У сьогоднішньому дайджесті – про "український" день форуму у Давосі, вимоги і імунітет Орбана, ядерну зброю Білорусі та призупинення протестів перевізників і фермерів у Європі.

А ще – проблеми у правих з "АдН" в Німеччині, нові удари США по хуситах та інші теми. 

Чи знали ви, що 55% греків підтримують одностатеві шлюби, а у Молдові – різке збільшення кількості заяв про надання громадянства від росіян.

Все важливе і цікаве за вівторок, 16 січня, – у дайджесті новин "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Щодо 50 млрд Україні, Орбана і імунітет

Сьогодні у центрі уваги лишався швейцарський Давос, в якому завершився другий день п’ятиденного Всесвітнього економічного форуму. 

Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у Давосі переконувала Захід далі підтримувати Україну.

Вона наголосила, що українці потребують передбачуваного фінансування протягом 2024 року і далі.

Закликили Урсули фон дер Ляєн до Заходу відбуваються на тлі проблеми зі схваленням Конгресом додаткової багатомільярдної допомоги Україні на запит президента США. 

У Білому домі раніше заявили, що вже не мають грошей для нової військової підтримки України до її ухвалення Конгресом США.

Протистояння між республіканцями та демократами посилюється напередодні президентських виборів. 

До речі, сьогодні колишній президент США Дональд Трамп виграв праймериз республіканців в штаті Айова та пообіцяв закінчити війну в Україні "дуже швидко". Нагадаємо, Трамп збирається отримати право висунутися кандидатом в президенти від Республіканської партії. 

З іншого боку, крім проблем в США, заклики до Заходу від президентки Єврокомісії лунають напередодні спеціального саміту Євросоюзу, який призначений на 1 лютого. 

На ньому планують ухвалити рішення щодо фінансової допомоги Україні від ЄС.

Зокрема, нещодавно постійні представники держав-членів Європейського Союзу досягли часткової угоди щодо рішення, яке має розблокувати виділення Україні 50 мільярдів євро на наступні чотири роки.

Сьогодні угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан укотре підтвердив свій спротив схваленню чотирирічної програми макрофінансової підтримки для України, стверджуючи, що така допомога "не повинна шкодити бюджету ЄС".

Орбан запевнив, що не проти допомоги Україні в принципі, але підкреслив, що "ми повинні зробити це таким чином, щоб не завдати шкоди бюджету ЄС".

Прем’єр Угорщини наполіг, що будь-яка фінансова допомога Україні має бути відокремлена від бюджету ЄС і пропорційно економіці країн членів.

"Якщо Брюссель погодиться з цим, тоді буде допомога Україні поза бюджетом. Якщо ні, то я із сумом зупиню цей процес", – пообіцяв Орбан.

Словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо після зустрічі з угорським візаві Віктором Орбаном у Будапешті підтримав його "законну" боротьбу проти змін до бюджету Європейського Союзу для виділення Україні 50 мільярдів євро допомоги.

Фіцо сказав, що навіть у разі виділення цих коштів "через два-три роки" нічого не зміниться.

Крім того, прем’єр Словаччини пообіцяв імунітет Орбану – ветувати будь-які рішення, спрямовані на обмеження прав Угорщини в Європейському Союзі.

"Я, Роберт Фіцо, прем'єр-міністр Словацької Республіки, заявляю, що ніколи не погоджуся з такою атакою на Угорщину, оскільки це суперечить моїм поглядам на важливість суверенітету і захисту національно-державних інтересів окремих країн-членів ЄС", – підсумував Фіцо.

Більшість політичних груп Європейського парламенту узгодили текст резолюції щодо Угорщини, який пропонує закликати до позбавлення її права голосу в Раді ЄС та розслідування розмороження Єврокомісією 10 мільярдів євро для Будапешта минулого місяця.

Європарламент голосуватиме за резолюцію щодо Угорщини у четвер, 18 січня.

"Ми також посилаємо Єврокомісії сильний меседж: якщо вони просто розподілять мільярди євро, щоб уникнути вето Угорщини, їм це не зійде з рук", – сказав Euractiv один із провідних учасників переговорів щодо резолюції, євродепутат від "зелених" Даніель Фройнд.

За даними Euractiv, фінальний проєкт резолюції може також містити положення про оголошення вотуму недовіри президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн у разі, якщо виконавчий орган ЄС розморозить подальші кошти для Угорщини.

