Азербайджану, а лідери Азербайджану і Туреччини вже навіть обговорили створення сухопутного коридору через Вірменію.

Тим часом з Нагірного Карабаху до Вірменії продовжують прибувати біженці. Сьогодні вдень стало відомо, що кордон перетнули вже майже 5 тисяч осіб. 

Вірменська опозиція анонсувала нові масштабні акції протесту проти уряду у зв’язку з тим, як офіційний Єреван відреагував на операцію Баку у Нагірному Карабаху. 

Депутат від опозиційної фракції "Айастан" Ішхан Сагателян закликав "підняти непокору до такого рівня, щоби уряд впав на коліна".

У Єревані значна частина суспільства сприйняла з обуренням те, що співвітчизників у Карабаху, як вони вважають, залишили напризволяще. Під час кількох акцій протесту демонстранти намагалися прорватися у будівлю уряду, протестували також під посольством Росії.  

Тим часом в уряді звинуватили російські ЗМІ у гібридній війні проти Вірменії. 

Кількість затриманих у Єревані за блокування вулиць з вимогою відставки прем’єра зросла щонайменше до 170 осіб. 

Президент США Джо Байден написав листа до вірменського прем`єр-міністра Нікола Пашиняна, у якому запевнив у подальшій підтримці його країни, а Москва розкритикувала прем’єра Вірменії за "розворот від Росії".

Спецоперація у Косові

На півночі Косова, де напередодні стався збройний напад, знайшли тіло ще одного убитого.

Загалом внаслідок операції у селі Баньска на півночі Косова загинули четверо бойовиків і один косовський поліцейський.

Нагадаємо, в ніч на неділю стало відомо, що на півночі Косова у селі Баньска був убитий косовський поліцейський, ще один отримав поранення.

Прем’єр Косова Альбін Курті згодом заявив, що у селі проводиться силова операція проти щонайменше 30 озброєних людей. Силовики вилучили десятки одиниць зброї.

Держсекретар США Ентоні Блінкен зазначив, що США рішуче засуджують напади на косовську поліцію і висловлюють співчуття родині загиблого поліцейського.

Ситуація у Грузії

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі закликала Нацбанк скасувати його розпорядження, згідно з яким рахунки підсанкційних у країнах Заходу громадян Грузії не блокуватимуть без обвинувального рішення грузинського суду.

Минулого тижня Грузія опинилася за крок від потрапляння під повноцінні західні санкції. 

І хоча найгіршого сценарію вдалося уникнути, довіри до влади Грузії це явно не додало.

Тим часом влада Грузії готується до масштабних протестів у країні, які можуть вибухнути, якщо Єврокомісія цього року відмовить країні у наданні статусу кандидата у члени ЄС.

Про те, чому найближчі місяці у Грузії точно будуть надзвичайно гарячими – у статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Грузія входить у гарячу осінь: як відмова від санкцій змушує Тбілісі готуватися до протестів.

Також стало відомо, що президентка Грузії вирушила в нове європейське турне без схвалення уряду.