Понад 15 загиблих у Празі, Орбан хоче окупувати Брюссель, останній транш ЄС: новини дня

Дайджест
Четвер, 21 грудня 2023, 21:10

У центрі уваги четверга була Чехія, де розстріляли щонайменше 15 людей. Деталі масакри – далі у дайджесті. 

А тепер – до України. Президент Франції визнав сумніви деяких європейських країн щодо допомоги Києву та пообіцяв підтримку.

Допомога Україні дійсно зменшується, але й повністю не припиняється – про це також в нашому огляді новин дня. 

Сьогодні щорічну пресконференцію в Будапешті провів угорський прем’єр Віктор Орбан. Говорив і про Україну. Загалом, наговорив багато, але висловлювався прогнозовано. 

Реклама:

Досить "спекотно" у Польщі, де до влади прийшов Дональд Туск. 

Все важливе і цікаве за четвер, 21 грудня, – у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Допомога Україні і деякі сумніви 

Президент Франції Емманюель Макрон визнав сумніви деяких європейських країн щодо допомоги Україні.

Він також згадав про можливе повернення Дональда Трампа до Білого дому.

На думку французького президента, "в найближчі місяці нам доведеться зробити вибір" у цьому конфлікті. 

"Ми повинні забезпечити, щоб Росія не перемогла, що означає продовження підтримки і посилення захисту Києва і його ключових точок", – сказав Макрон.

За його словами, мета полягає в тому, щоб Україна "була в змозі вести мирні переговори за найкращих можливих умов". "Ми не залишимо Україну", – запевнив президент Франції.

Допомога Україні дійсно зменшується, але й повністю не припиняється. 

Європейський Союз у четвер виплатив Україні останні 1,5 мільярда євро з 18-мільярдного пакета макрофінансової допомоги на 2023 рік.

"Ми стоїмо на боці нашого сусіда, друга і майбутнього члена", – прокоментувала глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Фінляндія дає Україні 21-ий пакет військової допомоги на 106 млн євро, а також представила план долучення до повоєнної відбудови України.

Нідерланди дають перші 102 млн євро Україні з коштів на 2024 рік на гуманітарну допомогу, а Німеччина виділить 88,5 млн євро на енергетичну підтримку України.

А ще Україна отримала 5 тисяч Starlink від уряду Польщі.

Слід додати, що Україна й Молдова домовились про спільний контроль на семи КПП.

Прем’єр Молдови зазначив, що організація спільного прикордонного контролю з Україною – це "наша найкраща інвестиція у мир, безпеку, економічний розвиток і процвітання".

Орбан щодо України і окупації Брюсселя

Сьогодні щорічну пресконференцію в Будапешті провів угорський прем’єр Віктор Орбан. Говорив і про Україну. Загалом, наговорив багато, але висловлювався прогнозовано. 

Зокрема, він пояснив, чому так боїться членства України в НАТО – не хоче, щоб Угорщина була втягнута у війну, а також вперше розповів деталі короткої розмови з президентом України в Аргентині – зустріч сталася "завдяки попутному вітру".

За словами прем’єра Угорщини, вони тоді говорили про питання, пов’язані з вступом України до ЄС, і Орбан сказав Зеленському, що "спершу Єврорада має ухвалити рішення".

Голова угорського уряду також пояснив, чому у розмові з президентом Росії назвав російську війну проти України "воєнною операцією": "Між двома країнами не було оголошення війни".

"Ми повинні бути щасливі, що немає оголошення війни, тому що тоді в РФ була б загальна мобілізація. Я нікому цього не бажаю", – заявив Орбан.

А ще він розкритикував Україну через рішення не випускати п’ятого президента Петра Порошенка до Угорщини для зустрічі з ним.

"Але виникає питання, якщо зустріч громадянина України з прем'єр-міністром Угорщини несе загрозу національній безпеці, то як вони хочуть стати членами ЄС? Але залишимо це на потім", – сказав Орбан. 

Щодо внутрішньої політики, то угорський прем’єр вступився за драконівський закон про "захист суверенітету", який критикують Сполучені Штати. 

Зокрема, новий закон надає уряду драконівські інструменти, що можуть бути використані для залякування й покарання тих, хто має погляди, які не поділяє керівна партія.

Орбан заявив, що "з'явилися сотні тисяч доларів іноземного впливу", та вказав, що уряд працює над тим, щоб у майбутньому "жодне іноземне фінансування виборчої кампанії не могло бути отримане через будь-яку лазівку".

Як зазначають в Держдепі США, закон передбачає створення так званого "управління із захисту суверенітету".

