У сьогоднішньому дайджесті – про загрози для Молдови, активність Франції, нові погрози Путіна, ризики війни НАТО з РФ. 

В Європі, здається, все більше починають задумуватись над необхідністю автономії від США через непрогнозовані політичні процеси в цій країні і необхідністю підтримки України заради безпеки на континенті.

Сьогодні Європарламент закликав надавати на військову підтримку України не менше 0,25% їхнього ВВП щорічно.

Докладніше про це, але й також про багато іншого – в нашому дайджесті новин останнього дня зими. 

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Загрози для Молдови

У сьогоднішньому зверненні до Федеральних зборів президент Росії Владімір Путін так нічого і не згадав про "з’їзд депутатів" Придністров’я, які збиралися вчора і звернулися до Москви "за захистом" від влади Молдови.

Тож поки що історія завершилася нічим. Анексія регіону, очевидно, наразі не є на порядку денному. Докладно про те, що ж ухвалили у Тирасполі – в свіжій статті від Newsmaker Придністров’я обмежилося натяками. Все про "звернення до Путіна" сепаратистів Молдови.

Разом з тим, у Німеччині побоюються розширення війни в Україні на Придністров’я.

"У молдовському регіоні Придністров'я стає очевидним те, про що багато хто попереджав протягом двох років: а саме, що війна розширюється", – сказав зовнішньополітичний експерт фракції Християнсько-демократичного і Християнсько-соціального союзів в німецькому Бундестазі Норберт Реттген. 

Він нагадав, що проросійські сепаратисти у прикордонних районах України також спочатку просили Москву про допомогу "до того, як Росія їх анексувала". За цим послідувало російське "повне вторгнення" в Україну.

Міністр закордонних справ Молдови Міхай Попшой попередив, що Росія продовжить свою гібридну війну у 2024 році напередодні президентских виборів та референдуму щодо вступу країни до Євросоюзу.

"Ми вже деякий час спостерігаємо спроби дестабілізувати ситуацію, просувати наративи, які суперечать національним інтересам та інтересам молдовських громадян", – зазначив Попшой.

Втім, за його словами, державні інституції країни готові протистояти будь-яким викликам, які можуть виникнути з боку Росії в найближчий період.

Активність Франції

Як пише Reuters, європейські держави обговорюють, як посилити військову підтримку Молдови, яка стикається з дестабілізацією з боку Росії.

Заступник речника МЗС Франції Крістоф Лемуан заявив, що це питання обговорюватиметься міністрами закордонних справ та оборони деяких європейських країн на зустрічі в Парижі найближчими днями, яка також буде присвячена посиленню підтримки України.

За словами європейських дипломатів, на яких посилається Reuters, зустріч може відбутися 7 березня. Вона була запланована після саміту щодо допомоги Україні на початку цього тижня.

Після "українського" саміту союзників у Парижі президент Франції Емманюель Макрон заявив, що "не можна виключати" ймовірного відправлення західних військ в Україну.

Сьогодні Макрон підкреслив, що всі його заяви про повномасштабну війну Росії проти України – включно з можливістю відправлення західних військ, які викликали резонанс – були ретельно продумані.

"Це досить серйозні питання. Кожне слово, яке я говорю з цього питання, є зваженим, продуманим і виваженим", – сказав французький президент.

Останнім часом кидається в очі активність Франції на світовій арені в питанні протистояння Росії, а також підтримки України і Молдови. 

До речі, прем’єрка Естонії підтримала ідею Макрона щодо західних військ в Україні.

Якщо Україна програє

Очільник Пентагону Ллойд Остін вважає, що в разі програшу України в повномасштабній війні проти Росії з останньою доведеться воювати всьому НАТО.

Ймовірно, це сигнал не для Путіна, а для європейців і, в першу чергу, американських конгресменів, які досі не схвалили допомогу Україні. 

Спікер Палати представників США республіканець Майк Джонсон, який гальмує розгляд пакету з допомогою Україні повідомив, що відповідний розглянуть, щойно буде вирішене питання з фінансуванням федерального уряду.

Вже ввечері стало відомо, що Палата представників США ухвалила законопроєкт для запобігання шатдауну.

Тим часом, британська розвідка повідомляє, що російські окупаційні війська просунулися на 6 км на захід від центру міста.

"Росія майже напевно отримала контроль над кількома селами в районі: Ласточкине, Степове та Сєверне. Ці тактичні здобутки слугують головним чином консолідації російських позицій довкола Авдіївки", – йдеться в огляді.

Британські аналітики стверджують, що Росія також, імовірно, намагається нарощувати темп на цій осі, скориставшись перевагою того факту, що там менше фіксованих, добре захищених позицій та міської забудови, які українські сили можуть використовувати для оборони.

