Минулого тижня Єврокомісія оприлюднила звіт про розширення Євросоюзу. У цьому документі Брюссель уперше визнав, що Україна "дозріла" до початку вступних переговорів.

Важливо розуміти, що до вступу в ЄС одночасно з Україною прямують ще кілька держав, і потрібно "застрибнути" у найближчу хвилю розширення, бо далі може бути пауза. А отже, нам треба наздогнати кандидатів-лідерів. Тож є питання, що це за країни? І чи справді на їхній прогрес треба рівнятися?

Редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко проаналізував величезний набор звітів Єврокомісії і виявив, що Україна, на жаль, не є лідером серед держав-кандидатів. Докладніше про стан євроінтеграції України і інших держав-кандидатів – в аналітиці Кандидатські перегони: хто випереджає Україну на шляху до ЄС та чи реально їх наздогнати.

В уряді кажуть про високий рівень готовності України до вступу та обіцяють завершити переговори за два роки. Але є питання, чи так це?

Наша сила та наш потенційний рецепт успіху – у швидкості реформ. Тут у нас непогані результати, але все одно не найкращі, бо за цим показником лідером є Молдова (яка, втім, трохи позаду нас за рівнем євроінтеграції).

Але наша нинішня швидкість і близько не дає надії на завершення переговорів за два роки. Щоб досягти членства в осяжній перспективі, нам треба рухатися вдесятеро швидше.

А наразі ми з Молдовою позаду усіх інших держав, з якими ЄС веде або розпочинає переговори – а це Албанія, Чорногорія, Північна Македонія та Сербія, рівень яких зараз приблизно однаковий. Причому Албанія, на яку в Україні зазвичай не звертають уваги, лишилася єдиною державою Балкан, яка продовжує просуватися до членства.

Натомість Туреччина демонструє рівень катастрофи у відносинах із Заходом та рік за роком продовжує віддалятися від Європи. Хоча за економічними розділами ця країна є найбільш інтегрованою з ЄС та має чудові середні оцінки, в реальності вона, по суті, втратила шанси на вступ.

Щоби вступити до ЄС, Україна має якомога швидше надолужити відставання від балканських кандидатів.

Те саме стосується і Молдови, з якою ми політично пов’язані у питанні членства в ЄС.

Наразі обидві наші країни напрацювали "на двієчку": Молдова має середній бал 1,92, а Україна – 2,27.

Але є і добра новина. Саме наші держави, Україна і Молдова, є лідерами зростання, хоча його швидкість поки що все одно недостатня.

Наші показники видаються "вдалими" лише через те, що більшість інших кандидатів (не лише Грузія, а й держави Балкан) стагнують і взагалі не проводять реформ. Між тим навіть молдовські темпи реформ (+6,5 бала за рік) означають, що знадобиться близько 15 років для повного виконання вимог ЄС (по 5 балів за усіма главами та закриття переговорів за ними).

Годі й говорити, що це – абсолютно неприйнятні темпи.

Тож наступного року, не чекаючи навіть на формальне відкриття переговорів, Україні варто наростити темпи реформування удесятеро, бо лише так можна досягнути нинішнього рівня євроінтеграції наших конкурентів – держав Західних Балкан. "Удесятеро" – це буквальна оцінка, а не образний вираз. Інше питання, чи це реальне завдання…

Отже, нашими конкурентами за "приз" у вигляді членства в Євросоюзі є Чорногорія, Північна Македонія та Албанія. Остання трішечки відстає від колег за рівнем інтеграції (2,7 бала проти 3-3,1 у сусідів). Однак за рівнем ентузіазму албанці – явні лідери. Вони є єдиною державою стагнуючого регіону, яка продовжує активно проводити реформи, як свідчить аналіз "Європейської правди". А отже, Україні варто звертати особливу увагу на цю країну.

Докладно – у аналітиці Сергія Сидоренка Кандидатські перегони: хто випереджає Україну на шляху до ЄС та чи реально їх наздогнати.