Болгарія обіцяє продовжити надавати військову допомогу, а Макрон закликає Європу до "колективного ривка" проти Росії. 

Цим французький президент налякав проросійського прем’єра Словаччини, який заявив, що зробить все, щоб не допустити прямої участі словацьких солдатів у війні. 

Ескалації боїться і німецький канцлер, тому і проти надання Україні далекобійних ракет Taurus. Але, безумовно, дякуємо Німеччині за те, що вона є найбільшим постачальником нам зброї!

Усе важливе і цікаве за понеділок, 26 лютого, – в нашому дайджесті.

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Візит прем’єра Болгарії

Сьогодні Україну відвідав прем’єр Болгарії Ніколай Денков, аби висловити підтримку українцям.

Він провів перемовини з президентом Володимиром Зеленським.

За словами Зеленського, сторони домовилися активізувати розбудову логістики та інфраструктури в регіоні. Як переконаний президент, спільна повага до принципу добросусідства додасть економічного зростання обом країнам.

Прем'єр-міністр Болгарії Ніколай Денков на пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським заявив, що Софія і надалі надаватиме військову допомогу Києву.

"Хочу нагадати: ми жодного дня не зупинялися в допомозі Україні. І ми і далі її надаватимемо незалежно від підписання тих чи тих документів – як у межах спільних зусиль ЄС і НАТО, так і на основі двосторонніх угод. Допомога для України – це допомога для Європи та Болгарії", – зазначив Денков.

До речі сьогодні Болгарське контррозвідувальне відомство ДАНС оголосило про вигнання з країни подружжя російських шпигунів, які вдавали із себе болгар. Російські шпигуни працюють по всій Європі. Сьогодні також стало відомо, що в Норвегії затримали росіянина, який 23 лютого сфотографував військовий об'єкт. Громадянина Росії віком близько 40 років оштрафували й вислали з країни. 

Саміт Макрона і допомога Україні

Дякуємо Болгарії, але обсягів військової допомоги від неї, звісно, не вистачить для протистояння агресору. На тлі "політичних ігор" в США, які призводять до блокування додаткового пакета допомоги, Україна конче потребує збільшення військової допомоги, в першу чергу снарядів. 

Розуміючи складність ситуації, президент Франції Емманюель Макрон організував неформальний саміт за участі близько двох десятків держав, який відбувся 26 лютого у Парижі. Він закликає Європу до "колективного ривка" проти Росії. 

Президент Володимир Зеленський взяв участь у неформальному саміті онлайн.

У зверненні він розповів про потреби Збройних Сил України, зокрема щодо посилення протиповітряної оборони.

Також він наголосив на необхідності спільного виробництва зброї та боєприпасів, кроків щодо конфіскації активів РФ і посилення санкційного тиску на неї.

Крім того, Зеленський запросив учасників саміту долучитись до глобального "саміту миру" у Швейцарії.

Хоча нових оголошень про надання допомоги не планували, учасники зустрічі шукали шляхи, як "діяти краще і рішучіше", в той час, як Київ заявив у неділю, що половина обіцяної західної зброї надходить із запізненням.

Цей захід занепокоїв проросійського прем’єра Словаччини Роберта Фіцо. 

Напередодні зустрічі він навіть скликав Раду безпеки та уряд у понеділок, він також хоче провести переговори з партнерами по коаліції.

"Інформація про теми, про які ми маємо говорити в понеділок, просто лякає. Тому я також маю зранку поспілкуватися з безпековою, розвідувальною та політичною складовими держави", – заявив прем'єр-міністр.

Він заявив, що зробить все, щоб не допустити прямої участі словацьких солдатів у війні, навіть якщо це буде коштувати йому посади прем'єр-міністра.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц також боїться ескалації війни зі сторони Росії, тому і відмовляє Україні далекобійних ракет Taurus. 

"Німеччина є найбільшим військовим постачальником України в Європі. Це так і залишається. Але зрозуміло одне: ми не станемо стороною війни – ні прямо, ні опосередковано. Цими двома принципами я керуюся у всіх своїх рішеннях", – зазначив він.

До речі, сьогодні уряд Німеччини відзвітував про відправлення чергової партії військової допомоги Україні. До нього увійшли, серед іншого, артилерійські снаряди, дрони й машини розмінування.

На тему допомоги Україні слід додати, що Литва придбає для ЗСУ машини для розмінування, а українське Міноборони уклало перший прямий контракт зі шведським виробником.

Прогнози щодо дій Путіна

А от президент Чехії Петр Павел не боїться можливості поширення війни на держави-члени НАТО. 

"Наразі Росія настільки ослаблена війною проти України, що не ризикне піти на будь-який конфлікт із країнами НАТО. Однак цього не можна виключити в майбутньому, особливо якщо Росія доб'ється якихось значних успіхів в Україні", – заявив він. 

За його оцінкою, після "виборів" у березні та свого переобрання на посаду президент Росії Владімір Путін домагатиметься повного контролю над Донбасом.

