Вже наприкінці травня парламент Франції почне дебати щодо закону "про кінець життя".

Загалом пропонується легалізувати евтаназію (хоча в уряді уникають використовувати цей термін), але лише в тих випадках, коли смерть близька й неминуча, а страждання постійні й не можуть бути полегшені терапевтичними методами.

Однак і з такими обмеженнями ця ініціатива викликає традиційно гостру полеміку у Франції.

Докладно про ініціативу французької влади – в статті RFI Гідна смерть за власним бажанням: у Франції пропонують свою альтернативу евтаназії. Далі – короткий її виклад.

Cьогодні у Франції активна евтаназія людей заборонена законом і прирівнюється до вбивства.

Радники президента під час спеціального брифінгу 11 березня неодноразово наголошували: супровід наприкінці життя, про який ідеться в новому законі, стосується винятково випадків, коли "смерть уже тут".

Тобто людина приречена і готова вирішити піти з життя в найменш важких умовах, не чекаючи на посилення страждань.

Ця "допомога" має спиратися на "колегіальний висновок" групи лікарів, виданий у 15-денний термін з моменту запиту. Пацієнти зможуть приймати летальний препарат самостійно або, якщо вони не можуть цього зробити самостійно (як у випадку деяких нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Шарко), зробити це за допомогою медиків або іншої людини, за особистим вибором хворого.

Мета проєкту закону, як пояснюють президент і прем'єр країни, у гарантії "права померти з гідністю", бо "смерть – це частина життя".

Закон про "кінець життя", таким чином, розглядає дві категорії заходів, що забезпечують право громадян на "гідний" відхід із життя. Це поліпшення паліативного догляду для тих, хто помирає своєю смертю, і, окремо, сувора процедура для тих, хто вирішив наблизити свій останній момент.

Відхід із життя в гідних умовах починається з доступу до паліативного догляду (доступу до знеболювальних та інших засобів і процедур, що полегшують біль і страждання людини, яка не сподівається на одужання).

Прем’єр Габріель Атталь пообіцяв опублікувати в найближчі кілька тижнів "десятирічну стратегію паліативної допомоги".

Уряд очікує гострої полеміки з цього питання. Зокрема, протидії з боку депутатів, які дотримуються традиційних і релігійних норм.

Якщо прем'єр і президент, представляючи проєкт, не вимовляли слів "евтаназія" і "самогубство", то ці слова спливли в реакціях критиків.

В інтерв'ю France Culture колишній депутат Жан Леонетт висловив переконання, що труднощі будуть викликані "розпливчастістю" формулювань. 

Емманюель Макрон "каже, що це не евтаназія і не асистоване самогубство", але це "трохи те й інше". "Коли формулювання розпливчасті, важко застосовувати закони, які не є гранично чіткими", – сказав політик. До речі, Леонетт є розробником закону 2016 року, який заборонив асистоване самогубство.

Ще більш критичною була реакція в ефірі France Inter президента Французького товариства підтримки та паліативного догляду доктора Клер Фуркад. Медик, яка багато років працює у сфері паліативної допомоги, назвала текст "законопроєктом, який змусить людей помирати". Вона сказала, що розроблений текст викликає у неї та її колег "крайню стурбованість".

Лікарка звернула увагу на значний брак коштів для обіцяної урядом паліативної допомоги: "Сьогодні у 21 департаменті країни взагалі немає служб паліативної допомоги. І щодня у Франції 500 людей помирають без будь-якого супроводу, незважаючи на те, що вони його потребують".

Відомий французький лікар Жан Лако Сен-Гілі опублікував на шпальтах Libération послання президенту Макрону з попередженням про те, що законопроєкт про "допомогу" вмираючим зумовить у суспільстві поширення "логіки смерті".

А керівник Асоціації за право померти з гідністю (ADMD) Джонатан Дені, вітаючи сам факт початку роботи над текстом, вважає, що в нинішньому вигляді текст недостатньо глибокий. 

Докладніше – в матеріалі RFI Гідна смерть за власним бажанням: у Франції пропонують свою альтернативу евтаназії.