Компанії з ЄС продовжують постачати обладнання та послуги для російського газового проєкту "Арктик СПГ 2". Про це свідчать результати розслідувань, що були опубліковані 19 жовтня у виданнях Der Spiegel, ZDF, Der Standard і Le Monde. 

Не дивно, що Владімір Путін виглядав дуже задоволеним, коли в липні поточного року запустив перший етап "Арктик СПГ 2" із  верфі в Мурманську.

Масштабний енергетичний проєкт завершили достроково, не чекаючи посилення санкцій.

Про те, як таке стало можливим і чи можна ще зупинити російський проєкт – у колонці Олега Савицького (Stand With Ukraine) та Зої Райтер (Anti-Corruption Data Collective) Арктичний проєкт Путіна: як ЄС варто посилити енергетичні санкції проти Росії.

В першу чергу тому, вказують автори колонки, що Європейський Союз застосовував санкції тільки до конкретних видів обладнання, а не до російських компаній, що брали участь у проєкті, або до російського газового сектору загалом.

"Тривалий процес введення санкцій дав можливість завершити вже розпочаті угоди, що поставило під питання очевидну мету блокування російських стратегічних енергетичних проєктів", – констатують Савицький та Райтер.

Вони зазначають, що цю загрозу побачили у Сполучених Штатах. У вересні 2023 року Вашингтон наклав санкції на структури, що мають відношення до проєкту "Арктик СПГ 2", включаючи російські компанії, їхні дочірні підприємства, а також компанії, що були недавно створені в країнах, таких як Об'єднані Арабські Емірати, для постачання обладнання, яке раніше напряму надавалося європейськими фірмами.

Проте зупинити будівництво вже не вдалося.

"Проєкти російського видобутку газу в Арктиці відкривають перед Путіним прибуткові та стратегічні можливості, надають винагороду його олігархічним союзникам за лояльність та служать стратегічним інтересам Кремля в регіоні", – пояснюють експерти. 

За їхніми словами, "Арктик СПГ 2" – це одна із численних так званих "вуглецевих бомб" – проєктів в сфері викопного палива, які, протягом свого функціонування очікувано викинуть понад гігатонну CO2. Сам проєкт передбачає, що з глобальним потеплінням полегшиться навігація в Арктичному океані та буріння в умовах сибірської "вічної" мерзлоти.

Автори колонки впевнені, що ще є можливість запобігти реалізації цього проєкту: дві третини "Арктик СПГ 2" ще не завершені, і великою мірою він залежить від європейських технологій.

"Коаліція українських громадських організацій вже зверталася до Європейської з закликом припинити проєкт "Арктик СПГ 2" за допомогою 12-го пакета санкцій.

Як мінімум, країни ЄС повинні заборонити перевалку російського СПГ у своїх портах та його подальший експорт.

Європейська комісія також має підтримати Сполучені Штати і ввести санкції проти компаній, що беруть участь у будівництві та експлуатації "Арктик СПГ 2"", – пишуть Савицький та Райтер. 

Вони вважають, що Європа може і повинна піти ще далі, розширивши перелік товарів, технологій та обладнання, заборонених до експорту в Росію.

Паралельно, всі держави-члени мають прискорити перехід до відновлюваних джерел енергії та зменшити свою залежність від нестабільних вуглеводнів.

"Лише в такому випадку можливо зупинити "Арктик СПГ 2" та інші російські проєкти, які становлять загрозу для міжнародної безпеки, арктичного середовища та клімату планети", – резюмують автори.

Докладніше – у колонці Олега Савицького та Зої Райтер Арктичний проєкт Путіна: як ЄС варто посилити енергетичні санкції проти Росії.