Тим часом, прем'єр-міністр Люксембургу Люк Фріден сподівається навести мости між країнами-членами Євросоюзу і Угорщиною.

"Угорщина є більш проєвропейською, ніж ми іноді думаємо, і я вважаю, що ми повинні намагатися підтримувати різні погляди, щоб ми могли досягти спільної мети. Я маю познайомитися з Віктором Орбаном ближче", – зазначив Фріден.

Україні потрібно більше зброї 

Генсек НАТО Єнс Столтенберг під час свого виступу на Всесвітньому економічному форумі наголосив, що країни Заходу повинні робити все можливе, щоб підвищити ціну для Росії.

За словами Столтенберга, парадокс полягає в тому, що якщо Захід хоче мирного справедливого завершення цієї війни, то шлях до цього – більше зброї в Україну.

А президент Володимир Зеленський виступив зі зверненням до тих, хто сумнівається у продовженні підтримки України, говорить про замороження війни і хоче зменшити підтримку.

"Кожне зменшення тиску на агресора додає роки до війни. Але кожна інвестиція у впевненість захисника скорочує війну", – заявив він.

Зеленський наголосив, що війна має закінчитися справедливим і стабільним миром.

"І я хочу, щоб ви стали частиною цього миру – починаючи з цього моменту – щоб наблизити його. І ви потрібні нам в Україні – будувати, реконструювати, відновлювати життя. Кожен з вас може бути ще більш успішним разом з Україною", – зазначив президент.

Слід додати, що, за даними Financial Times, Європейський Союз проводить аудит зброї, яку країни-члени ЄС надали Україні з моменту повномасштабного вторгнення Росії.

Рішення про проведення аудиту ухвалили після того, як минулого тижня канцлер Німеччини Олаф Шольц зажадав підрахувати і порівняти військові поставки країн Києву. 

"Поставки зброї для України, заплановані на сьогодні більшістю країн-членів ЄС, занадто малі… Нам потрібен огляд того, який конкретний внесок зроблять наші європейські партнери для підтримки України цього року", – заявив він.

Згідно з дослідженням Інституту світової економіки в Кілі, Німеччина взяла на себе найбільші в ЄС зобов'язання щодо постачання озброєнь у вартісному вираженні. 

Хоча зауваження Шольца були сприйняті як докір іншим великим країнам ЄС, таким як Франція та Італія, чиї військові зобов'язання набагато менші, його публічний заклик до більшої прозорості був підтриманий у приватному порядку високопосадовцями в Брюсселі, які вважають, що деякі держави могли б надати більше зброї Києву в критичний момент.

Щодо євроінтеграції України

У своєму виступі у Давосі президентка Єврокомісії додала, що українці також повинні знати, що своєю боротьбою вони здобудуть краще майбутнє для своїх дітей. 

"Краще майбутнє для України називається Європа. З величезною радістю минулого місяця ми вирішили розпочати переговори про членство України в ЄС. Це буде історичним досягненням України. І це буде відповідь Європи на поклик історії", – заявила Урсула фон дер Ляєн.

До речі, сьогодні президент України Володимир Зеленський та глава Єврокомісії провели двосторонню зустріч та домовилися про початок скринінгу українського законодавства, що є черговим кроком на шляху до відкриття переговорів щодо членства України у Євросоюзі.

"За цією домовленістю, скринінг має розпочатися якнайшвидше, щойно до Брюсселя прибуде українська делегація. Уряд має докласти зусиль, щоби це сталося не пізніше ніж за тиждень", – заявив "ЄвроПравді" заступник керівника ОП Ігор Жовква.

Загалом вівторок для Зеленського, який перебував у Швейцарії з дводенним візитом, був ще одним насиченим днем зустрічей. 

Він, серед інших, зустрівся з генсеком НАТО, держсекретарем Сполучених Штатів та радником президента США з питань нацбезпеки, а також новим прем’єром Люксембургу.

Ядерна зброя Білорусі

Білорусь у новій військовій доктрині вперше передбачить використання ядерної зброї.

Доктрина буде представлена на затвердження Всебілоруським народним зборам – представницькому органу, який діє в Білорусі паралельно з парламентом.

Поки не зрозуміло, як нова доктрина може бути застосована до російських озброєнь.

Секретар Ради Безпеки Александр Вольфович заявив, що розміщення російської ядерної зброї в Білорусі покликане стримувати агресію з боку Польщі, яка є членом НАТО.