На думку Павела, взаємна втома від конфлікту, ймовірно, призведе до переговорів між Україною та Росією.

У Кремлі вже заявили, що після переобрання Путін вирушить до Туреччини. 

А британська розвідка зазначає, що Росія продовжить використовувати енергію як зброю. Разом з тим, країни Європи продовжують зменшувати залежність від російських ресурсів. Так, Чехія у 2023 році спожила найменше газу за останні 30 років. Тільки близько 8% міг складати газ російського походження.

Додамо, що Хорватія та Сербія сваряться через війну РФ проти України.

Протести фермерів у Європі

Польські фермери розширюють блокаду. Сьогодні вони до 13:00 блокували пункт пропуску на кордоні з Німеччиною, а також планують акцію тепер і на кордоні Литви. Але, не повну блокаду. 

Литовські фермери вирішили не долучатися до польської блокади кордону. 

"Литовські фермери не блокували, не блокують і не мають наміру блокувати українське зерно. (...) Ми бачимо проблему, але ми розуміємо ситуацію українських фермерів", – сказав президент Асоціації виробників зерна Литви Аушріс Мачіяускас.

Більш того, біля польського посольства у Литві протестували проти блокади кордону з Україною.

А ще Литва не планує забороняти імпорт російського зерна слідом за Латвією, але буде перевіряти зерно, яке надходитиме з РФ і Білорусі.  

Тим часом, у Брюсселі фермери також протестували проти політики ЄС.

Фермери прибули до Брюсселя на тлі Ради ЄС на рівні міністрів сільського господарства, яка розпочалася о 10:00 ранку. 

Кілька сотень тракторів у понеділок вранці заполонили вулиці Брюсселя у європейському кварталі, де розташовані інституції ЄС, щоб продемонструвати свій гнів у день зустрічі міністрів сільського господарства Євросоюзу.

Протестувальники скидали гній на вулицю та засипали значну частину європейського кварталу сіном. А ще вони підпалювали шини і руйнували поліцейські барикади. 

Різні аграрні федерації вважають, що Європейська комісія не прийняла достатньо конкретних рішень щодо них, незважаючи на їхні акції протесту на початку місяця.

Вони також виступають проти Європейського зеленого курсу, який встановлює правила у сфері довкілля. 

Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський ще у неділю обіцяв закликати у понеділок на Раді ЄС до обмеження Європейського зеленого курсу (політика Євросоюзу щодо довкілля, проти положень якої виступають фермери). 

На додачу до блокади українського кордону польськими фермерами, цього тижня планують відновити протести на кордоні з Україною і польські перевізники. 

Перевізники з Люблінщини та Підкарпаття знову хочуть заблокувати переходи в Гребенному, Дорогуську та Корчовій. Можливо, протест торкнеться і під’їзду до прикордонного переходу в Медиці.

Минулого тижня міністр інфраструктури Даріуш Клімчак запевнив, що пам’ятає про вимоги перевізників. "Всі вони реалізуються, проблема аграріїв і перевізників надзвичайно схожа", – сказав він. 

Тим часом транспортна галузь заявляє, що чекає на конкретні законодавчі акти.

Сигнали фермерів і перевізників свідчать про те, що якщо до четверга в цьому питанні нічого не відбудеться, то масштаб і кількість протестів на кордоні з Україною може тільки зрости.

Орбан пустив Швецію в НАТО

Угорщина нарешті ратифікувала вступ Швеції в НАТО. Як відомо, вона була останньою країною-членом Альянсу, яка не погоджувала вступ Швеції до Північноатлантичного альянсу.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг і прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон привітали рішення парламенту Угорщини.

А ще парламент Угорщини схвалив відставку президентки, яка потрапила у "педофільський скандал", а також обрав нового президента – Томаша Шуйока.

Крім того, фракція партії прем’єра Угорщини "Фідес" не захотіла вставати на хвилину мовчання у пам’ять про критика Путіна Алексєя Навального, а сам Віктор Орбан заявив, що він не вартий пошани, тому що був шовіністом. 

"Шовіністи не заслуговують на повагу в парламенті Угорщини, і ті, хто називав грузинів "гризунами" під час російсько-грузинської війни, не будуть мати вшанування", – сказав угорський прем’єр Віктор Орбан.

Решта новин 

У Латвії поліція встановила хуліганів, які перервали петардами хвилину мовчання на проукраїнській акції.

Зеленський на початку наступного тижня може відвідати Вірменію і Азербайджан.

У Гамбурзі та Дрездені пройшли масові протести проти ультраправих.

CША засудили фіктивні "вибори" у Білорусі. Євросоюз продовжив санкції проти Білорусі ще на рік. 

Фінська компанія, яка потрапила під санкції США, різко припинила торгівлю з РФ.

Уряд Сербії відкинув розслідування проблемних виборів, бо це "скасує суверенітет".

Данія закрила розслідування щодо підриву "Північних потоків".

За даними ЗМІ, у Британії поновили дозвіл на навчання в країні "молодих лідерів РФ" коштом держави.

Президент Чехії здивував країну стрибком з парашутом.