У Білому домі бачать прогрес у перемовинах з республіканцями щодо рішень, які прив’язані до допомоги Україні. Вірять, що у січні додатковий пакет допомоги українцям США зможуть схвалити. Але це, знову ж таки, за оптимістичного сценарію. 

Україна фактично стала заручницею внутрішньополітичної боротьби в Конгресі Сполучених Штатів через наближення президентських виборів. До речі, Верховний суд штату Колорадо ухвалив безпрецедентне рішення щодо Трампа.  

Тим часом США посилили санкції, а держави Балтії домовились про єдине регіональне застосування санкцій ЄС проти Росії.

У Польщі, яка нещодавно обрала новий Сейм, створили слідчий комітет щодо візового скандалу, звільнили керівництво держЗМІ, а також засудили до двох років ув'язнення екскерівників міністерства внутрішніх справ.

Але і це ще не все. Євросоюз дістався до Pornhub…

Все важливе і цікаве за середу, 20 грудня, – у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Прогрес переговорів у США

Лідери обох партій у Сенаті США визнали, що не встигнуть проголосувати за допомогу Україні цього року.

Білий дім у жовтні звернувся до Конгресу США з проханням схвалити додаткове фінансування, зокрема понад 60 мільярдів доларів для України. Але воно застрягло в Сенаті через суперечності між обома партіями в питанні безпеки кордону з Мексикою.

Разом з тим, у Білому домі вважають, що досягли прогресу під час переговорів із республіканцями в Сенаті США щодо посилення заходів проти міграції на південному кордоні. Там сподіваються, що, можливо, у січні Конгрес схвалить пакет додаткового фінансування для України.

Координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі підкреслив, що незалежно від виділення Україні допомоги бойові дії там не зупиняться, а росіяни продовжать наступальні операції.

А поки Україна переходить до оборони вздовж більшої частини фронту.

Нагадаємо, що навіть якщо додаткове фінансування для України схвалить Сенат, більшість у якому за демократами, то його повинна буде також схвалити Палата представників США, яку контролюють республіканці (більшість у 221 проти 213). 

Трамп і диктатори

Менш ніж за рік до президентських виборів у США протистояння між демократами (Джо Байден) та республіканцями (Дональд Трамп) посилилося. Тобто, Україна фактично опинилася у заручниках внутрішнього протистояння. 

Верховний суд штату Колорадо ухвалив безпрецедентне рішення про те, що колишній президент Дональд Трамп не має конституційного права балотуватися в президенти США у 2024 році через причетність до штурму Капітолія.

Тепер апеляцію експрезидента Сполучених Штатів буде розглядати Верховний суд США. В штабі Трампі вже заявили, що швидко подадуть апеляцію. 

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив підтримку колишньому президенту США Дональду Трампу, якого Верховний суд Колорадо вирішив дискваліфікувати з партійних виборів.

Про всі деталі цього рішення, а також про його ймовірні наслідки, читайте в статті нашого журналіста Олега Павлюка Трампа судять за законами Громадянської війни: все про нову заборону для лідера перегонів у США.

Чеський президент, колишній очільник Військового комітету НАТО Петр Павел вважає, що Путін очікує на повернення до влади Дональда Трампа, з яким зможе порозумітися "незалежно від того, що думає Україна чи решта Європи".

Тим часом, Білий дім попереджає, Росія продовжує зміцнювати співпрацю з Китаєм та Північною Кореєю. 

За словами Джона Кірбі, це три держави, які зазіхають на порядок, заснований на правилах, який Сполучені Штати та їхні союзники й партнери допомогли стабілізувати і запровадити після закінчення холодної війни.

Нагадаємо, 15 листопада цього року президент США Джо Байден зустрівся з лідером Китаю Сі Цзіньпінем. 

Як дізналося NBC News, Сі сказав Байдену, що планує возз'єднати Тайвань з Китаєм.

За словами джерел, Сі сказав Байдену на груповій зустрічі, на якій були присутні десятки американських і китайських посадовців, що Китай віддає перевагу мирному, а не силовому приєднанню Тайваню.

На тогорічному з'їзді Комуністичної партії Китаю Сі публічно заявив, що Китай здійснить військову атаку на Тайвань, якщо той проголосить незалежність за іноземної підтримки.

