У центрі уваги понеділка – Угорщина, яка ускладнює переговори щодо 50 млрд євро для України і висунула вимоги щодо нацменшин. 

Україна готова розглядати запрошення представників Росії на саміт миру, а Євросоюз нібито готується продовжити пільговий режим торгівлі з Україною, але з поступками Варшаві.

Лідер румунських ультраправих хоче захопити три регіони України та Молдову, а політик відомої ультраправої партії Німеччини несподівано програв місцеві вибори на сході країни. 

У Британії заборонять одноразові вейпи і обмежать асортимент їхніх смаків.

Всі важливі і цікаві новини понеділка, 29 січня, – у дайджесті новин "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Щодо 50 млрд для України

Спершу – про найголовніше на сьогодні для України – про нові деталі щодо чотирирічної програми фінансової підтримки України від ЄС на 50 мільярдів євро. 

Як пише Financial Times, у ЄС готові підірвати економіку Угорщини, якщо угорський прем’єр Віктор Орбан заблокує виділення цих коштів на саміті Євросоюзу 1 лютого. 

За даними видання, лідери ЄС готові публічно оголосити про повне припинення будь-якого фінансування Угорщини, щоб налякати ринки, спровокувати ажіотаж на національну валюту форинт і різке зростання вартості запозичень.

За словами угорського міністра у справах ЄС Яноша Боки, у суботу Будапешт надіслав Брюсселю нову пропозицію, в якій зазначив, що тепер відкритий для використання бюджету ЄС для українського пакета і навіть випуску спільних боргових зобов'язань для його фінансування.

Бока сказав FT, що Будапешт хоче "вивчити можливість більш конструктивного і європейського рішення", і запропонував, що може підтримати план на 50 млрд євро, якщо йому буде надано право щорічного вето на виплати.

Три дипломати ЄС повідомили FT, що багато країн підтримали запропонований європейськими посадовцями план.

"Настрої стали жорсткішими. Що це за союз, якщо ми допускаємо таку поведінку?", – сказав один з них.

Ще один з дипломатів додав, що "немає жодного шансу", що Орбан отримає право щорічного вето на фінансування.

Політичний директор прем’єра Угорщини Балаж Орбан заявив, що Брюссель шантажує Будапешт, незважаючи на запропонований ним компроміс, який дозволить Євросоюзу профінансувати пакет допомоги Україні на 50 млрд євро.

Балаж Орбан підтвердив, що в суботу Будапешт направив Брюсселю пропозицію, яка свідчить про його готовність використати бюджет ЄС для надання пакета допомоги Україні та випустити спільні боргові зобов'язання ЄС для його фінансування, якщо будуть додані інші "застереження".

"Тепер абсолютно ясно: це шантаж, який не має нічого спільного з верховенством права. І тепер вони навіть не намагаються це приховати! Що б не сталося, в Брюсселі потрібні зміни!", – додав Балаж Орбан.

Згодом неназваний європейський посадовець повідомив агентству "Інтерфакс-Україна", що наведений у матеріалі Financial Times план є довідковою запискою, написаною Секретаріатом ради під свою відповідальність, яка описує поточний стан угорської економіки. 

"У записці не описується будь-який конкретний план, що стосується MFF  (Multiannual Financial Framework) і Українського фонду, а також не викладається будь-який план, що стосується Угорщини", – сказав він.

За словами посадовця, переговори про MFF тривають і "завжди ґрунтувалися на пошуку компромісу, прийнятного для всіх 27 країн-членів ЄС".

Нагадаємо, у п'ятницю один з посадовців ЄС заявив, що переговори про схвалення чотирирічної програми фінансової допомоги Україні в розмірі 50 мільярдів євро ускладнюються, оскільки Угорщина не проявляє гнучкості напередодні саміту 1 лютого.

Домовленості з Угорщиною 

На тлі наближення саміту ЄС, на якому планують ухвалити рішення про чотирирічну програму фіндпомоги Україні на 50 мільярдів євро, до України прибув міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. 

Спочатку, на угорсько-українському кордоні він зустрівся із главою Закарпатської ОВА Віктором Микитою.

