У фокусі дня – проміжне рішення Міжнародного суду ООН. Суд взявся розглянути брехню Росії про "геноцид" України на Донбасі. Отримати рішення найавторитетнішого суду про непричетність до геноциду насправді дуже важливо для України.

А ще – військова допомога з Литви, незаконний візит німецького журналіста до Маріуполя, ультраправі і проросійська діяльність в Німеччині, протести фермерів, "ядерні" випробування Британії.

Всі важливі і цікаві новини п’ятниці, 2 лютого, – у дайджесті новин "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Суд ООН та геноцид

Міжнародний суд ООН вирішив розглянути позов України про порушення російською державою Конвенції про заборону геноциду. Але не за всіма звинуваченнями, які Україна висувала проти РФ. 

Зокрема, суд має юридично встановити тільки те, що Україна не вчиняла геноцид на Донбасі. Це важливо, бо це звинувачення на адресу Києва безпідставно використала Росія для того, щоб обгрунтувати своє протиправне повномасштабне вторгнення до України.

Як не дивно, ця маленька і не настільки важлива частина українського позову насправді є для нас найбільш важливою, коли ми говоримо про протидію Росії на міжнародній арені. 

Чимало людей в західних країнах і поза ними вважають, що, насправді, не все так однозначно. І що, може, дійсно Україна притискала російськомовних мешканців Донбаса і тому Путін був змушений розпочати цю війну…?

Коли Україна доведе до фіналу цей судовий процес, ми зможемо мати на руках судове рішення, яке без питань визнаватиметься усіма державами і урядами світу. Воно чітко заперечить будь-які звинувачення у геноциді з боку України. 

Ця справа була ініційована Києвом ще в лютому 2022 року. 

Позиція України грунтувалася на численних заявах Путіна та інших керівників РФ, які ще з 2014 року, а особливо у лютому 2022 року, робили публічні заяви про нібито "геноцид" з боку України.

У Міністерстві закордонних справ Росії задоволені проміжним рішенням Міжнародного суду ООН за позовом України. Через те, що за розгляд інших звинувачень України на адресу Росії суд вирішив не братися.

"На розгляді суду залишилося лише одне питання – чи скоювала Україна геноцид на Донбасі. Тобто Київ сам себе посадив на лаву підсудних у рамках своїх претензій. Залишається лише аплодувати київським "умільцям" і їхнім західним покровителям: вони "вистрілили собі в ногу", – прокоментувала речниця МЗС РФ Марія Захарова.

Так хто насправді виграв, Україна чи РФ? Розбір рішення Міжнародного суду ООН – у новому відео "Європейської правди". 

Зауважимо, що Міжнародний суд ООН виніс це рішення за два дні після рішення по суті щодо іншої справи, де більшість вимог України були відхилені, хоч Росію і визнали порушником міжнародного права.

8 млрд військової допомоги з Німеччини

Нижня палата німецького парламенту, Бундестаг, 2 лютого із понад місячною затримкою проголосувала за бюджет на 2024 рік.

У документі закладені майже 8 мільярдів євро військової допомоги Україні, оголошені ще минулого року.

А ще Німеччина та Україна домовились про партнерство в сфері охорони здоров’я.

Продовжують нам допомагати і інші країни. 

Литва передала Україні чергову партію військової допомоги.

До пакета увійшла понад тисяча боєприпасів до шведського ручного протитанкового гранатомета "Карл Густав", а також системи дистанційної детонації RISE-1.

У Польщі хочуть продовжити термін перебування українських біженців до червня. 

Крім того, більшість поляків підтримує збиття російських ракет над Україною.

Про це свідчать результати опитування агенції IBRiS на замовлення Rzeczpospolita.

Майже 70% громадян Польщі вважають, що Варшава повинна ініціювати переговори з НАТО й Україною про розширення протиповітряної оборони на прикордонну українську територію, щоб мати можливість збивати російські ракети або дрони, які летять у бік Польщі.

Але, в Міноборони країни кажуть, що включення частини України до системи протиповітряної оборони НАТО – "надзвичайно складне питання".

Міжнародна коаліція з повернення дітей

Україну продовжують відвідувати західні гості. 

Чинний голова ОБСЄ Ієн Борг здійснив перший візит до України.

Він "наголосив на солідарності з Україною та запевнив, що питання безпеки нашої країни є пріоритетом головування Мальти", зазначили в Офісі президента.

Сторони, серед іншого, обговорили "формулу миру" й проведену на Мальті третю зустріч на рівні радників. Зеленський запросив прем’єр-міністра країни приїхати в Україну та взяти участь у майбутньому глобальному "саміті миру" у Швейцарії.

Також до України з неанонсованим візитом прибула глава МЗС Канади Мелані Жолі. 

Канада і Україна заснують міжнародну коаліцію, яка працюватиме над поверненням в Україну дітей, примусово вивезених з окупованих територій до інших окупованих регіонів чи у Росію. 

Країни вже навіть провели перше засідання. 

Протизаконний візит до Маріуполя

Ще один візит до України, але незаконний, здійснив журналіст суспільного мовника Німеччини ZDF Армін Кьорпер, який очолює московське бюро телеканалу. Він без дозволу Києва відвідав окупований Росією Маріуполь. 

Там він зняв репортаж, де спотворив картину про життя в місті. 

