Придністров’я на 28 лютого скликає "з’їзд депутатів усіх рівнів" і готується офіційно звернутися до Росії за допомогою і нагадати Кремлю, що хоче стати складовою частиною РФ.

У відповідь – за найрадикальнішого розвитку подій – Росія може навіть оголосити про анексію цього молдовського регіону.

Утім, у Молдові цей варіант вважають малореальним, бо такий крок вдарить і по самому Придністров’ю, і по впливу Москви у регіоні. Утім, не треба забувати, що наявність логіки у міжнародних рішеннях не є сильною стороною Кремля. Тож цей самовбивчий для Придністров’я сценарій точно не можна виключати.

Просто про небезпечну гру Придністров’я – у нашому відео, а більш детально – в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Придністров’я починає небезпечну гру. Про що сепаратисти Молдови проситимуть Путіна. Далі – короткий її виклад. 

Офіційною причиною для цьогорічного надзвичайного зібрання влада називає економічні проблеми Придністров’я та його нібито блокаду владою Молдови – хоча цей термін, що його зараз вживають придністровські керівники, є явним перебільшенням.

З’їзд 2006 року керівники Придністров’я так само обґрунтовували економічними міркуваннями та тодішньою блокадою – а завершилося все голосуванням про "вступ до Росії".

Та й у 2024 році не надто приховують, що рішення з’їзду будуть про геополітику, а не про економіку.

Більше деталей відкрив депутат "Верховної ради Придністров’я" Вадим Кравчук, який визнав в ефірі тираспольського телеканалу ТСВ, що мета з’їзду – підтвердити, що Тирасполь і досі хоче приєднатися до РФ. "Проводити ще один референдум немає сенсу, а от підтвердити попереднє рішення – доречно… Придністров’я ще у 2006 році визначило вектор (об’єднання) з Росією, з Євразійським союзом. З’їзд депутатів усіх рівнів, швидше за все, підтвердить наші наміри", – пояснив він.

Один з небагатьох представників придністровської опозиції Геннадій Чорба робить висновок, що з'їзд "має озвучити від імені громадян, які проживають на лівому березі Дністра, прохання прийняти Придністров'я до складу Російської Федерації, а 29 лютого Путін оголосить про це у своєму зверненні, і Федеральні збори у прискореному порядку ухвалять рішення задовольнити це прохання".

У Кишиневі стежать за ініціативою Придністров’я, але поки не панікують через неї. Там також чудово усвідомлюють, що подібні рішення придністровська "влада" точно не ухвалює самотужки, ці дії погоджені з Москвою і напевно навіть ініційовані нею.

Депутат Оазу Нантой, який є одним з небагатьох фахівців з тематики Придністров’я у чинному складі парламенту Молдови, вважає, що Росії не вигідно юридично оголошувати анексію лівобережжя Дністра просто зараз – що зі зверненням придністровських депутатів, що без нього.

Ці міркування є логічними і слушними. Але є одне "але".

У Росії такі рішення ухвалює особисто Путін, а він не завжди керується формальною логікою.

Та якщо Кремль на таке зважиться – то це буде дія, яка не принесе жодних відчутних плюсів Москві.

І тим більше невигідним це потенційне рішення є для придністровських політико-бізнесових еліт, для яких бажаним є якнайдовше збереження статус-кво.

Але цей аналіз не враховує фактора виборів у Росії, а також історії рішень Путіна, які зрештою виявлялися для нього шкідливими. Зважаючи на це, навіть радикальний розвиток ситуації є цілком можливим.

А те, що придністровське керівництво не прагне негайного приєднання до воюючої Росії – тим більше не має значення. Неважливо і те, яким саме чином буде сформульоване рішення нинішнього тираспольського з’їзду – зрештою, формальний заклик до анексії лівобережжя Дністра у Путіна вже є, він датований ще 2006 роком, і тепер достатньо лише поновити його.

Тож зараз Придністров’я перебуває на історичному роздоріжжі. Ближчий тиждень цілком може виявитися для нього вирішальним.

Докладніше – у матеріалі Придністров’я починає небезпечну гру. Про що сепаратисти Молдови проситимуть Путіна.