За словами глави угорського МЗС, Микита "приніс на Закарпаття абсолютно новий підхід: культуру примирення, щоб українці та угорці могли жити пліч-о-пліч у мирі та злагоді".

"Ми хотіли б покращити співпрацю між Україною та Угорщиною, тому добре, що глава ОВА приєднався до української делегації на кордоні в Захоні", – написав Сійярто.

Після цього Петер Сійярто вирушив до Ужгорода. Там його зустріли очільник МЗС України Дмитро Кулеба і керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Вони спочатку вшанували полеглих українських захисників, а згодом приступили до переговорів, які тривали понад шість годин.  

Єрмак після переговорів з Сійярто заявив про "потужний крок" до зустрічі Зеленського й Орбана.

За його словами, конкретні дати не обговорювалися, але обидві сторони висловили зацікавленість, щоб зустріч відбулася якомога швидше. 

Він також зауважив: Київ зацікавлений у тому, щоб майбутня зустріч закінчилася "конкретними результатами". 

Кулеба анонсував кроки для вирішення суперечки з Угорщиною щодо нацменшин.

Міністр заявив, що питанню нацменшин була присвячена значна частина зустрічі в Ужгороді.

За його словами, угорський міністр перерахував перелік питань, які з точки зору угорської сторони потребують або роз'яснення, або уточнення, або додаткового вирішення на рівні підзаконних актів.

"Ми домовилися про одну просту річ. Ми попросили угорську сторону надати нам вичерпний перелік питань, які у неї є до питання захисту прав представників меншин, ми цей перелік отримали.

Ми домовилися, що під егідою МЗС ми зберемо спеціальну комісію, в якої є одна дуже проста задача:  через десять днів вона має представити на розгляд урядів обох країн конкретне розуміння, як і що з того переліку запитань, які ми отримали, потребує вирішення, або вже врегульовано, щоб ми внесли остаточну ясність", – заявив Кулеба.

Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт хоче повернення для угорської меншини Закарпаття прав, які вона мала до 2015 року.

За його словами, представник Угорщини буде в комісії, яка має обговорити угорські прохання з українською стороною.

"Ми сподіваємося, що тут будуть досягнуті результати, і ми сподіваємося, що ухвалені рішення будуть зафіксовані в законах", – сказав угорський міністр.

Він уточнив, що угорська сторона сформулювала прохання в 11 пунктах: зокрема, відновлення статусу національної школи, можливості складати атестат зрілості угорською мовою та користуватися угорською у сфері суспільного життя.

За його словами, комісії було доручено домовитися про ці питання якомога швидше і розробити пропозиції для міністерств.

Скандальні заяви ультраправих

Напередодні візиту Сійярто до Ужгорода газета Орбана опублікувала жорстку статтю з критикою ситуації з українськими медіа, а лідер угорської ультраправої партії Mi Hazank Ласло Тороцкоі заявив про претензії на українське Закарпаття у разі втрати Україною державності в результаті війни.

Сьогодні міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, на  спільному брифінгу з угорським колегою та очільником Офісу президента України, відреагував на слова лідера угорських ультраправих щодо Закарпаття.

"Якщо Путін обламав свої зуби об Україну, то окремі угорські політики, які висловлюють такі заяви, обламають їх тим більше. І ще раз у цьому контексті хочу подякувати Петеру за висловлення чіткої позиції уряду Угорщини", – сказав Дмитро Кулеба. 

Сійярто перед цим повторив, що Угорщина підтримує суверенітет і територіальну цілісність України. 

"Війна триває майже два роки: ми виступаємо за територіальну цілісність і суверенітет України. Ми хочемо, щоб наші сусіди мали мир", – цитує слова Сійярто на брифінгу угорське видання Telex.

Але вже й лідер румунських ультраправих хоче захопити три регіони України та Молдову.

Зокрема, один із лідерів ультраправого Альянсу за союз румунів (AUR) Клаудіу Тарзіу заявив про територіальні претензії на українські землі Північної Буковини, Закарпаття, Бессарабії, а також всю Молдову.

Антиукраїнська партія AUR наразі користується вискою підтримкою румунів, вона перебуває на другому місці у національному рейтингу з понад 20%. Цього року на Румунію чекають і парламентські, і президентські вибори.

