Про те, що Угорщина за чинного керівництва держави геть віддалилася від стандартів демократії, "Європейська правда" розповідала неодноразово.

Угорський уряд контролює більшу частину медіапростору не тільки в самій Угорщині, а й на територіях сусідніх країн, де живуть великі угорськомовні меншини.

Угорський незалежний аналітичний центр Political Capital провів перше дослідження того, як працює машина медіавпливу на закордонних угорців. В підготовці української частини брала участь команда видання Varosh. 

Також воно розкриває та пояснює структуру проорбанівських медіа на Закарпатті.

Редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко підібрав ключові для України тези цього дослідження, вони в статті – Як Орбан побудував імперію пропаганди для закордонних угорців, включно з Закарпаттям. Повний 46-сторінковий документ доступний на сайті Political Capital.

Угорщина – з багатьох сторін унікальна держава. Вона є членом ЄС, але вже давно не відповідає засадничим критеріям щодо дотримання європейських цінностей. При цьому Угорщина не стала диктатурою, вона юридично зберігає механізм виборів та свободу ЗМІ.

Але на практиці юридичні норми не завжди працюють.

За даними "Репортерів без кордонів" станом на 2022 рік уряд та правляча партія мали фактичний контроль над 80% ЗМІ в Угорщині. Уряд Віктора Орбана досяг цієї мети за допомогою ринково-правових інструментів.

Медіамонополія, серед іншого, допомагає виставляти угорського прем'єра захисником від міфічних закордонних (західних) "ворогів".

Як наслідок, в угорському інфопросторі домінує проросійська дезінформація, адже Росія так само бачить ворогом Захід та створює фейки про нього – а угорські медіа їх охоче підхоплюють.

Це створило парадоксальну ситуацію. 

Антизахідні та антиукраїнські наративи поширюються так, ніби РФ інвестує серйозні ресурси у вплив на угорську громадську думку – хоча це зовсім не так.

Угорськомовні медіа є у сусідніх до неї державах, де живуть великі угорськомовні меншини – це передусім Румунія, Словаччина, Сербія та Україна.

Утім, і там створена така реальність, що абсолютна більшість або й усі без винятку видання (залежно від країни) підконтрольні структурам, дружнім до уряду Орбана.

Хоча кілька видань для угорців в Україні все ще залишаються незалежними від Орбана (обласна філія "Суспільного" з програмами угорською мовою; портал Infopost; найстаріше видання угорської громада Закарпаття – газета Kárpáti Igaz Szó), решта угорських медіа Закарпаття фінансуються урядом Угорщини або й належать до дружніх до нього структур.

Фактично безальтернативний угорськомовний телеканал (TV21), радіостанція (Pulzus Radio), одна з двох газет (газета Kárpátalja) та низка регіональних новинних порталів фінансово залежать від уряду Орбана та/або належать (принаймні частково) КМКС або її провідним членам.

Говорячи про угорську пропаганду в Україні, на відміну від інших сусідніх країн, на Закарпатті відсутня пряма дезінформація, на кшталт фейків про українські "військові злочини". Основною причиною цього, очевидно, є інтенсивна боротьба з російською дезінформацією під час війни.

Більшість маніпулятивних наративів про війну, виявлених під час аналізу "української" вибірки, наголошували на необхідності "негайного припинення вогню і встановлення миру", і на тому, що "постачання зброї лише затягне і загострить конфлікт".

А ще до трійки найпопулярніших увійшов наратив про те, що угорський уряд, мовляв, "захищатиме угорців Закарпаття та угорські інтереси від київського уряду".

Докладніше – у матеріалі Як Орбан побудував імперію пропаганди для закордонних угорців, включно з Закарпаттям.