Трамп зриває угоду з коштами на допомогу Україні, але отримує чергову поразку в одному з американських судів. 

В Євросоюзі планують вже з березня почати виплати Україні в рамках програми на 50 мільярдів, а також збираються інтегрувати нашу країну у деякі їхні оборонні програми.

До речі, Байрактар поділився новими деталями про майбутній завод в Україні. 

Серед інших тем дня – напруга у відносинах з Грузією, погрози РФ країнам Балтії, спроби дестабілізації в Європі. 

Та всі важливі і цікаві новини вівторка, 6 лютого, – у дайджесті новин "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Трамп зриває угоду з підтримкою України

Компромісна угода з регулювання міграції в Сенаті США, що містить у тому числі кошти на допомогу Україні і Ізраїлю, перебуває на межі краху через зменшення її підтримки з боку республіканців.

Напередодні колишній президент США та ймовірний кандидат на президентських виборах 2024 року від Республіканської партії Дональд Трамп закликав не голосувати за компромісну угоду з регулювання міграції в Сенаті.

Нагадаємо, Сенат США представив двопартійний законопроєкт про безпеку кордонів на суму 118 мільярдів доларів, який також передбачає надання допомоги Україні та Ізраїлю.

Водночас спікер Палати представників США від республіканців Майк Джонсон заявив, що не поставить на голосування представлений у Сенаті проєкт.

Натомість Джонсон заявляв, що наступного тижня питання військової допомоги для Ізраїлю розглянуть в окремому проєкті від рішення щодо південного кордону. 

Адміністрація президента США Джо Байдена заявила, що ветуватиме законопроєкт про підтримку Ізраїлю без допомоги Україні.

Байден визнав, що саме через Трампа в Сенаті може зірватись угода з коштами для України.

"Усе вказує на те, що цей законопроєкт навіть не буде винесений на розгляд Сенату. Чому? З простої причини: Дональд Трамп", – заявив він.

На думку американського президента, його попередник хоче використати питання міграції як зброю в президентській кампанії та не зацікавлений у реальному вирішенні кризи на кордоні США й Мексики.

Радник з питань національної безпеки CША Джейк Салліван 7 лютого вирушить до Брюсселя, щоб обговорити, серед іншого, подальшу підтримку України. 

Тим часом сам Дональд Трамп, який намагається блокувати допомогу Україні в Конгресі, стикається з труднощами в розпал передвиборчої кампанії в президенти США. 

Федеральний апеляційний суд округу Колумбія відмовився визнавати імунітет Трампа у федеральній справі про штурм Капітолія, бо він був у статусі громадянина. 

Колишній президент США оскаржить рішення суду.

Розгляд федеральної справи стосовно штурму Капітолія, в якій фігурує Трамп, мав початись 4 березня 2024 року. Але через апеляції та клопотання захисту експрезидента суддя Таня Чуткан відклала її на невизначений термін.

Щодо допомоги Україні

Високий представник ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель у вівторок прибув до Києва з дводенним візитом.

"Я тут, щоб обговорити з нашими українськими друзями непохитну підтримку України з боку Євросоюзу – у військовій сфері, у фінансовій сфері з новим українським фондом, а також на шляху реформ в ЄС", – написав Боррель у Twitter.

Рада ЄС і Європарламент в понеділок досягли попередньої домовленості щодо 50 млрд євро для України.

Український фонд Ukraine Facility у розмірі 50 млрд євро об'єднає бюджетну підтримку України з боку ЄС в один єдиний інструмент, що забезпечить послідовну, передбачувану та гнучку підтримку на період 2024-2027 років. 

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС прагне у березні вже розпочати виплати.

А ще вона повідомила, що Євросоюз залучив Україну до роботи над майбутньою промисловою стратегією для оборонно-промислового комплексу країн ЄС.

"Це перший крок, що має призвести до інтеграції України у деякі наші оборонні програми – зі згодою Європарламенту і Ради ЄС тоді, коли це буде необхідно. Це допоможе не тільки закривати оборонні потреби України, але й сприятиме узгодженості й спільному плануванню наших військових і ОПК", – зазначила Урсула фон дер Ляєн. 

До речі, хоча Туреччина і не в Євросоюзі, але під Києвом уже будується завод із виробництва безпілотників Bayraktar відповідно до досягнутої між двома державами домовленості.

Про це повідомив генеральний директор турецької компанії Baykar Халук Байрактар. 

За його словами, для завершення будівництва "нам потрібно близько 12 місяців", після чого компанія планує перейти до встановлення обладнання й організаційної структури.

"Завод в Україні великий, ми плануємо працевлаштувати близько 500 людей", – сказав Байрактар.

Також вчора з дводенним візитом до України прибув міністр закордонних справ Португалії Жуау Гомеш Кравіньо. 

Він прогнозує збереження підтримки України після виборів у його країні. Крім того, стало відомо, що Португалія допоможе у відновленні освітніх закладів Житомирщини.

Тим часом, в Польщі висловили ідею допомогти Україні з мобілізацією. 

Зокрема, польський генерал Вальдемар Скшипчак запропонував польському уряду в рамках підтримки Києва депортувати всіх українців, які підлягають призову, в Україну.

