Серед головних тем дня – зустріч угорського прем’єра з майбутнім кандидатом в президенти США. Орбан каже, що Трамп не дасть жодної копійки Україні, якщо повернеться в Білий дім. Що принесла зустріч цим двом авторитарним політикам? 

Майбутній конкурент Трампа, Байден, неофіційно почав свою кампанію минулого тижня із про промови у Конгресі "Про стан справ у державі", в якій також критикував республіканця. За першу добу після виступу на рахунок кампанії діючого президента Сполучених Штатів переказали близько $10 млн. 

Нагадаємо, саме вибори у США додають невизначеності Європі на тлі російської агресії. 

Одних в Європі це підштовхує до більш активних дій на підтримку України (приклад – президент Франції і його ініцітиви), інших – до "капітулянтських настроїв".

Докладніше про це і не тільки – в дайджесті новин понеділка, 11 березня.

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Орбан та "мирний план Трампа"

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан розповів, що експрезидент США Дональд Трамп пообіцяв не надавати Україні фінансову допомогу у разі повернення до Білого дому.

Вчора ми писали про їхню зустріч у Флориді. 

"Він має дуже чітке бачення, з яким важко не погодитися. Він каже наступне: по-перше, в українсько-російській війні він не дасть жодної копійки. Тому війна закінчиться, бо очевидно, що Україна не зможе воювати власними силами", – сказав він.

Орбан вважає, що Європа компенсувати відсутність допомоги США. 

До слова, як повідомляє CNN, на Заході вважають, що РФ виробляє втричі більше снарядів, ніж США та Європа для України.

За словами прем’єра Угорщини, Трамп має "досить детальні плани" щодо того, як закінчити війну РФ проти України, і вони начебто збігаються з інтересами Угорщини.

Однак угорський лідер додав, що "не уповноважений" розповідати про плани Трампа.

Крім того, за словами угорського прем’єр-міністра, колишній американський президент Дональд Трамп не хоче, щоб США фінансували безпеку Європи.

"Якщо європейці бояться росіян, або якщо вони хочуть мати високий рівень безпеки в цілому, вони повинні платити за це", – зазначив Орбан, говорячи про бачення Трампа.

Після зустрічі угорський прем’єр вкотре розхвалив майбтнього кандидата в президенти США від республіканців, заявивши, що якби той повернувся до влади, "світ став би кращим". Трамп також видав порцію компліментів Орбану, назвавши його "фантастичним лідером".

Зустріч двох авторитарних політиків не може не хвилювати.

Про те, що відбулося насправді, як та навіщо Орбан "спалив мости" у відносинах з офіційним Вашингтоном, що приніс візит Орбана до Трампа їм обом та що це означає для України дивіться у свіжому відео "Європейської правди". 

А завтра до Сполучених Штатів здійснять візит президент Польщі Анджей Дуда разом з прем’єр-міністром Дональдом Туском. 

5 листопада 2024 року в США відбудуться вибори президента, Палати представників та третини Сенату. 

Майбутніми кандидатами в президенти будуть діючий президент Джо Байден (демократи) та колишній президент Дональд Трамп (республіканці). 

Передвиборча кампанія Байдена неофіційно стартувала минулого тижня, з його звернення у Конгресі "Про стан справ у державі". До речі, у промові президент, серед іншого, критикував свого майбутнього конкурента на виборах – Трампа. 

Передвиборча кампанія президента США Джо Байдена за добу зібрала 10 мільйонів доларів після його звернення.

За словами менеджерки кампанії Байдена Джулі Чавес Родрігес, це найбільший збір за 24 години.

Для порівняння, кампанія Байдена та партійні структури демократів зібрали понад 42 мільйони доларів за весь січень.

Україні потрібна зброя, а не "білі прапори"

Нагадаємо, саме вибори у США додають невизначеності Європі на тлі російської агресії. 

Одних в Європі це підштовхує до більш активних дій на підтримку України (приклад – президент Франції і його ініцітиви), інших – до "капітулянтських настроїв".

У вчорашньому дайджесті ми писали про скандальні заяви Папи Римського. Він, говорячи про розв’язану РФ війну, заявив, що Україна повинна мати те, що він назвав відвагою "білого прапора", і вести переговори.

"Слово "переговори" – це мужнє слово. Коли ви бачите, що ви переможені, що справи йдуть погано, ви повинні мати мужність вести переговори", – сказав Папа Римський.

Але згодом представник Ватикану пояснив, що понтифік бажає дипломатичного вирішення для справедливого і тривалого миру.

МЗС України викликало посланця Ватикану через заяви Папи Римського про "білий прапор".

На Заході досі реагують на його резонансну заяву. 

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг не погодився із коментарями Папи Римського Франциска.

 "Зараз не час говорити про капітуляцію українців. Це буде трагедією для українців. Це також буде небезпечно для всіх нас", – заявив генсек. 

За словами Столтенберга, "якщо ми хочемо досягти мирного довготривалого вирішення (війни в Україні. – Ред.) шляхом переговорів, то шлях до нього лежить через надання військової підтримки Україні".

Він додав, що "те, що відбувається за столом переговорів, нерозривно пов'язане із силою на полі бою".

Речник Європейської комісії Петер Стано, реагуючи на слова Папи Римського нагадав, що питання миру перебуває в руках однієї людини – Владіміра Путіна, який продовжує щодня вести війну.