Президентка Європейського парламенту Роберта Метсола визнала, що Євросоюз мав би передбачити повномасштабне російське вторгнення в Україну "набагато раніше" і що в аналогічній ситуації міг би залишитись без підтримки інших партнерів. 

Вона, як і президент Франції Макрон, натякає, що Європі не слід покладати на США у питаннях безпеки. 

Сьогодні Європарламент ухвалив резолюцію із закликом підтримувати Україну зброєю до перемоги.

Країни ЄС і НАТО закликають надавати на військову підтримку України не менше 0,25% їхнього ВВП щорічно.

До речі, Європарламент також закликав ЄС підтримати російську опозицію, відзначивши важливість перемоги України.

Слід додати, що ОБСЄ запустила спецмеханізм щодо випадків свавільного затримання РФ цивільних українців.

Зокрема, в Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) вирішили задіяти так званий Московський механізм у питанні щодо свавільного затримання представниками російської армії та окупаційної адміністрації цивільних українців на окупованих територіях.

Нові погрози Путіна

Під час звернення Путін звинуватив США у "вкиді" інформації про нібито розміщення російської ядерної зброї в космосі, заявивши, що так Вашингтон хоче втягнути Москву у переговори на своїх умовах.

Очільник Росії сказав, що США займаються демагогією напередодні виборів, аби показати виборцям, що, "як і раніше правлять світом". 

Він додав, що Захід намагається втягнути Росію в гонку озброєнь – повторити "трюк", як із СРСР у 1980-ті роки.

Путін говорив, серед іншого, про "повну готовність" ядерних сил, та лякав наслідками потенційного рішення залучити військових країн НАТО в Україні. При цьому він назвав "маячнею" побоювання, що Росія може напасти на якусь із країн Європи.   

"Захід має прокидатися"

Прем’єр Польщі Дональд Туск вважає, що усі заяви президента Росії Владіміра Путіна варто сприймати як його реальні наміри. 

"Європа має розуміти, що "гонка озброєнь", яку Росія нав’язує світу, зобов’язує Захід прокидатись і готуватися з військової точки зору до потенційних загроз. ЄС має ухвалювати рішення, які зрівноважать військовий потенціал Росії і зроблять Європу краще готовою до поганих сценаріїв", – додав він. 

Польща продовжує посилювати оборону і купує у США найсучаснішу систему управління протиповітряною та протиракетною обороною на $2,5 млрд.

Зовнішньополітичний речник Єврокомісії Петер Стано вважає, що на цю промову варто дивитися в контексті майбутніх президентських виборів у Росії. 

"Це частина зусиль Путіна з переобрання", – додає Стано. 

У Росії так звані президентські вибори мають відбутись 17 березня, але цього року вперше запровадили триденне голосування (15-17 березня), а на окупованих РФ територіях його взагалі почали проводити достроково.

Євросоюз наголосив, що ніколи не визнає "вибори" РФ на окупованих територіях України.

З іншого боку, за словами речника Єврокомісії, для Путіна це звернення – ще одна можливість поширити добре відому брехню.

"Він продовжує обманювати власну націю і вводити в оману громадськість за кордоном, адже є ті, хто досі продовжує його слухати", – зазначив Петер Стано.

Латвійський президент Едгарс Рінкевичс, коментуючи звернення Владіміра Путіна російським Федеральним зборам, закликав союзників активніше допомагати Україні зброєю та посилювати власну обороноздатність.

З 3 до 14 березня військові 13 країн-членів і партнерів НАТО візьмуть участь в навчаннях Nordic Response 2024, які будуть зосереджені на півночі Норвегії, Швеції і Фінляндії, а також у повітряному і морському просторах цих країн. 

Польські фермери

Польські фермери з п’ятниці частково блокуватимуть рух на кордоні з Литвою.

Сьогодні прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск провів переговори з польськими фермерами. 

Деякі представники польських фермерських організацій достроково покинули переговори. 

Численні фермерські протести відбуваються по всій Польщі вже кілька днів поспіль. Їхні учасники блокують дороги, автостради, автомагістралі та прикордонні переходи з Україною. Фермери виступають проти напливу українських товарів, а також проти європейської політики, пов'язаної з так званим "Зеленим курсом" ЄС.

Крім того, польський прем’єр сьогодні не виключив, що Польща може заборонити імпорт зерна з Росії.

Додамо, що Єврокомісія остаточно розблокувала для Польщі 137 млрд євро з фондів ЄС. 

Решта новин

Суд усунув Трампа від праймериз в Іллінойсі з нюансом. 

У Польщі затримали росіянина – підозрюють у тероризмі.

Литва закриває нові пункти пропуску на кордоні з Білоруссю.

Баку і Єреван другий день ведуть переговори у Берліні.

У кількох містах Німеччини страйкують працівники громадського транспорту.

Британія звинуватила Китай у порушенні угоди про передачу Гонконгу.