Її політики вихваляють угорського прем'єра як взірець для наслідування в питаннях боротьби з ЛГБТК+ і протистояння "диктату" Брюсселя.

Незважаючи на деяке зростання рейтингів в ультраправих у Європі, кандидат від ультраправої "Альтернативи для Німеччини" ("АдН") Уве Трума несподівано програв у другому турі регіональних виборів у східній землі Тюрингія в неділю.

А президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр закликав до широкого "альянсу проти екстремізму" на тлі масових протестів проти ультраправих у країні.

Росію пустять на саміт миру

А ще на спільному брифінгу з угорським міністром закордонних справ Петером Сійярто голова Офісу президента Андрій Єрмак повідомив, що на другому глобальному саміті миру, після підготовки відповідного плану, Україна готова розглядати запрошення представників Росії.

"На другому саміті на рівні лідерів, коли план буде готовий, ми готові розглядати питання щодо запрошення представників Росії", – заявив він.

Тим часом в Україні тривають бойові дії. 

За даними британської розвідки, з жовтня 2023 року, коли окупанти активізували наступальні дії на сході України, їхні втрати у бронетехніці почали зростати. За цей період сухопутні війська РФ, ймовірно, втратили до 365 основних бойових танків і 700 бойових броньованих машин, але захопили лише незначні території.

Україна і Канада провели черговий раунд перемовин щодо майбутньої двосторонньої угоди про "гарантії безпеки" – у продовження спільної декларації про підтримку України, ухваленої країнами Групи семи на полях саміту НАТО у Вільнюсі.

Також представники України та Німеччини провели дводенний раунд переговорів щодо безпекових зобов’язань.

Щодо українського агрекспорту

Польська радіостанція RMF FM повідомила, що Європейська комісія може вже в середу, 31 січня, схвалити продовження режиму пільгової торгівлі з Україною на рік, до червня 2025-го, із запобіжниками для регулювання імпорту, на яких наполягала Польща.

Він, зокрема, містить кількісні обмеження на три товари – український цукор, м'ясо птиці та яйця, на чому наполягали міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський і комісар ЄС з питань сільського господарства Януш Войцеховський.

Також пропонується запровадити два "екстрені гальма" для українського імпорту – звичайне і на випадок раптових ринкових коливань у ЄС. Вони дозволять призупиняти імпорт української продукції на вимогу навіть однієї країни, пише RMF FM.

Текст рішення ще може змінитись.

А у Франції фермери 29 січня, як і оголошували, заблокували автомагістралі по всій країні, зокрема ті, що ведуть до Парижа, намагаючись збільшити тиск на уряд для задоволення своїх вимог.

Французькі фермери вже більше тижня перекривають дороги на знак протесту проти підвищення собівартості продукції та суворих європейських норм.

Щодо санкцій

У ЄС зробили ще один крок до використання заморожених активів РФ на користь України.

Зокрема, постійні представники країн Євросоюзу на зустрічі 29 січня погодили створення окремого рахунку, на який будуть перераховуватись відсотки від оподаткованих прибутків заморожених російських активів.

Євросоюз ще на пів року продовжив економічні санкції проти Росії, які діяли з 2014 року, а також додав нові у зв’язку з порушенням там прав людини.

США й Британія посилили санкції проти Ірану.

Решта новин 

У Гаазі визначили, коли оголосять про прийнятність скарги України проти РФ щодо "геноциду".

Вибори президента Фінляндії: переможець не визначився, буде другий тур.

Ролик Єврокомісії до Дня пам’яті жертв Голокосту виправили після обурення Польщі.

У Британії заборонять одноразові вейпи і обмежать асортимент їхніх смаків.

У Німеччині двох ексдепутатів звинуватили в корупції за лобізм на користь Азербайджану.

ФСБ Росії завербувала євродепутатку з Латвії – розслідування.

Прем’єр Грузії підтвердив свою відставку.

Делегацію в Сербії привітали російською: "Ласкаво просимо, дорогі брати, це ваш дім".

В Італії винесли остаточний вирок офіцеру, який хотів передати РФ секретні документи НАТО.

У Бельгії затримали сирійця за підозрою у воєнних злочинах режиму Асада.