"Ми хочемо справедливого миру. Миру, який бере до уваги жертву війни, а це Україна", – зазначив Стано.

Речник канцлера Німеччини заявив, що Олаф Шольц не поділяє думки понтифіка.

"Як ви можете здогадатися, федеральний канцлер не погоджується з Папою у цьому питанні… Правда полягає у тому, що Україна захищається від агресора", – сказав речник уряду Німеччини Штефан Гебештрайт. 

Україна також отримує велику міжнародну підтримку для того, щоб мати можливість захистити себе від агресивної війни, яка порушує міжнародне право, додав речник.

Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що не розуміє заяву Папи Римського Франциска.

Міністерка підкреслила, що весь світ має набратися сміливості стати на бік народу України і зробити все можливе, щоб Україна змогла захистити себе.

Якби існував хоч мінімальний шанс, що російський режим виявить готовність до переговорів, "тоді весь світ був би готовий до них", зазначила Бербок.

Макрон хоче "відчутних результатів"

Отже, останнім часом, на тлі невизначеності щодо США, активізувався президент Франції Емманюель Макрон у питанні протистояння російському агресору. Принаймні, вербально. 

У неділю ввечері президент України Володимир Зеленський заявив, що провів "тривалу і предметну" розмову зі своїм французьким колегою.

"Обговорили поточну ситуацію на полі бою та результати Міжнародної конференції на підтримку України, яка нещодавно відбулася в Парижі", – зазначив Зеленський.

Крім того, за його словами, вони обмінялися думками про очікувані результати їхньої майбутньої зустрічі в Україні найближчим часом.

"Подякував за сильний оборонний пакет від 16 лютого, а також за особисте лідерство президента Франції в започаткуванні коаліції далекобійної зброї, нові ініціативи та всі заяви на підтримку України", – додав глава держави.

Французький президент хотів ще в лютому відвідати Україну, але візит відклали. 

В оточенні Макрона пояснили, що візит відкладається через те, що французький лідер хоче привезти до Києва "відчутні результати".

В понеділок Єлисейський палац оголосив, що президент Франції Емманюель Макрон відвідає Україну найближчими тижнями.

Агентство AFP з посиланням на пресслужбу французького уряду повідомило, що кілька урядових установ Франції з вечора 10 березня стали об'єктами кібератак, які наразі вдається успішно відбити. Джерело AFP в органах безпеки Франції сказало, що наразі ці атаки "не можуть бути пов'язані з росіянами".

Нагадаємо, французький президент Емманюель Макрон раніше заявив, що "не можна виключати" ймовірного відправлення західних військ в Україну. Згодом він додав, що його резонансні слова були ретельно продумані.

Міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк заявив, що замість дискусій про відправлення західних військ в Україну потрібно обговорити повернення на батьківщину українських чоловіків, які підпадають під мобілізацію.

Блокада кордону

З 09:00 11 березня польські фермери припинили пропускати вантажівки через пункт пропуску "Угринів" на кордоні з Україною у напрямку Польщі.

На в'їзд до України пропускають по шість вантажних автомобілів щогодини.

Крім того, 13 березня протестувальники планують поновити блокування вантажівок у напрямку пункту пропуску "Корчова – Краківець".

Решта пунктів пропуску на польсько-українському кордоні залишаються заблокованими для вантажівок.

Віцепрем’єр-міністр з відновлення Олександр Кубраков заявив про випадки зупинки пасажирських автобусів польськими протестувальниками біля кордону, що прямують в обох напрямках.

З коментаря посла України у Польщі стало відомо, що повідомлення стосувалися КПП "Ягодин-Дорогуськ". Туди виїхав український консул, але не побачив проблем з рухом автобусів на кордоні.

Речник ДПСУ у коментарі "Українській правді" сказав, що українські прикордонники не фіксують проблем із проїздом пасажирського транспорту безпосередньо через кордон із Польщею, але не виключають певних проблем з їхнім рухом на деякій відстані від кордону, де перебувають польські протестувальники.

У Польщі також заперечують випадки блокування автобусів біля кордону.

Тим часом, Україна й Польща наближаються до угоди про спільний митний і прикордонний контроль.

Різне щодо України

Грузія вимагає від України видати урядовців часів Саакашвілі, які працюють на Київ.

Ексречник МЗС став генконсулом України в Торонто.

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина заявила, що Київ вже виконав усі рекомендації Єврокомісії, необхідні для затвердження переговорної рамки для вступу у ЄС. 

"12,13 і 14-го (березня) Європейська комісія має ухвалити рішення. Насамперед, затвердити звіт про виконання нами додаткових критеріїв, а також ухвалити рішення, чи надати нам переговорну рамку, щоб держави-члени її затвердили", – зазначила Стефанішина.

Решта новин

Поліція Латвії перевірятиме тих, хто йде голосувати на "виборах" Путіна в посольстві РФ.

Прапор Швеції офіційно підняли у штаб-квартирі НАТО.

ЗМІ: В аеропорту Гельсінкі поліція зняла з рейсу експрем'єра Естонії напідпитку.

У Берліні сотні людей виходили на демонстрацію на підтримку Ізраїлю, а в Амстердамі, навпаки, – з критикою Ізраїлю. 

У Німеччині засудили до довічного ув’язнення американця за вбивство туристки біля відомого замку.

У Румунії заборонили продаж енергетиків неповнолітнім.

ЄС евакуював дипломатів із Гаїті, де зросло бандитське насильство.