Телеканал ZDF у матеріалі про репортаж зауважив, що Кьорпер "обрав неоднозначну фразу "місто функціонує", запевнивши, що "виокремлення лише цієї цитати дає лише скорочене уявлення про враження" репортера.

"Натомість Армін Кьорпер описує, як Росія намагається створити враження нормальності та відбудови за допомогою значних фінансових ресурсів", – йдеться в матеріалі.

ZDF також стверджує, що у своєму репортажі з України він "не залишив жодних сумнівів" у тому, що Маріуполь є територією, незаконно окупованою Росією, і хто є агресором і жертвою у цій війні.

МЗС України вимагає пояснень від німецького ZDF.

Речник міністерства закордонних справ Олег Ніколенко наголосив, що "викривлення реальності" не може вважатися журналістською роботою, та що очільник московського бюро ZDF не отримував від Києва згоди на поїздку до Маріуполя і це є порушенням українського законодавства.

"Закликаємо ZDF надати офіційні пояснення. Порушення законодавства України може вплинути на подальшу діяльність цього телеканалу в Україні", – додав Ніколенко. 

Німеччину атакують проросійські сили

Слід зазначити, що в самій Німеччині проросійські сили намагаються розповсюджувати кремлівські наративи. 

За словами міністерки внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер, існують "значні збіги" між російською пропагандою та наративами, представленими на правому фланзі.

"Спільний інтерес полягає в тому, щоб зруйнувати довіру до нашої демократії і підірвати нашу підтримку України", – заявила Фезер.

Як виявили журналісти, помічник депутата Бундестагу від ультраправої партії "Альтернативи для Німеччини" Євгенія Шмідта, 52-річний Владімір Сергієнко регулярно спілкується з імовірним агентом Федеральної служби безпеки Росії, з яким координував свою антиукраїнську діяльність.

Серед іншого, Сергієнко стояв за позовом до Федерального конституційного суду Німеччини з вимогою оголосити незаконними постачання Україні німецької зброї без схвалення Бундестагу.

У коментарі Spiegel Сергієнко заперечив, що є агентом впливу Кремля, й назвав твердження про його зв’язки з Росією "безпідставними й не пов’язаними з реальністю".

Водночас проросійським активістом зацікавилась прокуратура Берліна після того, як у нього виявили російський паспорт, який він до того приховував. Через це, за даними Spiegel, Сергієнка хочуть позбавити набутого громадянства Німеччини. Паралельно помічнику депутата "АдН" обмежили доступ до приміщень парламенту.

Після таких викриттів міністерка внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер хоче уважніше придивитися до зв'язків ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" з Росією.

"Ми повинні продовжувати проливати світло на зв'язки правоекстремістських мереж з Росією", – заявила Фезер.

За її словами, органи безпеки продовжують дуже пильно стежити за російським впливом. 

Крім того, для українців у Німеччині розганяли фейк про збір Києвом їхніх даних для мобілізації. За цим, ймовірно, стоять росіяни або проросійські сили. 

До речі, у Португалії перед березневими виборами підскочили рейтинги ультраправих.

Протести фермерів і не тільки

Польські та угорські фермери знов розпочати блокаду кордонів з Україною – з п’ятниці, 9 лютого. 

Вони невдоволені пропозицією Єврокомісії ще на рік продовжити призупинення імпортних квот і мит для українського експорту до ЄС.

У Греції фермери хочуть посилити протести попри поступки уряду, а бельгійські фермери за підтримки деяких нідерландських колег заблокували автомагістралі. 

Але не фермерами єдиними. 

У десятках міст Словаччини знову протестували проти уряду Роберта Фіцо, а у Німеччині розпочався страйк працівників громадського транспорту, який триватиме добу.

Шлях Швеції до НАТО

Провладні депутати Угорщини проігнорують голосування за вступ Швеції в НАТО.

У партії угорського прем’єра Віктора Орбана підтвердили, що не будуть обговорювати вступ Швеції в НАТО до зустрічі очільників двох країн у Будапешті. Як відомо, прем’єр Швеції Ульф Крістерссон допустив таку зустріч уже після приєднання до Альянсу.

У Конгресі США готові чинити тиск на Угорщину для ухвалення членства Швеції в НАТО.

Район Близького Сходу

США запросили Швецію долучитися до місії союзників у Червоному морі та, за даними ЗМІ, планують почати удари по іранських цілях вже цими вихідними.

А ще Сполучені Штати викрили мережу, яка постачає Ірану деталі для ракет і дронів, а також наклали санкції на командування кіберсил Ірану.

Бельгія викликала посла Ізраїлю через влучання у будівлю її агентства у Газі.

Решта новин 

Чисельність німецького Бундесверу знизилась попри загрозу з боку РФ.

Орбану не сподобалося, що Кулеба назвав його проугорським.

Британія вперше за 8 років проведе випробування ядерної ракети з підводного човна.

Загиблі й постраждалі на півдні України волонтери-іноземці були зі швейцарської організації.

У ЄС досягли угоди щодо першого у світі обов’язкового регулювання штучного інтелекту.

У Грузії затримали активістку, яка облила фарбою ікону зі Сталіним.

Президент Азербайджану назвав умовою укладення миру зміну конституції Вірменії.