"На жаль, заяви наших сусідів, зокрема Польщі... змусили нас посилити" військову доктрину, сказав він.

Міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс вважає, що попереду на світ чекає ще складніший період, аніж зараз.

Міністр констатує, що Росія знов стала войовничою авторитарною державою і намагається поглинути Україну, Китай спостерігає за реакцією Заходу, КНДР обіцяє розширити свій ядерний арсенал, Іран може отримати свою ядерну зброю, і всі ці держави так чи інакше співпрацюють між собою.

Він додає, що тоді як у роки холодної війни стратегічні суперники Заходу видавалися цілком раціональними гравцями, тепер вони "більш нестабільні та ірраціональні". Зокрема, важко спрогнозувати, чи працюватиме з ними стратегія ядерного стримування, як вона працювала з СРСР. 

Призупинка протестів фермерів

Уряд Польщі домовився з перевізниками про розблокування кордону України.

Протестуючі розблокують кордон з Україною до березня. Сьогодні з 16:00 польські перевізники припинили блокаду двох пунктів пропуску.

А ввечері стало відомо, що польські перевізники повністю розблокували кордон з Україною.

Посол України у Варшаві Василь Зварич привітав домовленість влади Польщі з перевізниками про призупинення блокування кордону до березня й висловив сподівання, що поновлення протесту вдасться уникнути.

У Польщі протестували і фермери, які також блокували кордон. 

Як повідомило RMF FM, Польща веде переговори з Києвом з приводу введення ліцензій на імпорт, що може стати рішенням для польських фермерів, які побоюються надмірного імпорту продукції з України.

Крім того, німецькі фермери призупинили протести для переговорів з урядом. Також уряд Румунії досяг угоди з фермерами, які блокували кордон з Україною.

Слід додати, що в Румунії блокували і пункт пропуску на кордоні з Молдовою.

Нагадаємо, Міністерство сільського господарства Угорщини заявило, що п’ять східних країн ЄС, серед яких Румунія, знову вимагають від Євросоюзу ввести імпортні мита на зерно з України.

Угорське міністерство повідомило, що міністри сільського господарства Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини направили відповідний лист до Єврокомісії.

Тим часом, цукрова промисловість ЄС хоче більше імпорту з України, на відміну від фермерів.

Проблеми у правих з "АдН" в Німеччині

Співлідерка німецької "АдН" розриває співпрацю з радником через скандальну зустріч про "депортації".

А згодом стало відомо, що регіональний лідер правопопулістів "АдН" спровокував расистський скандал.

Глава МВС Німеччини не виключила процедури заборони ультраправої "АдН".

Тим часом, їхні конкуренти продовжують набирати обертів. 

Політична сила Сари Вагенкнехт, відомої проросійською риторикою, "Альянс Сари Вагенкнехт" (BSW) у своїй передвиборчій програмі виступила з антиукраїнськими та антиєвропейськими ініціативами.

"Війна в Україні – це кривава проксі-війна між НАТО та Росією. Війну, можливо, розпочала РФ у військовому плані, але Захід міг запобігти їй та давно закінчити", – йдеться в документі.

Для припинення вогню та для мирних переговорів, вважає BSW, слід запропонувати Росії негайне припинення всього експорту озброєнь в Україну.

Крім того, в партії вважають, що наразі до ЄС не повинні приєднуватися нові члени, навіть Україна. Партія заявляє, що потрібен мораторій на розширення Євросоюзу.

Проєкт програми політичної сили також закликає до більшої незалежності від США.

Хоча проблеми мають не тільки правопопулісти з "Альтернативи для Німеччини", а соціал-демократи партії канцлера Шольца. Соціал-демократична партія Німеччини опустилася в рейтингах до нового мінімуму.

Удари США по хуситах

Сполучені Штати в ніч проти 16 січня завдали нових ударів по цілях у контрольованих бойовиками-хуситами районах Ємену.

Пізніше американські військові у вівторок завдали нового удару по чотирьох протикорабельних балістичних ракетах бойовиків-хуситів в Ємені.

Як повідомляє Reuters, ЄС попередньо погодив військово-морську місію в Червоному морі.

Решта новин 

У Латвії кажуть, що майже 20 країн приєднались до "коаліції дронів".

У Сербії стався вибух на заводі з виробництва вибухівки, є загиблі.

55% греків підтримують одностатеві шлюби.

Росіяни масово кинулися за громадянством Молдови: Кишинів не може впоратися із запитами.