У польському МЗС надали свій коментар з цього питання.

"Ми розглядаємо, як ми можемо підтримати українську сторону. Вважаємо, що оптимальним рішенням було б врегулювання цих питань на європейському рівні", – йдеться у заяві Міністерства закордонних справ, надісланій виданню.

За інформацією від Міністерства внутрішніх справ, "ніяка робота в цьому напрямку в МВС не ведеться".

Паралельно країни G7 і їхні партнери намагаються посилювати санкційний тиск на агресора. 

Починаючи з 20 лютого, країни "Групи семи" посилять заходи контролю щодо обмеження цін на російську сиру нафту, запроваджені країнами "сімки" та іншими державами.

Про посилення цих заходів домовилися також Європейський Союз та Австралія.

Напруга між Україною і Грузією

Кандидат у прем’єр-міністри Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що Україна хоче відкрити в них "другий фронт". 

Нагадаємо, у понеділок грузинська СДБ заявила що затримала на кордоні з Росією вантаж з вибуховими пристроями, які нібито везли з Одеси, частину з них мали доправити до Воронежа.

Наступного дня посольство України в Грузії опублікувало заяву, в якій йдеться про те, що Київ перевіряє інформацію і закликає Тбілісі "не політизувати" питання, а також готовий до співпраці з грузинськими правоохоронцями.

Колишнього спікера грузинського парламенту Кобахідзе не вдовольнили заклики посольства України "утримуватися від політизації цієї справи". 

Він вважає, що Київ не зробив би такої заяви, якби в нього був посол у Грузії.

"Коли хтось намагається зробити Грузію об'єктом російської агресії за межами країни, це дуже серйозна подія, і вона викликає велике занепокоєння. Це ще раз підтверджує те, про що, в принципі, відкрито говорили високопосадовці українського уряду, що вони хотіли і, ймовірно, все ще хочуть другого фронту в нашій країні", – додав Іраклій  Кобахідзе.

Минулого тижня керівна партія "Грузинська мрія" офіційно представила кандидатуру Іраклія Кобахідзе, який дотепер очолював партію, на посаду прем'єр-міністра.

Іраклія Кобахідзе можна назвати "проросійським яструбом" всередині "Грузинської мрії".

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що Росія почала нову гібридну війну проти Грузії.

Вона сказала, що план Росії щодо перетворення Очамчирського порту на військову базу ставить за мету перенесення протистояння в грузинські територіальні води. Тим самим Росія створює загрозу стратегічній перспективі Чорного моря.

Зурабішвілі розповіла про оголошення мобілізації на окупованих територіях, а також про "кроки, зроблені в напрямку анексії", згадавши захоплення Очамчирського порту, державної резиденції в Бічвінті та сухумського аеропорту.

За її словами, на лінії окупації тривають "постійні залякування, переслідування, викрадення і вбивства" місцевих жителів.

Погрози РФ країнам Балтії

МЗС Росії пригрозило країнам Балтії через "вибори" Путіна.

Зокрема, до Міністерства закордонних справ Росії 6 лютого викликали тимчасових повірених у справах держав Балтії в Москві, яким висловили погрози у зв’язку з майбутніми "виборами" президента РФ.

В МЗС РФ вимагають, щоб влада Латвії, Литви та Естонії вжила "всіх необхідних заходів для забезпечення безпеки виборців", а також для співробітників посольств РФ в період голосування.

У міністерстві пригрозили "серйозним протестом" російських громадян у цих країнах, якщо їм створять "труднощі" під час проведення виборів.

"У разі продовження саботажу діятимемо рішуче у двосторонньому контексті та в міжнародних структурах, покладаючи відповідальність на владу держав Балтії за таку позицію", – заявили у відомстві.

Командувач Силами оборони Естонії Мартін Херем заявив про можливість провокацій з боку Росії стосовно його держави вже у цьому році. 

Експрезидентка Литви Даля Грибаускайте також вважає, що Росія, бачачи нерішучість Заходу щодо підтримки України, може стати більш рішучою та атакувати держави НАТО.

До речі, у Литві на узбережжі виявили російський розвідувальний гідролокатор.

На тему країн Балтії і РФ слід додати, що глава російської церкви в Естонії повертається в РФ після непродовження посвідки на проживання, а латвійській армії, за даними ЗМІ, постачали чай із Росії та сіль із Білорусі.

Інші спроби дестабілізації у Європі

Нідерланди публічно звинуватили Китай у кібершпигунстві, а у Стамбулі повідомили про спробу теракту під судом. Серед загиблих – перехожий. 

У Молдові невідомі погрожували 7 школам, зокрема "російськомовним учням".

Решта новин

В Іспанії фермери на знак протесту заблокували основні траси. Єврокомісія відкличе законопроєкт щодо пестицидів, який обурив фермерів.

У Франкфурті 19 тисяч людей протестували проти правого екстремізму.

Колишньому вагнерівцю Медведєву відмовили у притулку в Норвегії, але не виганяють.

У Сербії почав роботу новий парламент, опозиція на знак протесту складала присягу в холі.