Посилення санкцій США

США запровадили санкції проти мережі, причетної до виробництва іранських дронів, а також оголосили про посилення санкцій проти російської нафти.

Загалом, чимало новин сьогодні  були на тему санкцій. 

Так, держави Балтії домовились про єдине регіональне застосування санкцій ЄС проти Росії, а у Німеччині, за даними ЗМІ, можуть вперше конфіскувати 720 млн євро заморожених російських активів.

Суд ЄС відхилив позов російського олігарха Абрамовича щодо скасування санкцій. У Євросоюзі також попередили, як повідомляє EUObserver, що санкції проти росіян можуть діяти і після їхньої смерті.

"Ми ніколи не можемо бути впевнені, чи такі люди як (власник групи Вагнера Євгеній – ред.) Пригожин, наприклад, справді померли, чи вони все ж таки живі", – прокоментував виданню дипломат ЄС на умовах анонімності.  

Слід додати, що ексглаву Центробанку Латвії, фігуранта скандалу з відмиванням грошей РФ, визнали винним у корупції.

Додамо не про санкції, а про ізоляцію росіян: Вірменія призупинила мовлення російського Sputnik через хамство чоловіка Сімоньян, а аеропорт Кишинева змінює міжнародний код, щоб не бути схожим на російську назву міста.

Щодо допомоги Україні

Литва надала Україні нову партію військової допомоги, а також у 2024 році планує провести навчання для 3,5 тисяч українських військових.

Крім того, 10 країн запустили Талліннський механізм для кібердопомоги Україні.

Україна отримала 150 млн євро від ЄС на відновлення,а Єврокомісія запустила три ініціативи для підтримки українських дослідників та інноваторів.

Що у Польщі

Тиждень тому після перемоги на жовтневих виборах коаліція під керівництвом Дональда Туска склала присягу. Вони перемогли, серед іншого, на обіцянці скасувати багаторічні реформи партії "Право і справедливість".

Новий Cейм Польщі створив слідчий комітет щодо візового скандалу, а новий уряд країни звільнив керівництво держЗМІ. 

Президент Польщі просить Туска не квапитись зі звільненням керівництва держЗМІ.

Крім того, екскерівників МВС Польщі засудили до двох років ув'язнення.

Гучні вибори у Сербії

Результати парламентських виборів у Сербії, які відбулися 17 грудня, виявилися дуже вдалими для президента Александара Вучича.

Втім, як і очікувалося, головна боротьба піде за контроль над столицею. Щоб запобігти цьому, Вучич вдався до масового завезення виборців з-за кордону, що й стало поштовхом для протестів.

Отже, перше місце в столиці також взяли партія сербського президента.

Вона без проблем зможе сформувати у Белграді більшість разом із соціалістами та якоюсь із проросійських опозиційних партій.

Саме тому в прозахідній опозиції вирішили боротися саме за результати у столиці.

18 грудня опозиція провела масштабний мітинг під Центрвиборчкомом, а лідери "Сербії без насильства" Мариника Тепич та Мирослав Алексич оголосили про голодування.

У ніч на 19 грудня не обійшлося без спроб штурму Центрвиборчкому і навіть (за даними сербської влади) побиття його голови.

Сербська опозиція обіцяє продовжити протести до виконання владою її вимог. Наразі Вучич пропонує лише перерахунок на окремих дільницях у Белграді (що явно відповідає його інтересам затягувати вибори якнайдовше).

Надвечір стало відомо, що виборчком Сербії відмовився проводити перевибори в Белграді попри тиск опозиції.

Решта новин 

У Словаччині тисячі людей вийшли на нові протести проти уряду Фіцо.

Рада ЄС і Європарламент погодили ключові пункти реформи системи міграції і притулку. Канцлер Німеччини задоволений. 

Ще три платформи, зокрема Pornhub, будуть під посиленим наглядом за новим цифровим законом ЄС.

У Франції присудили 24 роки в’язниці лікарю, причетному до геноциду в Руанді.

Парламент Болгарії у фінальному читанні схвалив зміни до конституції: зменшили вплив президента на призначення уряду.