"Цей новий закон несумісний з нашими спільними цінностями демократії, індивідуальної свободи та верховенства права", – заявив речник Держдепу США Метью Міллер.

Також наприкінці року угорський прем’єр дав ексклюзивне інтерв’ю журналу Mandiner. 

За словами прем’єра Угорщини, головування його країни в ЄС матиме "більше миротворчу, балансуючу роль, ніж звичайна войовнича Угорщина, яка представляє свої національні інтереси".

На питання про теоретичну ймовірність позбавлення Будапешта головування або й узагалі його виходу з ЄС Орбан відповів, що хоче завести Угорщину "ще глибше всередину" об’єднання.

"Мій план полягає не в тому, щоб ми покинули Брюссель, а в тому, щоб його окупувати. Я не пропоную, щоб Угорщина стояла осторонь, на узбіччі, на зовнішньому колі, але щоб вона увійшла туди, представляла свої ідеали, свої цінності, свою програму і переконувала все більше країн, що це правильно", – пояснив він.

Крім того, він заявив, що в Будапешті вивчають зміни до законодавства про національні меншини, які Україна ухвалила для виконання рекомендацій Єврокомісії для початку переговорів про вступ.

Прем'єр Угорщини повторив неодноразово висловлену Будапештом позицію про те, що у 2015 році через закон України про перехід освіти на українську мову "в угорців відібрали права, і з самого початку ми протестували і боролися за їх повернення".

"Поки що нам це не вдалося. Зараз, якимось чином – із наближенням Різдва і, очевидно, з допомогою Святого Духа – був ухвалений закон, який дещо дає угорцям", – додав він.

Нова влада Польщі

Новий Сейм Польщі задекларував наміри "відкотити" суперечливу судову реформу попередників із партії "Право і справедливість".

Із судами в Польщі, ймовірно, є проблеми. До слова, Cуд Євросоюзу відмовився відповідати на запит палати Верховного суду Польщі, бо "не є незалежною".

Суд ЄС вирішив, що запит "не походить від органу, що має статус незалежного та неупередженого суду, створеного відповідно до норм права ЄС" та на цій підставі визнав його неприйнятним. 

Разом з тим у середу колишнього очільника МВС Польщі Маріуша Камінського та його заступника Мацея Вонсіка засудили до двох років ув'язнення у справі про "земельний скандал".

Двох колишніх посадовців МВС, які також були депутатами тепер опозиційної партії "Право і Справедливість", позбавили мандатів у зв’язку з рішенням суду, яким їх засудили до двох років ув’язнення.

Президент Польщі Анджей Дуда назвав протизаконними повторні вироки проти двох експосадовців МВС, яких раніше помилував.

Докладніше про нового прем’єра країни Дональда Туска, а також про історію його протистояння з табором Качинського із партії "Право і справедливість" – в статті публіциста, журналіста порталу Biełsat Міхала Кацевича Людина з минулого: як Дональд Туск, у якого ніхто не вірив, повернувся у польську політику.

Кривава стрілянина у Празі

В четвер вдень в закладі освіти на площі Яна Палаха у центрі Праги відбулася стрілянина. 

Станом на вечір кількість загиблих у результаті стрілянини у Карловому університеті Праги перевищила 15, ще 24 людини перебувають під наглядом лікарів.

Речник українського МЗС Олег Ніколенко повідомив "Європейській правді", що, за інформацією чеської поліції, українців наразі немає серед постраждалих унаслідок стрілянини в Празі.

Поліція з’ясувала, що стрілець – 24-річний чоловік, який уранці в четвер виїхав до Праги із села Гостоунь із нібито наміром покінчити із собою. Перед цим він вбив батька.

"Я глибоко шокований новинами про трагічні події у Празі, внаслідок яких загинули та постраждали мирні люди", – зазначив президент України Володимир Зеленський.

Він також висловив щирі співчуття сім’ям загиблих та побажав швидкого одужання пораненим.

Решта новин 

Менше половини українських біженців пройшли інтеграційні курси в Німеччині.

У Польщі потрапив в ДТП український мікроавтобус з пасажирами, одна людина загинула. Для допомоги українцям підключилося консульство

США й Данія підписали угоду про оборонну співпрацю.

Проросійські радикали в Грузії демонстративно спалюють прапори ЄС.

УЄФА та ФІФА програли в Суді ЄС справу щодо конкуруючої Суперліги.

Парламент Литви підтримав реформу призову до армії.

Турецький центробанк підвищив процентну ставку до 42,5% для боротьби з високою інфляцією.

У Німеччині продовжилися протести фермерів: блокують в’їзди на траси.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: